АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 10/2690/2365/2012 р. Головуючий у 1 інстанції Ільєва Т.Г.
Категорія ст. 165-3 КПК України Доповідач Бартащук Л.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючої судді - Бартащук Л.В.
суддів - Єфімової О.І., Беця О.В.
за участю прокурора - Турика М.П.
захисника - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві, із застосуванням на підставі ст. 85-3 КПК України відеоконференції із Київським СІЗО ДДУПВП у м. Києві та Київській області, апеляційні скарги захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року.
Зазначеною постановою подання слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Писаренка Є.Г. задоволено та продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українцю, громадянину України, одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимому,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Згідно постанови, строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовжено, оскільки у кримінальній справі необхідно виконати ряд процесуальних дій, а підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому відсутні.
В апеляціях:
- захисник ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, посилаючись на її незаконність. Зокрема зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про намагання ОСОБА_2 ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень. Апелянт зазначає, що можливість обрання менш суворого запобіжного заходу судом не досліджувалась. Крім того, захисник ОСОБА_1 вказує на те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання в м. Києві, одружений, раніше не судимий.
- обвинувачений ОСОБА_2 просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на її незаконність. Вказує, що пред'явлене обвинувачення є безпідставним та неконкретним, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про наявність в його діях ознак будь-якого злочину. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 стверджує, що суд не врахував дані, що його характеризують.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали доводи апеляцій та просили їх задовольнити, прокурора, який вважав за необхідне апеляції залишити без задоволення, рішення суду без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши і перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, кримінальна справа № 06-15872 порушена 07.09.2012 року слідчим відділом Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_4, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
08.09.2012 року ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
10.09.2012 року відносно ОСОБА_2 Печерським районним судом м. Києва обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Заступником прокурора Печерського району м. Києва строк досудового слідства продовжено до 07.12.2012 року.
Слідчий СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Писаренко Є.Г., за згодою першого заступника прокурора Печерського району м. Києва, звернувся до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою до трьох місяців ОСОБА_2, що обумовлено необхідністю проведення певного обсягу слідчих та процесуальних дій, зазначених у поданні та відсутністю підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
07 листопада 2012 року постановою Печерського районного суду міста Києва строк тримання під вартою ОСОБА_2 продовжено до трьох місяців.
При цьому, наведені у поданні слідчого доводи, були ретельно перевірені судом першої інстанції, вислухані пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, думка прокурора, захисників, та з'ясовані обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, а також умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим (ст. 156 КПК України).
Згідно ч. 2 ст. 156 КПК України, у випадках, коли у двомісячний строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи зміни запобіжного заходу на більш м'який немає, він може бути продовжений до чотирьох місяців суддею того суду, який виніс постанову про застосування запобіжного заходу.
Задовольняючи подання слідчого, суд обґрунтовано, з урахуванням вимог ст.ст. 156, 165-3 КПК України, врахував підстави обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту, обсяг слідчих дій, у зв'язку з необхідністю проведення яких слідчий звернувся до суду з поданням про продовження щодо нього строку тримання під вартою, особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, тяжкість злочину, в якому він обвинувачується, та з урахуванням продовжених строків досудового слідства у кримінальній справі, обґрунтовано продовжив строк тримання під вартою ОСОБА_2 до трьох місяців.
Крім того, як вбачається з постанови, суддя у відповідності до ст. 165-2 КПК України переконався у тому, що в розпорядженні органу досудового слідства є здобуті у визначеному порядку законом достатні дані, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а також перевірив причетність саме ОСОБА_2 до інкримінованого йому злочину.
Що стосується даних, що характеризують особу обвинуваченого, то ці обставини були враховані судом при обранні виду запобіжного заходу та продовженні строку тримання ОСОБА_2 під вартою.
Та обставина, що суд не обґрунтував можливість обрання більш м'якого запобіжного заходу, на що посилається в апеляції захисник, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки суд, зробивши висновок про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді взяття під варту, фактично дійшов висновку про неможливість обрання щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» № 4 від 25.04.2003 року, при розгляді подання, суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини обвинуваченого, розглядати й вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.
Отже, доводи обвинуваченого про відсутність даних, які б свідчили про наявність в його діях ознак будь-якого злочину, не є предметом судового розгляду на стадії вирішення питання про продовження строків тримання особи під вартою.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, в яких захисник та обвинувачений просять скасувати постанову суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, і, більше того, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та обрання стосовно ОСОБА_2 іншого запобіжного заходу.
Істотних порушень вимог КПК України при винесенні постанови, апеляційним судом не встановлено.
Таким чином, з урахуванням наведеного та за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 148, 150, 155, 165-3 КПК України продовжив строк тримання під вартою до трьох місяців, тому апеляції захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, підстав для зміни чи скасування постанови судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 165-3, 362, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 07 листопада 2012 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до трьох місяців - залишити без змін, а апеляції захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 - без задоволення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: