Справа № Провадження №11-1591/12 11/1090/8399/12 Головуючий у І інстанціїРабець
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Димарецький
03.12.2012
____________________________________________________________________________________
УХВАЛА
Іменем України
28 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - ОРЛА А.І.
суддів: ДИМАРЕЦЬКОГО В.М., АВРЕМЕНКА М.Г.,
за участю прокурора СКРИПКИ І.М., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_5, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2012 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.,
одружений, маючий на утриманні 2-х неповнолітніх
дітей, раніше не судимий, проживає за адресою:
АДРЕСА_1
засуджений на підставі ч. 1 ст. 286 КК України до 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку в 2 (два) роки. Згідно із ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та періодично з"являтися для реєстрації в ці органи.
Судом розглянуто цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 та постановлено стягнути на її користь з ОСОБА_4 5 000 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 20 000 грн.
Також судом вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів по справі.
ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за злочин, вчинений ним, як зазначено у вироку, при наступних обставинах.
ОСОБА_4 03 серпня 2011 року, приблизно о 19 год. 30 хв., керуючи автомобілем ВАЗ - 217030 н. з. НОМЕР_1, рухаючись у світлу пори доби по проїжджій частині вулиці Гоголя у м. Бровари у напрямку до вулиці Кірова, проявляючи злочинну самовпевненість, не будучи уважним та, не стежачи за дорожньою обстановкою, тим самим порушуючи п. 2.3 ,,б" Правил дорожнього руху України, не обрав безпечної швидкості руху, чим порушив п. 12.1 вказаних Правил та, під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя з проїжджою частиною вулиці Кірова, яка є головною відносно проїжджої частини вул. Гоголя, не дав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрестя проїжджих частин по головній дорозі, чим порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ,,Фіат-Лянча" н.з. НОМЕР_2, втратив курсову стійкість, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем ,,Део" н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2, що рухався по вулиці Кірова у зустрічному напрямку. У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ,,Фіат-Лянча" н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_7 та пасажир автомобіля ,,Део" н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду щодо нього змінити в сторону пом'якшення, призначивши йому покарання, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу та зменшити суму відшкодування моральної шкоди. Обґрунтовує свої вимоги наступним. Апелянт вважає, що призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та його особі, оскільки за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок суворості і підлягає зміні в сторону пом'якшення з наступних підстав: пом'якшуючою обставиною є те, що він в судовому засіданні вину у вчиненому визнав повністю, в скоєному розкаявся, визнав цивільний позов, в частині відшкодування завданої матеріальної шкоди, а щодо відшкодування моральної шкоди визнав частково; його покази є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції; пом'якшувальною обставиною є те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні двох дітей, в нього важке матеріальне становище, втратив постійне місце роботи, а також те, що раніше не судимий, не є особою, яка твердо встала на шлях вчинення злочинів. Обставин, які обтяжують його відповідальність відповідно до ст. 67 КК України суд не встановив. Пом'якшуючою обставиною є часткове відшкодування завданої матеріальної шкоди потерпілій. Щодо відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_5 в розмірі 20 000 грн., то він частково визнав моральну шкоду, однак вважає, що призначений судом розмір відшкодування у 15 000 грн. є занадто суворим, не відповідає обставинам справи та є не доведеним ОСОБА_5 При цьому апелянт вказує, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди вказаній потерпілій суд не зазначив в чому полягає заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з яких міркувань виходить потерпіла, визначаючи моральну шкоду. Також не враховане його важке матеріальне становище, те, що в нього на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, що він втратив постійне місце роботи. Апелянт вважає, що призначене йому відшкодування моральної шкоди занадто велике, а призначене покарання - не відповідає його особі та за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок суворості.
Заслухавши доповідь судді, пояснення: прокурора, потерпілих та представника, які заперечували проти апеляції засудженого та вважали вирок законним та обгрунтованим, виступи учасників судового розгляду в судових дебатах, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що розгляд кримінальної справи судом першої інстанції проведений у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону.
Висновок суду першої інстанції про винуватість засудженого ОСОБА_4 у вчинені інкримінованих йому дій та кваліфікація їх за ч. 1 ст. 286 КК України відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах, які сторонами не оспорюються.
Щодо призначеного засудженому покарання, то воно призначене у відповідності до вимог ст. 65 КК України, є таким, яке відповідає як тяжкості вчиненого злочину, так і даним про особу засудженого, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При цьому суду були відомі та враховувались при призначенні покарання ОСОБА_4, як пом'якшуючи обставини, так і дані про його особу, на які він посилається в апеляції. При цьому судом у вироку мотивоване рішення і щодо виду покарання, який обрано засудженому судом. Підстав вважати його несправедливим внаслідок суворості апеляційним судом не встановлено.
Таким чином, вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2012 року щодо ОСОБА_4 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку із чим залишає без задоволення апеляцію засудженого, а даний вирок - без зміни.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2012 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.
З оригіналом згідно,
Суддя Апеляційного суду
Київської області В.ДИМАРЕЦЬКИЙ