АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Шиманського В.Й.
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2012 року позивач звернувся до суду із позовом, в якому зазначив, що 17 лютого 2009 року він позичив відповідачу 50 000 гривень із строком повернення 01 квітня 2009 року, про що відповідач надав розписку.
Відповідач не повернув борг, тому позивач просив стягнути із відповідача на свою користь 50 000 грн. боргу, 12897.65 грн. інфляційного збільшення боргу за період з 01 квітня 2009 року до 29 лютого 2012 року, 4491.78 грн. 3% річних за період із 01 квітня 2009 року до 28 березня 2012 року на підставі ст. 625 ЦК України та 674 грн. судового збору. (а.с. 1-9)
Відповідач проти позову заперечував з підстав, що такий борг виник з господарських відносин між сторонами щодо їх сумісної підприємницької діяльності на часткове погашення заборгованості посилався на показання свідків.(а.с. 17-18)
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12.07.2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено.(а.с.29,31-32)
В апеляційній скарзі відповідач посилався на порушення судом норм матеріального права, просив рішення суду скасувати і закрити провадження у справі. На обґрунтування скарги зазначив, що суд не врахував обставин та доказів, які викладені в обґрунтування заперечень проти заявленого позову, розрахунки є неправильними.(а.с. 35-)
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав скаргу і просив її задовольнити.
Інші особи до суду не прибули, були повідомлені належним чином про що у справі є докази.(а.с. 56-59)
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін, скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики).
Відповідно до ст. 625, ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму згідно з вимогами даного Кодексу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом вимог ст.ст. 612, 625 ЦК України, право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, що передбачений матеріальним законом і полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації(плати) від боржника за користування запозиченими грошима, що мали б бути у встановлений договором(розпискою) строк повернуті кредиторові.
Підтвердження виконання зобов'язання має відбуватись у спосіб, встановлений ст. 545 ЦК України, у т.ч. видачею кредитором на вимогу боржника розписки про одержання виконання частково або в повному обсязі, повернення кредитором боржнику боргового документу, а у разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Закону.
Судом встановлено, що 17 лютого 2009 року позивач позичив відповідачу 50 000 гривень із строком повернення 01 квітня 2009 року, про що відповідач надав розписку.(а.с. 7) Факт складання цієї розписки, її підписання та отримання грошей відповідач не заперечував.
Доказів виконання грошових зобов'язань та повернення позивачеві отриманих грошей відповідач не надав, не встановлено таких і в судовому засіданні. Тому, відповідач має повернути позивачу 50 000 грн. заборгованості за позикою.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних має відбуватись з дня наступного за днем виконання основного зобов'язання, тобто з 02 квітня 2009 року.
Період заборгованості Сума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу Сума боргу з врахуванням індексу інфляції
02.04.2009 - 29.02.2012500001.21510750.0060750.00
Таким чином, інфляційне збільшення суми боргу складає 10750 грн. Позивачем заявлено до стягнення інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 12 897.65 грн. за період із 02 квітня 2009 року до 29 лютого 2012 року, тому, з огляду на положення ст. 303, ч. 2 ст. 314 ЦПК України, колегія суддів позовні вимоги задовольняє частково та змінює рішення районного суду в цій частині.
Розрахунок процентів
Сума боргу (грн)Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів
5000002.04.2009 - 28.03.201210923 %4487.67
Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 4487.67 грн.
Посилання відповідача на показання свідків на підтвердження виконання ним грошових зобов'язань колегія суддів відхилила за безпідставністю.
Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача складає 65237.67 грн. (50 000 грн. боргу + 10750 грн. інфляційного збільшення боргу за період з 02 квітня 2009 року до 29 лютого 2012 року + 4487.67 грн. 3% річних за період із 02 квітня 2009 року до 28 березня 2012 року на підставі ст. 625 ЦК України)
Тому, на підставі ст. 88 ЦПК України із відповідача підлягає стягненню на користь позивача 652.37 грн. судового збору.(а.с. 1)
Інші доводи апелянта не спростовують вищевказаних висновків суду, тому мають бути відхилені.
Керуючись ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 липня 2012 року - змінити, зменшити розмір стягуваного із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційного збільшення боргу, трьох відсотків річних та судового збору, ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10750(десять тисяч сімсот п'ятдесят) грн.. інфляційного збільшення боргу за період з 02 квітня 2009 року до 29 лютого 2012 року, 4487(чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 67 коп. 3% річних за період із 02 квітня 2009 року до 28 березня 2012 року на підставі ст. 625 ЦК України та 652(шістсот п'ятдесят дві) грн.. 37 коп. судового збору.
В іншій частині рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 липня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
Л.Д.Махлай
В.Й. Шиманський