АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
МСП-03068, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А
Справа №22-ц/2690/17045/2012
Головуючий у 1 інстанції - Мазур І.В.
Доповідач - Українець Л.Д.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
28 листопада 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
В складі : головуючого - Українець Л.Д.
суддів - Шебуєвої В.А.
- Оніщука М.І.
при секретарі - Товарницькій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом виселення
в с т а н о в и л а :
У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, шляхом виселення.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що протягом 43 років він разом з дружиною та донькою ОСОБА_7 проживав за адресою: АДРЕСА_4 Дружина померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, донька після одруження носила прізвище ОСОБА_2, проживала разом з дітьми в квартирі свого чоловіка - відповідача ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла його дочка. Після її смерті відповідач переїхав проживати до нього в квартиру АДРЕСА_2. В квартирі також проживають його онуки ОСОБА_4, якій виповнилося 24 роки та ОСОБА_5, якому виповнилося 18 років.
Йому належить 1/4 частина в спірній квартирі. ОСОБА_2 є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_3, де він зареєстрований.
Після вселення відповідача в спірну квартиру у них склалися неприязні стосунки, онуки разом з відповідачем повикидали його речі, зокрема диван, стільці, відповідач розбив картину, яку йому подарували на 60 років. Він вимушений був звертатися за захистом своїх прав до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, проте йому було відмовлено у порушенні кримінальної справи.
Просив усунути перешкод у користуванні 1/4 частиною, яка належить йому на праві власності, трикімнатної квартири АДРЕСА_2, шляхом виселення ОСОБА_2 із зазначеної квартири в квартиру АДРЕСА_3. Також просив стягнути сплачений судовий збір та 4000 грн. за оплату правової допомоги.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Усунуто перешкоди ОСОБА_3 у користуванні 1/3 частиною, яка належить йому на праві власності, трихкімнатної квартири АДРЕСА_2, шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2 в квартиру АДРЕСА_3.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі, Сплачений судовий збір в розмірі 109 грн.40 коп., 1000 грн. за оплату правової допомоги, а всього 1109 грн. 40 коп.
В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Зазначає, що під час його вселення у 2011 році до зазначеної квартири, з метою спільного проживання з його дітьми, надання їм матеріальної та моральної підтримки, позивач проти цього не заперечував, додаткових умов щодо порядку користування зазначеним житлом не висував.
Звертає увагу, що він не займався систематичним руйнуванням чи псуванням даної квартири, не використовував її не за призначенням, не порушував правила співжиття, оскільки до відповідальності притягнутий не був.
Крім того, його син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, станом на час розгляду справи, є студентом Національного технічного університету України, навчається на 3-ому кусі факультету філології на денній формі навчання на контрактній основі, в зв'язку з чим він як його батько у відповідності до чинного законодавства зобов»язаний утримувати останнього.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції підставно виходив з того, що права позивача є порушеними з огляду на наступне.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло позивачу, його доньці ОСОБА_9, онукам ОСОБА_5, ОСОБА_10 належало на праві спільної часткової власності по ј частині спірної квартири (а.с.10,36).
ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла донька позивача, мати ОСОБА_5, ОСОБА_10 -ОСОБА_9 (а.с.6).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2011 року ОСОБА_5, ОСОБА_10 належить по 3/8 частини спірної квартири в порядку спадкування за законом, ОСОБА_6 ј частка спірної квартири (а.с.31-32).
З довідки форми №3 вбачається, що в приватизованій квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані позивач ОСОБА_3 та його онуки ОСОБА_5, ОСОБА_10 (а.с.5).
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 та зареєстрований ній, де за ними зберігається право на житло за законом.
Не знайшли свого підтвердження доводи відповідача на те, що під час його вселення у 2011 році до зазначеної квартири з метою спільного проживання з його дітьми, позивач проти цього не заперечував, додаткових умов щодо порядку користування зазначеним житлом не висував, виходячи з наступного.
В апеляційному суді позивач підтвердив, а відповідач та треті особи не оспорюють, що між ними давно існують неприязненні взаємини. ОСОБА_2 пояснив, що його згоди на вселення відповідач не питав.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно ч.3 даної статті усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
У силу ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно до вимог ч.1 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.
У суді першої та апеляційної інстанції сторони по справі підтвердили, що згоди між ними щодо користування спільною частковою власністю не досягнуто. Не визначено порядок користування спірним житловим приміщенням.
Не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції посилання відповідача на те, що його син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, є студентом Національного технічного університету України, тому він зобов»язаний його утримувати, оскільки проживання відповідача в належній йому на праві власності квартирі не перешкоджатиме виконанню його батьківських обов»язків.
З наведеного вбачається, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, щодо виселення ОСОБА_2 зі спірної квартири, оскільки порядок користування спірної квартирою не визначений, між відповідачем та позивачем склалися неприязні стосунки і проживання відповідача на спірній житловій площі без відповідних законних підстав тягне за собою порушення прав позивача, як співвласника квартири.
Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, застосував закон, що регулює правовідносини сторін.
Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303,304,305,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: