АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Ященка М.А.,
суддів - Журавля О.О., Тютюн Т.М.,
за участю прокурора - Карпука Ю.А.,
захисника - ОСОБА_1,
особи, щодо якої порушено
кримінальну справу - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали справи за апеляцією особи, щодо якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_2, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 від 20 вересня 2012 року, якою скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 191 КК України та порушено щодо нього кримінальну справу за ч. 5 ст. 191 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що заступник прокурора, при порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2, додержав вимог ст.ст. 94, 98 КПК України, правильно встановивши приводи та підстави для її порушення.
В поданій апеляції особа, щодо якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_2, вважає постанову незаконною, необґрунтованою, а також такою, що винесена з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, просить скасувати її, а матеріали справи повернути на новий судовий розгляд, в іншому складі суду. Як зазначає апелянт, в постанові заступника прокурора не зазначені конкретні дані, які б свідчили про наявність в його діях ознак складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, не конкретизовано наявність тяжких наслідків, так як матеріальних збитків нікому не заподіяно або таких осіб не встановлено, містяться безпідставні посилання на книгу обліку ТМЦ підприємства, яка не являється офіційним документом. При розгляді скарги судом, в порушення вимог ст. 236-8 КПК України, належним чином не перевірено наявність приводів, підстав, достатність даних для винесення постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, викладені в його скарзі доводи та пояснення, які він та його захисник надавали в судовому засіданні, не спростовані, матеріали, на підставі яких було порушено справу, у судовому засіданні не досліджувались, а лише переглядались судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, щодо якої порушено кримінальну справу та його захисника, які підтримали подану апеляцію та просили її задовольнити, думку прокурора, який вважав постанову суду законною і обґрунтованою та заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали скарги та матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2012 року заступник прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, попередньо скасувавши постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо останнього за ст. 191 КК України, винесену 08 серпня 2012 року оперуповноваженим ВДСБЕЗ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4
На вказану постанову заступника прокурора Гаврилюк І.Л., в порядку ст. 236-7 КПК України подав скаргу до Деснянського районного суду м. Києва, вважаючи її незаконною і необґрунтованою.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення особи, щодо якої було порушено кримінальну справу, його захисника, думку прокурора, дослідив матеріали кримінальної справи, на підставі яких винесена оскаржувана постанова і прийшов до висновку, що при порушенні справи дотримані вимоги кримінально-процесуального закону, а досліджені матеріали містять достатні приводи і підстави для порушення кримінальної справи, тобто наявні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у зв'язку з чим скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення.
Такий висновок суду колегія суддів вважає законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.
Як правильно встановив суд, приводом для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, стала заява ОСОБА_5 та безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину в діях директора ТОВ «НВО Інженерні технології» ОСОБА_2
Підставами до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 стали достатні дані, які вказують на наявність в його діях ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, і містяться в матеріалах кримінальної справи № 53-4191, зокрема в поясненнях ОСОБА_6 (а.с. 12), ОСОБА_7 (а.с. 13), відомостях співставлення № 1 (а.с. 84-85), № 2 (а.с. 86), № 3 (а.с. 87), книзі складського обліку TOB «НВО Інженерні технології» (а.с. 92-198).
Тому доводи апеляції в частині неналежної перевірки судом першої інстанції наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, законності джерел, з яких отримані ці фактичні дані, порушення вимог ст. 236-8 КПК України, не знайшли свого підтвердження.
Доводи особи, щодо якої було порушено кримінальну справу про те, що в постанові заступника прокурора не конкретизовано наявність тяжких наслідків, не зазначено осіб, яким заподіяні матеріальні збитки, а також те, що книга обліку ТМЦ підприємства, не являється офіційним документом, наряду з іншими її доводами, пов'язаними з оцінкою зазначених в постанові заступника прокурора фактичних даних, підлягають перевірці під час досудового та судового слідства, а не під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, коли можуть перевірятись лише приводи та підстави для порушення кримінальної справи, законність джерел їх отримання, оскільки на даній стадії процесу, виходячи зі змісту ст. 236-8 КПК України, суд позбавлений можливості досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти дані щодо доведеності чи недоведеності вини особи, правильність кваліфікації її дій, розглядати чи вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, належно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для цього, перевірив як доводи особи, щодо якої було порушено кримінальну справу, його захисника, так і прокурора, а тому порушень вимог кримінально-процесуального закону допущено не було, а відтак будь-які правові підстави для задоволення апеляції та скасування законної та обґрунтованої постанови суду відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора Деснянського району м. Києва ОСОБА_3 від 20 вересня 2012 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 191 КК України та порушення щодо нього кримінальної справи за ч. 5 ст. 191 КК України залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2 - без задоволення.
Судді:
_______________ _______________ _______________
М.А. Ященко О.О. Журавель Т.М. Тютюн