АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/15685/12
Головуючий в 1 інстанції: Величко Т.О.
Доповідач - Усик Г.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2012 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді - Усика Г.І.,
суддів - Соколової В.В., Нежури В.А.
при секретарі - Штефюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-1» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 вересня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація -1» про відшкодування шкоди,
в с т а н о в и л а:
У січні 2010 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття її квартири АДРЕСА_1 у розмірі 21 734,40 грн., витрат на оплату висновку спеціаліста - 900 грн., та відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 грн.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва 01.03.2012 р. замінено відповідача ОСОБА_3 на КП «РЕО-1».
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18.09.2012 р. позов задоволено.
Стягнуто з КП «РЕО-1» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 21 734,40 грн., моральної шкоди - 3 000,00 грн., а також на відшкодування витрат понесених на оплату висновку спеціаліста - 900,00 грн., судового збору - 256,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн.
В апеляційній скарзі представник КП «РЕО-1» просить рішення суду змінити, зменшивши розмір стягнутої на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди -10 867,20 грн., витрат на складання висновку спеціаліста - 450 грн., судових витрат - 188 грн., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що висновок суду про те, що КП «РЕО-1» не проводив належним чином профілактичні роботи по очистці системи водовідведення будинку зроблений без урахування, того що власник кв. №183 без отримання відповідних дозволів втрутився в систему водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим заподіяна шкода повинна покладатись і на ОСОБА_4
Також, вважав, що ОСОБА_1 не навела належними доказів на підтвердження заподіяної їй моральної шкоди у розмірі 3000 грн.
В судове засідання представник КП «РЕО-1» не з'явився про час та місце розгляду справи зазначена юридична особа була повідомлена належно.
ОСОБА_1 та її представник просили апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 у м. Києві.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02.11.2011 р. встановлено, що КП «РЕО-1» згідно Договору на утримання будинку та прибудинкової території взяло на себе зобов'язання з забезпечення виконання послуг з утримання будинку АДРЕСА_1 у м. Києві, а саме: гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації.
Згідно акту про залиття від 28.02.2012 р., складеного на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2011 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до КП «РЕО-1» про визнання частково недійсним висновку комісії та зобов'язання видати акт про фактичні причини залиття, причиною залиття було засмічення кухонного каналізаційного стояка харчовими відходами, ганчірками по вині мешканців квартир №183, 186, 189, 192, 195, 198, 201, 204, які халатно відносяться до експлуатації каналізаційної системи.
Згідно Звіту з незалежної оцінки квартири АДРЕСА_1 у м. Києві розмір матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1, внаслідок залиття її квартири складає 21 734,40 грн.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
За змістом ч.1, ч.2 ст.1166 ЦК України та визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладається обов'язок доведення відсутності його вини в заподіянні шкоди, тобто передбачено презумпцію вини відповідача, яка у разі її не спростування, є підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Згідно роз'яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 р., шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Доводи представника КП «РЕО-1» про те, що ОСОБА_1 не довела, що саме діями відповідача їй була завдано матеріальну та моральну шкоду є безпідставними, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Ставлячи питання про зменшення суми стягнення на відшкодування заподіяної ОСОБА_1 майнової шкоди, представник відповідача не надав переконливих доказів, які б підтверджували наведені ним суми, і не заявляв клопотання про призначення у справі відповідної судової експертизи.
Оскільки внаслідок невиконання відповідачем обов'язку з утримання будинку АДРЕСА_1 у м. Києві, було пошкоджено майно позивачки, вона має право на відшкодування моральної шкоди.
Визначаючи розмір заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди, суд першої інстанції урахував ступінь вини відповідача, тривалість та глибину моральних страждань позивача, з урахуванням принципів розумності та справедливості такого відшкодування.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація-1» відхилити, а рішення Святошинського районного суду м.Києва від 18 вересня 2012 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: