АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Юденко Т.М. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Постановою суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 13 травня 2012 року об 11 год. 42 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 по бул. Перова, 23 в м. Києві, не врахував дорожню обстановку під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху у разі виникнення небезпеки руху чи перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля або безпечного для інших учасників об'їзду перешкод, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, чим заподіяв транспортним засобам технічні пошкодження та завдав матеріальних збитків, тобто порушив п.п.12.1, 12.3 ПДР України, і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, свою невинність в порушенні п.п.12.1, 12.3 ПДР України, а відтак порушення судом матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення ____________________

Справа № 33/2690/1153/2012

Суддя у І-й інстанції: Орда О.О.

Суддя у ІІ-й інстанції: Юденко Т.М.

справи та невідповідності рішення суду матеріалам справи та фактичним обставинам події, і безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності з урахуванням того, що іншого учасника ДТП - ОСОБА_3 вже притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу, постанову про що той не оскаржив, просить постанову суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали адміністративної справи та вислухавши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок, викладений у постанові судді щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за наведених у постанові суду обставинах, є правильним та підтвердженим наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії СН1 № 094965 від 13.05.2015 р., детальною схемою ДТП, підписаною ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без зауважень, поясненнями ОСОБА_3 про те, що він переконавшись у відсутності перешкод у правому ряду, увімкнув правий поворот і з середнього ряду став перестроюватися у правий, щоб заїхати на паркову, але коли заїхав на паркову на пів корпусу, то почув скрип гальмів та сильний удар у праву задню частину свого автомобіля, через що його розвернуло.

Сам ОСОБА_2 не заперечує обставин, наведених вище, втім стверджує, що він на своєму автомобілі «ВАЗ 21099» рухався з дозволеною швидкістю приблизно 60 км/год. у крайньому правому ряду коли перед ним несподівано з середнього ряду почав повертати вправо автомобіль «Тойота Lend Crusser», на що він зреагував, але не встиг загальмувати і сталося ДТП. Погоджується з тим, що гальмівний шлях його автомобіля складає 20м.

Тобто, пояснення ОСОБА_2 повністю узгоджуються зі схемою ДТП, поясненнями іншого учасника ДТП - ОСОБА_3, з протоколом про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_2 не врахував дорожню обстановку під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху у разі виникнення небезпеки для руху, і доводи апеляції про його невинність у порушенні п.п.12.1, 12.3 ПДР України цього не спростовують, а тому як безпідставні, задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції, достатньо повно та всебічно з'ясувавши обставини вчиненого ДТП, прийшов до обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_2 вимог п.12.1 та 12.3 ПДР України та наявності в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Перевіркою справи будь-яких порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції, невідповідності його рішення матеріалам справи та фактичним обставинам події, як про те вказується в апеляційній скарзі, не встановлено.

Посилання ОСОБА_2 на експертні висновки, які на його думку підтверджують його невинність у ДТП, не впливають на законність та обґрунтованість постанови суду 1-ї інстанції, оскільки стосуються величини швидкості руху автомобіля «ВАЗ 21099» від 57 до 61 км/год., що ОСОБА_2 не заперечується, а крім того, не містять в собі висновку щодо порушення ним п.п.12.1 ПДР України, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Довід апеляційної скарги про винуватість у ДТП ОСОБА_3, якого притягнуто до адміністративної відповідальності і визнано винним постановою суду, є необґрунтованим, оскільки це не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях самого ОСОБА_2

Адміністративне стягнення ОСОБА_2 правильно накладене в мінімальних межах, передбачених санкцією ст. 124 КУпАП.

На підставі викладеного, вважаю постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2012 року законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 щодо її скасування безпідставною і такою, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду міста Києва,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва Т.М. Юденко