Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 1109/7590/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І.Л.
Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2012 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Олексієнко І.С. за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 розглянула адміністративну справу стосовно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, одруженого, не працює, прож. АДРЕСА_1
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 серпня 2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу 2550 грн.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії СР1 №070389 від 11.07.2012 року ОСОБА_3 близько 10 год. керував автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Орджонікідзе в м. Бобринець Кіровоградської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився в присутності свідків від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, що передбачає відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП.
Оцінюючи докази по справі в їх сукупності, у відповідності з вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення та притягнув його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП. Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків.
У своїй скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду та скасувати її, мотивуючи тим, що судом не враховано характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, обставини, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність. Вказує на те, що строк він пропустив з поважних причин, оскільки копію постанови він отримав лише 28 серпня 2012 року.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову, змінивши призначене стягнення на інше, перевіривши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, строк на апеляційне оскарження поновити, а постанову суду першої інстанції -змінити в частині призначеного стягнення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно ст.294 ч.2 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи постанову судом першої інстанції винесено 15.08.2012 року, після чого 15.08.2012 року ОСОБА_3 надана заява про видачу копії постанови (а.с.12). Однак, матеріали справи свідчать, що копію постанови ним отримано лише 28.08.2012 року, а тому строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин і він підлягає поновленню.
Відповідно ст.130 ч.1 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Пунктами 2,6,8 „Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", який затверджено Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі -стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена особа Державтоінспекції в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п.5.4 „Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху", яку затверджено Наказом МВС України №77 від 26.02.2009 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я посадова особа Державтоінспекції МВС в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається із протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 11.07.2012 року (а.с.1) та матеріалів справи ОСОБА_3 керував автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Орджонікідзе в м. Бобринець Кіровоградської області з ознаками алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з ротової порожнини, від запропонованого проведення тесту алкотестером «Драгер»та проходження медичного огляду відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КК України. Правопорушник з протоколом ознайомлений про що свідчить його підпис. В поясненні (а.с.2) зазначив, що відмовляється від проведення тесту алкотестером «Драгер»та проходження медичного огляду в присутності свідків, оскільки вину визнає та претензій до співробітників ДАІ не має.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи і його правильно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в своїх поясненнях (а.с.3-4) вказали, що в їх присутності водій ОСОБА_3 відмовився від проведення тесту алкотестером «Драгер» та проходження медичного огляду.
Проаналізувавши обставини вчинення правопорушення з урахуванням пояснень ОСОБА_3 та наявних матеріалів адміністративної справи, які свідчать, що правопорушник погодився з порушенням, яке підтверджено поясненнями двох свідків, а тому апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно вирішено дану справу по суті та зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення, судом першої інстанції не виконано вимоги ст.33 КУпАП та не враховано належним чином, що ОСОБА_3 не працює, під час розгляду справи в апеляційній інстанції надав довідку про те, що він має хворобу серця та довідку про те, що йому можна займатись фізичною працею (довідка №4743 від 03.10.2012 року). Зазначені вище обставини не було враховано судом першої інстанції, однак вони є такими, що пом'якшують відповідальність та потребують обов'язкового врахування.
За таких обставин, суд зваживши всі обставини визнає призначене правопорушнику стягнення таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника у зв'язку з чим вважає за необхідне його змінити на інший вид стягнення -громадські роботи на строк 50 (п'ятдесят) годин, яке в даному випадку є найбільш доцільним.
На підставі вищевикладеного приходжу до висновку, що судом першої інстанції не виконані вимоги ст.245 КУпАП про всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, а тому постанова суду підлягає зміні в частині призначеного стягнення .
Керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.08.2012 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.08.2012 року щодо останнього -змінити, призначити йому за ч.1 ст.130 КУпАП стягнення у виді громадських робіт, строком на 50 (п'ятдесят) годин.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: