АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Сітайло О.М.,

суддів Рибака І.О., Юрдиги О.С.,

за участю прокурора Бузницької Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді його заяви про злочин від 17.04.2012 року.

Не погоджуючись із постановою Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, справу направити на додаткове розслідування Генеральному прокурору України; визнати неправомірною бездіяльність ГПУ та зобов'язати Генерального прокурора України за результатами розгляду заяви про злочин від 17.04.2012 року винести рішення в порядку ст. 97 КПК України, рішення про неправомірність затримання відповіді на заяву скаржника на 140 днів, а також окрему ухвалу на ім'я Генерального прокурора України про вжиття ГПУ заходів (звільнення з посади) щодо підлеглих прокурорів за порушення, допущені під час перевірки заяви ОСОБА_1 від 17.04.2012 року.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що постанова суду незаконна, необґрунтована, винесена з порушенням вимог матеріального та процесуального права, оскільки за результатами розгляду його заяви про злочин від 17.04.2012 року рішення в порядку ст. 97 КПК України ГПУ не приймалося.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції; вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Положеннями ст. 97 КПК України передбачено, що по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, направити заяву або повідомлення за належністю.

Предметом оскарження в порядку кримінального судочинства є дії або бездіяльність прокурора щодо заяв або повідомлень про злочини, поданих відповідно до вимог ст. 95 КПК України. Скарги на інші дії або бездіяльність цього суб'єкта владних повноважень підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 17.09.2012 року, суд першої інстанції залишив її без задоволення, мотивувавши прийняте рішення тим, що прокурор у межах наданих йому повноважень вірно визначився зі статусом заяви ОСОБА_1 та дійшов обґрунтованого висновку про направлення її за належністю до прокуратури Львівської області, про що листом від 25.04.2012 року повідомлено скаржника.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав до Генеральної прокуратури України заяву від 17.04.2012 року про порушення кримінальної справи щодо суддів Апеляційного суду Львівської області ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4., за результатами розгляду якої листом від 25.04.2012 року №05/2/1-р за підписом заступника начальника Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громацян та держави при виконанні судових рішень М. Банчук скаржнику надано відповідь про те, що вказану заяву направлено за належністю до прокуратури Львівської області.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1, оскільки суд, прийнявши до розгляду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України в порядку ст. 236 КПК України, дотримався вимог ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб навіть за відсутності в КПК норм, які регламентують розгляд таких скарг. Однак, згідно з частиною другою статті 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, рішення ГПУ про направлення заяви скаржника за належністю відповідає положенням ст. 97 КПК України, ЗУ «Про судоустрій і статус суддів».

Вимоги апелянта про зобов'язання прокурора вчинити дії, як вірно зазначено в постанові, не належать до компетенції суду в межах чинного КПК України, незгода скаржника з діями ГПУ не може бути підставою для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що стали б підставою для скасування постанови суду, як і підстав для винесення окремої ухвали з наведених апелянтом мотивів, колегією суддів не встановлено, а тому апеляція скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконною бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді його заяви про злочин від 17.04.2012 року, - без зміни.

Судді:

_______________ ______________ ______________

Сітайло О.М. Рибак І.О. Юрдига О.С.