ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 р. | № 44/314-05 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. –головуючого Коробенко Г.П. Фролової Г.М. |
за участю представників: |
позивача | Гайченко А.В., дов. від 20.12.2005 року |
відповідача | не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії |
на постанову | Харківського апеляційного господарського суду |
від | 10.03.2006 року |
у справі | № 44/314-05 господарського суду Харківської області |
за позовом | Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії |
до | Приватного малого підприємства “Харківська рекламно-маркетингова фірма “Союз” |
про | стягнення 6 419, 61 грн. |
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 14.06.2006 року у зв’язку з відсутністю судді Полянського А.Г., для розгляду касаційної скарги у справі № 44/314-05, призначеної до розгляду на 15.06.2006 року, призначено колегію суддів у складі: головуючий – Муравйов О.В., судді –Коробенко Г.П., Фролова Г.М.
У вересні 2005 року Акціонерний комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного малого підприємства “Харківська рекламно-маркетингова фірма “Союз” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 6 214, 05 грн.
19.10.2005 року позивач, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подав уточнення до позовної заяви, в яких просить стягнути з Приватного малого підприємства “Харківська рекламно-маркетингова фірма “Союз” на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” заборгованість у сумі 6 419, 61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору про відкриття рахунків та обслуговування платіжної картки від 20.03.2002 року № 84000061, укладеного між позивачем і відповідачем, останньому було відкрито картковий рахунок, рахунок гарантійного забезпечення та виготовлено дві платіжні картки. Відповідач був також ознайомлений з правилами та вимогами щодо використання корпоративних платіжних карток. Однак, в результаті порушень відповідачем правил користування корпоративними платіжними картками, позивач був змушений сплатити виставлені до сплати сліпи фірми “Contempory” (Бразилія) від 28.02.2003 року в сумі 444, 00 доларів США та 18.03.2003 року в сумі 7 672, 00 доларів США, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість по овердрафту, яку він сплачувати в добровільному порядку не хоче.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14.12.2005 року (суддя: Дюкарєва С.В.) по справі № 44/314-05 господарського суду Харківської області, позов задоволено. Стягнуто з Приватного малого підприємства “Харківська рекламно-маркетингова фірма “Союз” на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” 3 982, 79 грн. заборгованості по овердрафту, 2 436, 82 грн. заборгованості по відсотках, 102, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Мотивуючи судове рішення господарський суд, зокрема, зазначає про те, що як свідчать матеріали справи, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання, ухилився від виконання обов’язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у встановлений умовами договору строк, порядку та розмірі заборгованість по овердрафту та не поповнив рахунок гарантійного забезпечення, у зв’язку з чим позивач нарахував 32% річних за час користування овердрафтом, внаслідок чого утворилася заборгованість з овердрафту у розмірі 3 982, 79 грн. та по відсотках у розмірі 2 436, 82 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2006 року (судді: Слюсарева Л.В. –головуючий, Білоконь Н.Д., Фоміна В. О.) рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2005 року, по справі № 44/314-05 господарського суду Харківської області скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” на користь Приватного малого підприємства “Харківська рекламно-маркетингова фірма “Союз” 51, 00 грн. витрат по сплаті державного мита.
Постанова апеляційного господарського суду вмотивована, зокрема тим, що оскільки платіжна карта відповідача була кредитовою, то позивач згідно з пунктом 3.6 договору від 10.10.2002 року міг відкрити кредитну лінію не більше 50% від залишку на гарантійному депозиті, тобто не більше ніж 125, 00 грн., а у випадку з відповідачем повинен був скасувати операцію. Крім того, відповідач не давав згоди на списання з ПК більшої суми, чим була в нього на дебетовому рахунку.
Не погоджуючиcь з постановою, Акціонерний комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2006 року по справі № 44/314-05 господарського суду Харківської області, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 14.12.2005 року по справі № 44/314-05 господарського суду Харківської області залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального права - Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”, Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженим постановою правління Національного банку України від 27.08.2001 року № 367. Зокрема, заявник зазначає, що постанова апеляційного господарського суду є необґрунтованою, не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2006 року по справі № 44/314-05 господарського суду Харківської області залишити без змін, а касаційну скаргу позивача –без задоволення. Зокрема, відповідач посилається на те, що договір овердрафту відсутній; відповідач не порушував умови, укладеного з позивачем договору та вимоги чинного законодавства; позивач повинен був відкрити кредитну лінію відповідачу без оформлення додаткової кредитної угоди тільки у розмірі 50% від залишку на рахунку гарантійного депозиту (або 125 грн.); позивач повинен був дотримуватись умов договору –пункт 3.6 договору.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 20.03.2002 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії та Приватним малим підприємством “Харківська рекламно-маркетингова фірма “Союз” укладено договір про відкриття рахунків та обслуговування платіжної картки, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито картковий рахунок, рахунок гарантованого забезпечення та виготовлені платіжні картки.
28.02.2003 року з карткового рахунку відповідача було списано 444,00 дол. США та 18.03.2003 року –7672,00 дол. США на рахунок бразильської туристичної фірми “CONTEMPORY” за проживання в готелі Бразилії за проживання держателя платіжної картки Думкіна І.В., який на момент здійснення зазначених операцій перебував на території України, але підписав дві форми авторизації, які були передані до Бразилії факсом.
27.05.2003 року відповідач письмово повідомив банк, що не давав згоду на списання з платіжної картки суми більшої, ніж була у нього на дебетовому рахунку.
В результаті проведеної операції, на думку позивача, у відповідача виникла заборгованість по овердрафту у розмірі 3982,79 грн., на зазначену суму позивачем були нараховані відсотки за користування овердрафтом у розмірі 32 % річних.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що необґрунтованим є твердження, що відповідач не мав права використовувати платіжну картку для оплати проживання в готелі в Бразилії, та що держатель платіжної картки не мав права підписувати форми авторизації та передавати їх по факсу до Бразилії під час перебування в межах України.
Відповідно до підпункту г пункту 4.8. Положення про порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх застосуванням (в редакції, що діяла станом на день виникнення спірних правовідносин) держателі корпоративних платіжних карток можуть здійснювати операції з безготівкової оплати товарів (послуг) та одержувати готівку у випадках здійснення розрахунків у безготівковій формі в іноземній валюті за межами України, пов'язаних з витратами на відрядження та витратами представницького характеру.
Враховуючи, що Положення не містить заборони щодо здійснення процедури авторизації (отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки) за межами України під час знаходження держателя платіжної картки в межах України, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з урахуванням викладеного.
Крім того, згідно пункту 3.10. Положення залежно від умов, за якими здійснюються розрахунки за операціями з використанням платіжних карток, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми.
Дебетова схема передбачає здійснення клієнтом операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, або за рахунок коштів клієнта на наперед оплаченою платіжною карткою, які обліковуються на консолідованому картрахунку банку.
Під час застосування дебетово-кредитної схеми клієнт здійснює операції з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, а в разі їх недостатності (відсутності) на картрахунку - за рахунок наданого банком кредиту.
Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (у межах кредитної лінії).
Як встановлено судом, банк (позивач) міг відкрити відповідачу кредитну лінію не більше 50% від залишку на гарантійному депозиті, тобто, не більше 125,00 грн. За перевищення зазначеного ліміту банком клієнт відповідальності не несе.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2006 року у справі № 44/314-05 господарського суду Харківської області залишити без змін.
Головуючий О. Муравйов
Судді Г. Коробенко
Г. Фролова