АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 10/2690/2322/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Дзюба О.А.
Категорія ст. 165-2 КПК України Доповідач Бартащук Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді Бартащук Л.В.
суддів Єфімової О.І., Беця О.В.
за участю прокурора Турика М.П.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді подання судом першої інстанції, на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року.
Зазначеною постановою відмовлено в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, одруженому, не працюючому, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, не судимому,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В постанові суд вказав про відсутність достатніх підстав, які б свідчили, що ОСОБА_2 буде ухилятись від явок до слідчого та суду, від виконання процесуальних рішень по справі, перешкоджати встановленню істини по справі, продовжити злочинну діяльність.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить постанову суду скасувати та направити подання слідчого на новий судовий розгляд. Прокурор зазначає, що судом не враховано характеризуючі дані ОСОБА_2 та вказує, що в подальшому він може переховуватись від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальній справі, продовжувати злочинну діяльність.
Вислухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав подану апеляцію та просив постанову суду скасувати та направити матеріали подання на новий судовий розгляд, обвинуваченого та його захисника, які вважали постанову суду законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляції та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитись від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Під час судового розгляду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при вивчені можливості уникнути позбавлення права особи на свободу, суд зобов'язаний розглянути можливі альтернативні заходи, які б забезпечили впевненість в належній процесуальній поведінці особи. Як зазначає Європейський суд з прав людини, підозрюваного належить звільнити з-під варти, якщо він зможе забезпечити достатні гарантії явки в суд (орган досудового слідства), у тому числі, через внесення застави.
Розглядаючи подання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, суд повинен належним чином оцінити характер справи, тяжкість злочину та наслідки вчинення протиправних діянь.
Однак зазначене не було в достатній мірі враховано місцевим судом при розгляді подання щодо ОСОБА_2
Так, відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд першої інстанції не надав належної оцінки актуальності інкримінованого ОСОБА_2 злочину, який є тяжким.
Також, суд не вивчив можливості застосування щодо підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, а саме, застави.
На думку колегії суддів, суд не адекватно оцінив порушення цінностей суспільства та своїм рішенням не забезпечив достатніх гарантій явки в суд (орган досудового слідства) ОСОБА_2
Щодо посилань в постанові суду на те, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, батька пенсійного віку, стан здоров'я, то дані обставини не можуть свідчити про те, що відсутність будь-якого запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, не дав належної оцінки обставинам, з якими закон пов'язує обрання запобіжних заходів, що вплинуло на правильність прийнятого рішення по справі. Зазначене відповідно до вимог норм КПК України є підставою для скасування постанови з направленням справи на новий судовий розгляд.
Таким чином, апеляція прокурора підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
При новому розгляді суду слід розглянути справу у відповідності з вимогами національного та міжнародного законодавства, всебічно, повно та об'єктивно розглянути подання, дати належну оцінку обставинам, з якими закон пов'язує обрання запобіжних заходів, і постановити законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, - скасувати, а подання направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд у іншому складі суду.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: