АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

МСП-03068, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Справа №22-ц/2690/17091/2012

Головуючий у 1 інстанції - Цимбал І.К.

Доповідач - Українець Л.Д.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

28 листопада 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

В складі : головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Шебуєвої В.А.

- Оніщука М.І.

при секретарі - Товарницькій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 червня 2012 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и л а :

У січні 2011 року ПАТ КБ «Надра» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №79/П/36/2007-980 від 30.10.2007 року.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 30.10.2007 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 79/П/36/2007-980, відповідно до умов якого остання отримала кредит в сумі 280 00,00 грн. зі сплатою 2,10 % на місяць за користування кредитом, який зобов'язалася повернути у повному обсязі не пізніше 29.10.2010 року.

У зв»язку з тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, не сплачує кредит та нараховані проценти, у неї утворилась заборгованість в сумі 27 839 грн. 57 коп.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21 червня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредиту в сумі 24 659 грн. 44 коп. та судові витрати в сумі 398 грн. 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, в якому врахувати розмір заборгованості на час ухвалення рішення, а саме станом на 21.06.2012 року, зменшити пеню до мінімуму, звільнити від сплати судових витрат в сумі 398,40 грн. та розірвати кредитний договір станом на дату ухвалення рішення по справі у зв'язку із неможливістю його виконання.

Зазначає, що розрахунок наведений станом на 05.11.2010 року, а не на час розгляду справи та ухвалення рішення, а саме - 21.06.2012 року.

Звертає увагу на те, що за зазначений період вносились щомісячні платежі в сумі 8 600,00 грн., проте ця сума не врахована при розрахунку.

Крім того, розрахунок недостатньо обґрунтований, належним чином не підписаний, не завірений та не містить дати його складання.

Просить зменшити розмір пені до мінімуму, оскільки має на утриманні батька - інваліда 1 групи, перебуває у декретній відпустці та одна доглядає дитину, а позивачем, в свою чергу, не надано доказів того, які збитки йому були завдані внаслідок неналежного виконання нею договірних зобов'язань.

ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилася. Направила телеграму з прозанням відкласти розгляд справи до кінця 2012 року, оскільки вона перебуває з грудною дитиною в м. Хмельницьку.

Колегія суддів вважає, що зазначена причина неявки не є поважною, з огляду на те, що справа знаходиться в провадженні суду з 26 січня 2011 року, ОСОБА_2 не повідомила своє місцезнаходження в місті Хмельницьку, що позбавляє суд можливості повідомити її про наступне судове засідання, не надала суду копію свідоцтва про народження дитини та докази про те, що вона виховує дитину сама.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідач належним чином не виконує зобов»язання за кредитним договором з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30.10.2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 79/П/36/2007-980 у сумі 28000,00 грн. строком до 29.10.2010 року з відсотковою ставкою 2,1 % на місяць за користування кредитними коштами (а.с.5-7).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав свої зобов»язання в повному обсязі та надав кредит у сумі 28000 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 30.10.2007 року (а.с.14).

У відповідності до п.2.3.1, 2.3.2. ОСОБА_2 зобов'язалася повертати кредит та сплачувати нараховані відсотки щомісячно, до 15 числа поточного місяця, при цьому щомісячний платіж повинен складати суму не меншу, ніж зазначена в п. 2.3.1 кредитного договору.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, нею зазначені пункти договору належним чином не виконувалися, у зв»язку з чим у неї виникла заборгованість.

Відповідно до п. 3.2.2 договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів передбачених договором.

Згідно п.3.2.3. кредитного договору банк має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 2.3.2 кредитного договору.

Відповідно до п. 4.1. договору у разі прострочення строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язання, позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За розрахунком заборгованості за договором, сума заборгованості ОСОБА_2 станом на 05.11.2010 року складає 27 839 грн. 57 коп., з яких: 19 931 грн. 61 коп. непогашений кредит, 3 367 грн. 83 коп. - несплачені відсотки, 4180 грн. 13 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 360 грн. 00 коп. - несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу (а.с.8-9).

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 на те, що розрахунок суми заборгованості недостатньо обґрунтований, належним чином не підписаний, не завірений, не містить дати його складання та в ньому не відображені кошти, які перераховувались на погашення кредиту після 05.11.2010 року розрахунок з огляду на таке.

У силу ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розпорядившись своїми правами на власний розсуд, відповідач не надала суду іншого розрахунку заборгованості з обґрунтуванням його правильності та повноти.

Як вбачається матеріалів справи позивач звернувся з позовною заявою 13.01.2011 року. Додатком до позовної заяви зазначено розрахунок заборгованості станом на 05.11.2010 року.

У силу ч.2 ст. 31 ЦПК України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки позивачем позовні вимоги не уточнювалися, тому сплачена сума в розмірі 7800 грн. (квитанція від 15.11.2010 року-1200 грн. (а.с.59), квитанція від 23.12.2010 року-1000 грн. (а.с.60), квитанція від 13 січня 2011 року-1000 грн. (а.с.61), квитанція від 28.02.2011 року - 1000 грн. (а.с.62), квитанція від 21.03.2011 року-1000 грн. (а.с.63), квитанція від 27.04.2011 року - 1200 грн. (а.с.64), квитанції від 13.05.2011 року-1200 грн. (а.с.65), квитанція від 15 червня 2011 року - 200 грн. (а.с.66)) буде зарахована ПАТ «КБ «Надра» в подальшому.

Не заслуговують на увагу клопотання ОСОБА_2 про зменшення розміру пені до мінімуму виходячи з наступного.

В силу ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції взяв до уваги той факт, що відповідач частково сплачувала кредит, знаходиться в декретній відпустці, має на утриманні батька інваліда, тому зазначені обставини не дають можливості повною мірою виконати зобов'язання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру пені з 4180,13 грн. до 1000 грн., оскільки це відповідає положенням ст. ч.3 ст.551 ЦК України.

З наведеного вбачається, що суд дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, застосував закон, що регулює правовідносини сторін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Щодо доводів апеляційної скарги про розірвання кредитного договору, то в силу ч.1 ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і огрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки такий позов ОСОБА_2 не заявляла і такі вимоги судом не розглядалися, відповідно вони не можуть бути предметом перегляду в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 21 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: