АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Юрдиги О.С.

суддів - Рибака І.О., Сітайло О.М.

за участю прокурора - Мацієвського О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаною постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення в порядку ст.97 КПК України по його заяві від 25 серпня 2009 року.

В обґрунтування рішення, суд першої інстанції послався на додержання Генеральною прокуратурою України вимог закону при розгляді вказаної заяви ОСОБА_1 Наведені скаржником обставини не містили будь-яких об'єктивних даних, які б вказували на вчинення злочину слідчим прокуратури Одеської області ОСОБА_2, а тому заява не підлягала розгляду в порядку ст. 97 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить постанову суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановляючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що вимоги про зобов'язання Генеральну прокуратуру України вчинити певні дії, не є виходом за межі КПК, оскільки зазначений Закон не передбачає іншого порядку розгляду заяв про злочин у кримінальному судочинстві, ніж той, що передбачено ст. 97 КПК України. Вважає, що оскаржувану постанову винесено судом з порушенням права скаржника на захист.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає постанову суду законною та заперечив проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали скарги, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. За заявою чи повідомленням про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язанні не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.

Аналіз норм КПК України дає підстави для висновку, що лише заяви або повідомлення про злочини, подані відповідно до ст. 95 КПК України, тягнуть за собою обов'язок органу дізнання, слідчого, прокурора чи судді провести перевірку в порядку ст. 97 КПК України та прийняти одне з передбачених даною статтею рішень. Такі заяви мають бути відібрані з попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину та повинні містити достовірні відомості, що вказують на об'єктивні ознаки злочину або підготовки до нього.

У поданій скарзі, яка була предметом розгляду Печерського районного суду, ОСОБА_1 оскаржив бездіяльність Генеральної прокуратури України при розгляді його заяви від 25 серпня 2012 року про вчинення злочину за ст.ст. 364, 366, 372, 382 КК України слідчим прокуратури Одеської області ОСОБА_2 за фактом підробки матеріалів кримінальної справи №165200700077.

Розглядаючи скаргу, суддя, прийшов до висновку про дотримання вимог закону Генеральною прокуратурою України, а тому залишив скаргу без задоволення.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, вважає його законним та обґрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи, 25 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про порушення кримінальної справи відносно слідчого прокуратури Одеської області ОСОБА_2

Генеральна прокуратура України, діючи в межах своєї компетенції визначила порядок розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону України ''Про звернення громадян'' та направила її до прокуратури Одеської області для організації проведення перевірки та за наявності підстав вжиття заходів реагування.

Враховуючи те, що наведені у заяві ОСОБА_1 обставини не містили будь-яких об'єктивних даних, які б могли свідчити про вчинення злочину слідчим ОСОБА_2, заявник не був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, а заява за своїм змістом є лише скаргою на дії слідчого, а тому суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що дії Генеральної прокуратури України відповідали вимогам закону.

За таких обставин, підстав для задоволення апеляції скаржника і скасування законної та обґрунтованої постанови суду, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення в порядку ст. 97 КПК України по його заяві від 25 серпня 2012 року - залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді:

Юрдига О.С. Рибак І.О. Сітайло О.М.