Справа №2-1016/08р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я(ЗАОЧНЕ)

                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня   2008року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого -судді                                Цокол Л.І.

при секретарі                                                          Бєлоус В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1до ОСОБА_2, за участі третьої особи Печерського РУГУ МВС України в м. Києві про усунення перешкод в користуванні житлом,  виселення та зняття з реєстраційного обліку ,

                                   В С Т А Н О В И В :

               Позивач ОСОБА_1. звернулась до суду і просить винести рішення, яким усунути перешкоди в користуванні квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2. за адресою АДРЕСА_1, виселити ОСОБА_2. із вказаної квартири без надання іншого житла, зобов'язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб  Печерського РУГУ МВС України в м. Києві скасувати реєстрацію ОСОБА_2. за вказаною адресою, відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що  ОСОБА_1. власник майна позбавлена можливості використовувати його за призначенням для власних потреб, оскільки колишній чоловік її матері, ОСОБА_2. в добровільному порядку приміщення не звільняє, при цьому створює умови неможливого з ним проживання.

               Відповідач ОСОБА_2. будучи належним чином і своєчасно повідомленим про час і місце судового розгляду  , в судове засідання не з»явився, поважних причин своєї неявки не повідомив, своїх заперечень по суті обставин викладених в позові та їх вимог не надав.

               Третя особа Печерське РУГУ МВС України в м. Києві просили слухати справу у їх відсутність.

              За згодою представника позивача судом проведено заочний розгляд справи .

              Вислухавши представника позивача ОСОБА_3., допитавши свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., дослідивши докази , суд прийшов до наступного висновку.

              Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

              Відповідно до ст. 383 ЦК України  власник житлового будинку , квартири має право використовувати  помешкання для власного проживання,  проживання членів своєї сім'ї , інших осіб і не має право  використовувати його для промислового виробництва.

              Відповідно до ст. 6  Закону України «Про  свободу  пересування  та вільний вибір  місця проживання в Україні» громадяни України, а також  іноземець  чи особа без громадянства , які перебувають  в Україні  на законних підставах, зобов'язані протягом десяти  днів після прибуття до нового місця проживання  зареєструвати  місце проживання.

               Відповідно до ст. 7 Закону України «Про  свободу  пересування  та вільний вибір  місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється  протягом  семи днів на підставі  заяви особи, запиту органу реєстрації за  новим місцем проживання особи, остаточного рішення  суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права  користування  житловим приміщенням , визнання особи безвісно відсутньою  або померлою), свідоцтва про смерть.

              Судом встановлено наступне.

              ОСОБА_3., рідна мати позивача  і ОСОБА_2. знаходились в зареєстрованому шлюбі з жовтня 2001 року по  січень 2008 року.

              Після реєстрації шлюбу ОСОБА_2. був зареєстрований за адресою :АДРЕСА_1. Власником вказаної квартири була ОСОБА_3. 

              13 листопада 2004 року ОСОБА_3. розпорядилась на власний розсуд  належною  їй на праві власності квартирою АДРЕСА_1, а саме подарувала її своїй доньці  ОСОБА_1. 

              ОСОБА_1. проживає в з чоловіком та двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_7. і  ОСОБА_8. в квартирі АДРЕСА_2, житловою площею 30,6 кв. м.

              Як пояснила представник позивача під час судового розгляду і це вбачається з тексту позову, позивач ОСОБА_1. має необхідність використовувати належну їй на праві власності квартиру за призначенням , тобто проживати в квартирі , оскільки те житло яке вона займає на даний час не задовольняє в повній мірі потреби сім'ї. Діти позивача різної статі та різного віку, що унеможливлює їх проживання в одній кімнаті.  

               Із  відповідей  та інформації отриманої від Печерського  РУГУ МВС України в м. Києві видно, що ОСОБА_2. неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (вчинення насильства в сім'ї ).

              Із допиту свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6.  вбачається , що на протязі тривалого періоду відповідач ОСОБА_2. вживаючи спиртні напої робить неможливим проживання з ним в одній квартирі.

             Відповідач ОСОБА_2. не  є членом сім'ї власника квартири ОСОБА_1.

              Оцінивши встановлені обставини та відповідні їм норми закону, суд прийшов до переконання , що позовні вимоги ОСОБА_1. про усунення перешкод в користуванні житлом та виселення відповідача є повністю обґрунтованими.

              Відповідно до ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок ( частину будинку), квартиру, користуються  ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей  і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд.

              До членів сім'ї наймача, відповідно до ст. 64 ЖК Української РСР  належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті , перестали  бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки , як наймач і члени його  сім'ї.

              Так, відповідач не був і не є членом  сім'ї  позивача, а отже  на нього не розповсюджуються права визначені частиною третьою ст. 64 ЖК Української РСР.

              Відповідачу належала на праві власності нерухомість , зокрема квартира АДРЕСА_3, якою він розпорядився на власний розсуд.

              За таких обставин  позовні вимоги в частині усунення перешкод в користуванні майном підлягають задоволенню, оскільки відповідач чинить перешкоди позивачу , що в свою чергу унеможливлює використання позивачем належного їй права користування цим майном.

              Отже відповідач підлягає виселенню без надання іншого житла.

              Вимоги позивача про зобов'язання  відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб  Печерського РУГУ МВС України в м. Києві скасувати реєстрацію ОСОБА_2. за вказаною адресою не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Обов'язок у  третьої особи  по зняттю особи з реєстраційного обліку за рішенням суду виникає після набрання вказаним рішенням законної сили. 

              На підставі викладеного та керуючись ст. ст.16, 383,391 ЦК України,  ст. ст.64, 150 ЖК Української РСР, ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215,224-226 ЦПК України, суд -                        

                                       В И Р І Ш И В  : 

               Позов задовольнити частково.

               Усунути перешкоди ОСОБА_1в користуванні майном - квартирою АДРЕСА_1.

               Виселити ОСОБА_2 з  квартири АДРЕСА_1без надання іншого житла із зняттям з реєстраційного обліку.

               В решті вимог відмовити.

               Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти  діб та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти діб.

               Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя