АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Коваль С.М.

суддів Єфімової О.І., Бартащук Л.В.

за участю прокурора Турика М.П.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві, шляхом проведення в порядку ст. 85-3 КПК України відеоконференції між Апеляційним судом м. Києва та Київським СІЗО, апеляції захисника ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року.

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області, громадянці України, не працюючій, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1, проживаючій за адресою: АДРЕСА_2, не судимій,

яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Згідно постанови, такий запобіжний захід ОСОБА_2 обрано з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, даних про її особу, віку, стану здоров'я, сімейного та матеріального стану, відсутності на утриманні в обвинуваченої неповнолітніх дітей, а також зважаючи на те, що ОСОБА_2 не працює, негативно характеризується за місцем колишньої роботи та не має постійного місця проживання в м. Києві.

В апеляціях захисник ОСОБА_1 та обвинувачена ОСОБА_2 просять постанову судді як незаконну та необґрунтовану, постановлену з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону скасувати та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, оскільки у матеріалах справи відсутні дані, які б давали достатні підстави вважати, що вона перебуваючи на волі може ухилитися від слідства і суду чи перешкоджати встановленню істини у справі, здійснювати тиск на свідків та інших обвинувачених у справі, а сама лише тяжкість злочину, у чиненні якого вона обвинувачується не може бути самостійною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. При цьому посилаються на те, що при розгляді подання судом не були враховані дані про особу ОСОБА_2, що вона має постійне місце проживання в м. Києві, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувалася, має незадовільний стан здоров'я, а видана зацікавленою особою ОСОБА_2 негативна характеристика з місця роботи не відповідає дійсності, оскільки КП «Київський метрополітен» є заявником по кримінальній справі, а ОСОБА_2 неодноразово заохочувалась преміями та відзнаками під час роботи.

Також захисник в апеляції зазначає, що судом не було вирішено клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляду підписки про невиїзд.

Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1, які підтримали доводи апеляції та просили обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, прокурора, який вважав постанову судді законною та обґрунтованою, а апеляції такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши доводи апеляцій та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, в провадженні СВ прокуратури м. Києва перебуває кримінальна справа, порушена 06.08.2012 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

25 вересня 2012 року ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 115 КПК України і того ж дня їй пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

28 вересня 2012 року слідчий в ОВС прокуратури м. Києва Смітюх О.Ф., за погодженням з заступником прокурора м. Києва, звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з поданням про обрання обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, посилаючись на тяжкість злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, дані про її особу та з метою запобігти спробам обвинуваченої ОСОБА_2 ухилитися від слідства і суду чи перешкоджати встановленню істини у справі.

Відповідно до вимог ст. 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

З постанови суду та протоколу судового засідання убачається, що наведені в поданні слідчого підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту перевірялися при розгляді подання. При цьому була опитана ОСОБА_2, вислухана думка прокурора, захисника, пояснення слідчого та з'ясовані інші обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу.

Розглянувши надані матеріали справи, колегія суддів вважає, що при винесенні постанови судом першої інстанції були повно враховані всі наявні в справі дані про особу ОСОБА_2, її вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, тяжкість та обставини вчинення злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2, і обґрунтовано обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що на даному етапі провадження у справі тримання обвинуваченої ОСОБА_2 під вартою є необхідним та доцільним запобіжним заходом, що зумовлено наявністю потреби запобігти спробам обвинуваченої ухилитися від слідства і суду та перешкодити встановленню істини у справі, і вказані у постанові суду обставини є виправданими та достатніми елементами (ризиками), що визначають потребу в триманні обвинуваченої під вартою.

Доводи в апеляціях обвинуваченої та захисника ОСОБА_1 щодо даних про особу ОСОБА_2, то ці обставини були враховані судом при обранні їй виду запобіжного заходу.

Та обставина, що суд не обґрунтував можливість обрання ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, на що посилається захисник в апеляції, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки суд, зробивши висновок про необхідність обрання обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту фактично зробив висновок про неможливість обрання їй більш м'якого запобіжного заходу.

Інші зазначені в апеляціях захисника ОСОБА_1 та обвинуваченої ОСОБА_2 доводи та підстави, за яких вони просять скасувати постанову суду, не є безумовними підставами для скасування постанови суду першої інстанції та обрання обвинуваченій ОСОБА_2 іншого запобіжного заходу.

Істотних порушень вимог КПК України, які є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, не встановлено.

З урахуванням даних про особу ОСОБА_2, тяжкості злочину, у вчиненні якого вона обвинувачується, суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 148, 150, 155 КПК України обрав їй запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а тому підстав для скасування постанови суду, про що йдеться в апеляції захисника, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2012 року про обрання обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без зміни, а апеляції захисника ОСОБА_13 та обвинуваченої ОСОБА_2 - без задоволення.

Судді:

___________________ ____________________ ___________________

С.М. Коваль О.І. Єфімова Л.В. Бартащук