Судове рішення #26367231



Справа № 2512/1123/2012 провадження № 11/2590/723/2012 Головуючий у І інстанції Волошина Н.В.

Категорія - ч. 2 ст. 115 КК України Доповідач Миронцов В. М.


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


29 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:


Головуючого-суддіМиронцова В. М.

суддів Сердюка О.Г., Воронцової С.В.,

з участю прокурора Басюка С.В.

захисника ОСОБА_2

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4,



розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2012 року.


Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, громадянин України, з неповною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше судимий:

- 12 липня 2005 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 115, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, засуджений:


- за п.п. 4, 12, 13 ч. 2 ст.115 КК України - до 13 років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 194 КК України - до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 14 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу, залишено у виді тримання під вартою та постановлено обчислювати строк відбування покарання з 07 лютого 2012 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Хотіївка, Корюківського району, Чернігівської області, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, непрацюючий, проживає в АДРЕСА_2, раніше судимий:

1) 26 липня 2010 року Кролевецьким районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до 30 діб арешту;

2) 27 грудня 2010 року Корюківським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки, засуджений:


- за п.п. 4, 12 ч. 2 ст.115 КК України - до 13 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 194 КК України - до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді 14 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного судом ОСОБА_4 за даним вироком, частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 27 грудня 2010 року у виді 3 років позбавлення волі і остаточно призначено 15 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу, залишено у виді тримання під вартою та постановлено обчислювати строк відбування покарання з 06 лютого 2012 року.

Цивільний позов ОСОБА_5 про стягнення 57 000 грн. матеріальної шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди залишено без розгляду.

Стягнуто із засуджених на користь держави судові витрати за проведення судових пожежно-технічної та будівельно-технічної експертиз по 1 669 грн. 40 коп. з кожного.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Судом встановлено, що 06 лютого 2012 року, близько 01 год. 30 хв. ночі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, в ході сварки, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно діючи з метою заподіяння смерті ОСОБА_6 завдали тілесних ушкоджень останньому, а саме: ОСОБА_4 повалив ОСОБА_6 на підлогу, після чого разом з ОСОБА_3 почергово наносили численні удари ногами та руками по голові та тулубу ОСОБА_6, внаслідок чого останній втратив свідомість.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перевезли ОСОБА_6 на санях до його будинку АДРЕСА_3, де, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 був живий, доводячи до кінця свій умисел щодо умисного вбивства останнього, діючи з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що завдають останньому особливих фізичних страждань, умисно вчинили підпал будинку, в якому знаходився ОСОБА_6, внаслідок чого останній помер на місці події.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 92 від 20.04.2012 року причину смерті ОСОБА_6 встановити неможливо у зв'язку із значним руйнуванням високою температурою полум'я його трупу.

Внаслідок умисних діянь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будинок, що належав ОСОБА_6, знищено, чим заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 53 699 грн..

Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій просить його скасувати, винести нове рішення та перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 115 на ст. 121 КК України, оскільки він не хотів вбивати ОСОБА_6. Зазначає, що це підтверджується показаннями ОСОБА_4 і ОСОБА_7 Вважає, що його вини в підпалі будинку немає, вона нічим не доведена, і це підтверджується показаннями засудженого ОСОБА_4, свідком ОСОБА_7 та протоколом очної ставки, які судом не було взято до уваги.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить кримінальну справу направити на додаткове розслідування, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 115 на ст. 121 КК України та направити матеріали справи до іншого району, оскільки вважає, що розгляд справи в Менському районі буде необ'єктивним та упередженим. Зазначає, що суд виніс занадто суворе покарання. На його думку суд не надав належної правової оцінки висновкам судово-імунологічних експертиз №№ 62,63,64 від 02 березня 2012 року, №№ 65,66,70 від 06 березня 2012 року, висновкам судово-цитологічних експертиз №№ 47,48 від 28 лютого 2012 року. Вказує, що судом безпідставно не було викликано та допитано свідка ОСОБА_7, яка б могла засвідчити, що у ОСОБА_3 на той час була розбита голова на потилиці, але в наданні медичної допомоги та проведенні експертизи працівниками міліції було відмовлено. Також судом було проігноровано результат висновку судово-медичної експертизи № 34 від 07 березня 2012 року, з якого вбачається наявність слідів кіптяви в бронхах, що свідчить про вдихання потерпілим кіптяви, тобто під час пожежі останній був ще живий. Вказує на суперечливі показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7. Просить правильно кваліфікувати даний злочин, оскільки місцевий суд, на його думку, є непрофесійним та упередженим. Зазначає, що в ході досудового розслідування до нього, і до ОСОБА_3. були застосовані методи фізичного та психологічного тиску. Наголошує, що первинні показання ними були надані під тиском, а суд не звернув на це уваги та зміну показань оцінив як намагання уникнути більш суворого покарання. Вказує, що він не мав змоги ознайомитися з матеріалами справи, за нього це робив захисник, якого призначили працівники Сосницького РВ УМВС, та які не надали можливості відмовитися від послуг захисника.


Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_10 та засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 які в судових дебатах, а останні і в останньому слові просили задовольнити їх апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.


Висновок суду про доведеність вини засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих їм злочинів при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.

В судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому злочинах не визнав в повному обсязі та пояснив, що 05 лютого 2012 року з ОСОБА_4 вирішили поїхати в с. Авдіївку до його родичів. Близько 12 год. прийшли до ОСОБА_6, щоб попросити останнього підвезти їх конем до с. Рудні, але його не було вдома. Вийшовши за село, зустріли ОСОБА_6, він підвіз їх до с. Рудня та повернувся додому, а вони пішли далі. По дорозі допомогли невідомому чоловіку завантажити на автомобіль тюки сіна, за що останній заплатив їм 160 грн.. В с. Авдіївці вони пробули близько двох годин, а потім повернулися в с. Кудрівку до будинку ОСОБА_4, в якому на той час також проживала ОСОБА_7.. Втрьох випили вино, яке купили з ОСОБА_3 по дорозі додому, а потім ОСОБА_7 попросила з'їздити в с. Рудню, щоб забрати її куртку, на що вони погодились та близько 21 год. пішли до ОСОБА_6 попросити ще раз звозити їх конем в с. Рудню. Він погодився, але оскільки було дуже холодно, ОСОБА_4 запропонував заїхати до нього додому, щоб вдягнутися тепліше. Повертаючись додому, заїхали до ОСОБА_11, у якого купили три пляшки горілки, а потім до ОСОБА_12, де випили пляшку горілки та повернулися до будинку ОСОБА_4 Вдома у нього продовжували розпивати спиртні напої. Через деякий час він вийшов з будинку покурити й почув підвищений голос ОСОБА_4, а повертаючись побачив, що ОСОБА_6 тримає ОСОБА_4 за воріт, на що останній відштовхнув ОСОБА_6 і той впав на коліна. Він вирішив їх розборонити, бо усвідомлював чим все це може закінчитись, і коли підійшов до ОСОБА_6, той вдарив його, на що він дуже розлютився та два чи чотири рази вдарив його по тулубу, а потім просто відштовхував його від себе. Після цього ОСОБА_6 знову почав чіплятися до ОСОБА_4 який відштовхнув його від себе і ОСОБА_6 впав та вдарився об бильце ліжка, внаслідок чого у нього з носа пішла кров. ОСОБА_7 в цей час відпочивала на ліжку, він розбудив її та попросив повитирати ОСОБА_13 кров. Потім вони з ОСОБА_4 відвезли ОСОБА_6 додому, піднімаючись із саней, останній сказав, що йому погано, а тому вони допомогли йому піднятися й дійти до будинку, підтримуючи його, щоб він не впав. По дорозі від хвіртки до будинку у ОСОБА_6 з носа йшла кров, але при цьому двері будинку він відкривав сам й до будинку заходив без будь-якої допомоги. Зайшовши до будинку, ОСОБА_4 закурив, а недопалок кинув у відро з водою. ОСОБА_6 почав погрожувати ОСОБА_4, що якщо він не принесе могорич, то він звернеться до міліції і його посадять, й запропонував розібратися на місці. Погодившись на пропозицію ОСОБА_6, близько 00-00 год. вони поїхали до ОСОБА_11 по горілку, але купивши за 20 грн. пляшку горілки, вирішили не повертатися до ОСОБА_6 з метою уникнути подальшого конфлікту й поїхали до ОСОБА_4 додому. Прокинувшись о 07 год. ранку дізналися, що горить будинок ОСОБА_6, а потім вони були затримані працівниками міліції.

В суді першої інстанції ОСОБА_4 надав аналогічні показання щодо подій, які мали місце 05 лютого 2012 року до виникнення сварки між ним та ОСОБА_6 Що ж стосується подій, які мали місце після повернення ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до нього додому, то він показав, що у нього вдома вчотирьох - він, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 випили 4 пляшки горілки, після чого ОСОБА_6 став вихвалятися, що він вже декілька разів відбував покарання у місцях позбавлення волі, при цьому першим взяв його за одяг, на що він розлютився та, схвативши ОСОБА_6, вдарив його лобом по голові, в результаті чого у останнього відразу з'явилася гуля. ОСОБА_3 підійшов розбороняти їх, чи завдавав удари ОСОБА_6 ОСОБА_3 він не бачив, але бачив як ОСОБА_3 наніс 2 удари ОСОБА_6 в область голови та тулубу. Потім він штовхнув ОСОБА_6, той впав і вдарився об бильце ліжка після чого наніс ще декілька ударів йому руками в область голови, але ногами ударів не наносив. Після бійки у ОСОБА_6 було підбите око, з носа йшла кров. Коли ОСОБА_6 сказав, що йому треба додому, вони з ОСОБА_3 відвезли його додому. Як їхали до ОСОБА_6 і хто управляв конем не пам'ятає, бо був дуже п'яним, але чітко пам'ятає, що потерпілий був у свідомості, самостійно йшов до хати, відкривав двері будинку, а потім ще й погрожував йому, що зніме побої і його посадять. Щоб розійтися мирно ОСОБА_6 запропонував привезти йому могорич, на що вони з ОСОБА_3 погодилися і поїхали по горілку до ОСОБА_11. Чи купували у нього горілку не пам'ятає, але пам'ятає, що більше до ОСОБА_6 не поверталися й коня йому не відганяли, щоб уникнути подальшого конфлікту. При цьому, він заперечував факт підпалу будинку ОСОБА_6, посилаючись на те, що додому вони з ОСОБА_3 повернулися близько 23 год. чи 00-00 години, а будинок горів вранці близько 07 год.. Крім того, показав, що в будинку ОСОБА_6 топилася грубка, й останній збирався ще підкинути дров, щоб приготувати собі їжу, також бачив у будинку газовий балон, а тому вважає, що можливо пожежа настала внаслідок вибуху газового балону, чи від цигарок, які ОСОБА_6 палив та заснув, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Не зважаючи на таку позицію засуджених, їх вина в інкримінованих їм злочинах підтверджується доказами по справі, які були предметом перевірки суду першої інстанції.

Показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, потерпілої ОСОБА_5, оголошені в судовому засіданні показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_20 в судовому засіданні суду першої інстанції були перевірені та їм надана належна оцінка.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 показала, що ОСОБА_6 був її двоюрідним братом, який проживав один в АДРЕСА_3. З рідних у ОСОБА_6 нікого не було, а тільки двоюрідні. 06 лютого 2012 року, зранку, від односельців вона дізналася, що горить будинок і коли пожежу було ліквідовано, в будинку було виявлено згоріле тіло її брата. 07 лютого 2012 року від працівників міліції дізналася, що ОСОБА_6 вбили та підпалили будинок ОСОБА_8 і ОСОБА_3, які самі в цьому зізналися. Вона займалася похованням ОСОБА_6, але в зв'язку з тим, що не зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і немає наміру звертатися в майбутньому, просила заявлений нею цивільний позов залишити без розгляду, а винних осіб притягнути до кримінальної відповідальності. Також потерпіла показала, що ОСОБА_6 вживав алкогольні напої, але не палив, і газових балонів в будинку свого брата вона ніколи не бачила.

Допитаний по справі в якості свідка інспектор Сосницького РС УДТБ в Чернігівській області ОСОБА_15 в судовому засіданні місцевого суду показав, що 06 лютого 2012 року близько 08 год. 30 хв. надійшло повідомлення про те, що в с. Кудрівка, Сосницького району, Чернігівської області горить житловий будинок. На місце пожежі він прибув близько 09 год., де провів зовнішній огляд господарства для встановлення попередньої причини пожежі та опитав свідків та очевидців. Після ліквідації пожежі при безпосередньому огляді пічного опалення було встановлено, що в будинку був один димохід печі та груби, на якому засланка знаходилась у закритому стані, в топкових отворах були відсутні жевріючі частини твердого палива (дров), що свідчило про те, що на час виникнення пожежі пічне опалення не експлуатувалось, слідів короткого замикання та будь-яких включених електроприладів виявлено не було, газових балонів в будинку не бачив. Опитані свідки показали, що ОСОБА_6 не палив. Під час огляду місця події на подвір'ї господарства були численні плями бурого кольору схожі на кров. Комісією була встановлена ймовірна причина пожежі, а саме підпал, про що був складений відповідний акт. Встановити осередок пожежі та її причини не було можливим, у зв'язку з повним вигоранням будинку.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 05 лютого 2012 року, між 21 та 22 годинами вечора він прокинувся від того, що у вікно будинку хтось кинув сніжку. Вийшовши на вулицю біля господарства побачив ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_3. З ними ще була якась дівчина, імені якої він не знає. Дівчина дала йому 60 грн., і він виніс з будинку три півлітрові пляшки горілки та повернувся до будинку й ліг спати. Більше до нього цього дня ніхто не приїжджав. Причину смерті потерпілого не знає, знав останнього як особу, що неодноразово відбувала покарання за крадіжки, зловживала спиртними напоями, але не палила.

Допитана по справі в якості свідка ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що 05 лютого 2012 року у вечірній час до неї прийшла ОСОБА_8 доїти корову, а потім залишилась дивитися телевізор. Близько 23 години до її будинку зайшли син ОСОБА_8 -ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_6. ОСОБА_3 дістав пляшку горілки, яку вони випили, оскільки в той день в неї був день народження, а коли вони хотіли розпочати другу пляшку, вона їм заборонила та попросила піти з будинку. Після цього вони пішли, а ОСОБА_8 залишилась в неї ночувати.

Показання свідка ОСОБА_8, що були оголошені в судовому засіданні місцевого суду, даних нею на досудовому слідстві, аналогічні показанням свідка ОСОБА_12. Крім того, ОСОБА_8 додала, що наступного дня, а саме 06 лютого 2012 року, близько 09 год. 30 хв, коли вона прийшла додому, то біля двору помітила прив'язаного коня, а в будинку її син з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 грали в карти. В іншу кімнату вона не заходила, оскільки ОСОБА_7 попросила її сходити до магазину та купити хліба, на що вона погодилась. Виходячи з будинку, син попросив замкнути їх в будинку з вулиці. Біля магазину вона зустріла працівників міліції, разом з якими прийшла додому, відімкнула двері. Працівники міліції запропонували її сину та ОСОБА_3 проїхати разом з ними.

Допитана по справі в якості свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що 06 лютого 2012 року близько 08 год. ранку їй стало відомо, що горить будинок ОСОБА_6. На місце пожежі вона прибула разом з працівниками Сосницької пожежної частини, де була вже сільська пожежна машина. У дворі на снігу побачила плями схожі на кров, які тягнулися від хвіртки господарства і до самого входу у веранду будинку. Дані плями крові понакривали різними предметами, щоб їх не затоптали під час гасіння пожежі. Двері веранди були відчинені, а двері до приміщень будинку зачинені. Після гасіння пожежі в будинку були виявлені залишки обгорілого тіла. Після детального огляду місця пожежі було встановлено, що ймовірною причиною пожежі є підпал, про що комісією, до складу якої входила і вона як голова сільської ради, було складено акт про пожежу. ОСОБА_6 характеризувався негативно, неодноразово судимий, зловживав алкогольними напоями, але цигарок не палив.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що покійний ОСОБА_6 був його сусідом, який проживав навпроти. Точної дати не пам'ятає, але десь на початку лютого 2012 року близько 08 години ранку помітив, що з будинку ОСОБА_6 з-під даху проривається дим. Відразу ж пішов до його господарства, де у дворі на снігу помітив плями схожі на кров, які вели до самої веранди будинку, чорну шапку, а біля веранди лежав чоловічий ремінь заставлений у пряжку в невелике кільце. Двері веранди та сіней були відкриті, пройшовши далі відкрив двері до приміщень будинку, але відчувши їдкий запах диму, відразу ж закрив їх. Після цього пішов додому та викликав пожежників. Пізніше від працівників міліції дізнався, що в будинку згорів ОСОБА_6. Потерпілого знав з дитинства, бачив його майже щодня, він був неприємною людиною, а тому майже з ним не спілкувався. ОСОБА_6 зловживав спиртними напоями, але жодного разу не бачив, щоб він палив.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що він живе по сусідству з ОСОБА_6. Точної дати не пам'ятає, але десь на початку лютого 2012 року, близько 08 години ранку помітив, що з будинку ОСОБА_6 з-під даху йде дим й відразу ж пішов до його господарства. Там вже був ОСОБА_17, який пішов телефонувати до пожежної частини, а він пішов по своїх справах. Напередодні пожежі ОСОБА_6 не бачив. Оскільки потерпілий зловживав спиртними напоями, то він майже з ним не спілкувався. Додав, що він був неодноразово судимий, не палив.

Допитаний по справі в якості свідка ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що на початку лютого 2012 року, близько 08 години ранку, він вийшов на вулицю й помітив, що з будинку ОСОБА_6 з-під даху йшов дим. Біля його двору почали збиратися сусіди, на подвір'я господарства він зайшов лише тоді, коли приїхали пожежники. У дворі на снігу бачив плями схожі на кров, які тягнулися від хвіртки господарства і до самого входу в веранду будинку. Зайшовши до веранди на лінолеумі, яким була покрита підлога веранди, бачив дві побілілі від морозу полоси, схожі на сліди волочіння. За життя ОСОБА_6 випивав, але не палив.

З показань свідка ОСОБА_7, що були оголошені в судовому засіданні місцевого суду, даних нею на досудовому слідстві, вбачається, що в кінці січня 2012 року вона разом із знайомою ОСОБА_8 приїхала з с. Авдіївка в с. Кудрівку Сосницького району, а пізніше до них приїхав ОСОБА_3, з яким вона знайома близько року. Вони проживали в будинку ОСОБА_8 всі разом. За час проживання до них декілька разів заходив місцевий житель ОСОБА_6, якого називали "ОСОБА_6". 05 лютого 2012 року, близько 19 години вона запропонувала підсудним сходити до ОСОБА_6 та попросити його звозити їх в с. Рудню, щоб там забрати її куртку. Прийшовши до будинку ОСОБА_6, вони постукали у двері, через деякий час загорілось світло, він вийшов та погодився на їхню пропозицію, і вчотирьох на санях поїхали в с. Рудню, але на виїзді з с. Кудрівка повернулись назад через сильний вітер. В с. Кудрівці заїхали до ОСОБА_12, яку в селі називають "ОСОБА_12", вона в той день святкувала свій день народження, і там була ОСОБА_8. Близько півгодини розпивали спиртне, а потім поїхали до будинку останньої. Близько 00 год. 00 хв. 06 лютого 2012 року вони вчотирьох сіли за стіл розпивати спиртне та спілкуватися. Сиділи за столом близько години, а можливо й більше. Під час розмови ОСОБА_4 почав звинувачувати ОСОБА_8 в тому, що той "посадив" чи "здав" його брата ОСОБА_8, який тепер знаходиться в тюрмі. Після цих слів між хлопцями виникла сварка, яка переросла в бійку. ОСОБА_4 витягнув ОСОБА_8 із-за столу, повалив його на підлогу та почав наносити останньому удари руками, ногами та коліном по різним частинам тіла. Більшість ударів припадала по голові, декілька ударів наніс по тулубу та ногам. В ході побиття ОСОБА_8 весь час намагався закритися руками, проте ОСОБА_4 розбив йому обличчя і при кожному послідуючому ударі кров розліталась з різні сторони. Вона намагалась завадити ОСОБА_4 наносити удари ОСОБА_8, але він попросив ОСОБА_3 тримати її, щоб вона не заважала. Вирвавшись, вона стала між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, але ОСОБА_4 почав її відштовхувати, в цей час підійшов ОСОБА_3, який також почав на неї кричати, щоб вона відійшла від ОСОБА_6, та почав наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла останнього. Через декілька хвилин після її умовлянь побої припинилися і ОСОБА_4 наказав ОСОБА_6 підійматися і йти додому. ОСОБА_6 не міг сам піднятися, а тому хлопці допомогли йому, а вона почала прибирати в будинку. Пізніше вона закрила двері та лягла спати, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повернулись пізно, при цьому вибили двері, спати лягли на печі. Вранці під ліжком вона знайшла ніж, який поклала на "комені" печі і пішла до магазину, а хлопці залишались вдома. Пізніше приїхали працівники міліції.

З показань свідка ОСОБА_20, що були оголошені в судовому засіданні місцевого суду, даних ним на досудовому слідстві, вбачається, що 06 лютого 2012 року він перебував на чергуванні у складі чергового караулу Сосницького РВ ОПЕ ДПО. О 08 год. 19 хв. по телефону на чергову частину надійшло повідомлення від Кудрівського сільського голови про те, що в АДРЕСА_3 виникла пожежа у житловому будинку. На місце пожежі прибули о 08 год. 43 хв. По прибуттю на місце пожежі весь будинок горів у середині. При таких умовах осередок займання встановити не можна. Коли прибули на місце пожежі, то місцева пожежна охорона ще не встигла погасити полум'я, оскільки відрізали електродроти від будинку. Прибувши на місце, попрямував до будинку і побачив, що від хвіртки до будинку на снігу були сліди бурого кольору схожі на кров. В той момент двері веранди та сіней були відкриті, а двері будинку знаходились у закритому стані. Коли він відкрив їх, звідти ринуло полум'я і він закрив їх назад. В цей час пожежними працівниками були розтягнуті "рукави" і почали здійснювати гасіння пожежі. Свідок ОСОБА_20 показав, що він не є дізнавачем, а тому не вповноважений проводити розслідування, тобто встановлювати причину пожежі та на запитання слідчого ОСОБА_33. відповів, що матрац може тліти протягом тривалого часу і загорання може не виникнути, а при подачі кисню вогонь може зайнятися миттєво.

Крім того, вина засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтверджується іншими зібраними матеріалами кримінальної справи:

- картками первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону, про те, що 06 лютого 2012 року до оперативного чергового Сосницького РВ УМВС України в Чернігівській області надійшли повідомлення від ОСОБА_23 та ОСОБА_16 про те, що в с. Кудрівка Сосницького району виявлено задимлення будинку ОСОБА_6 та відбувається пожежа в його господарстві; повідомлення від працівника прийомного відділення Сосницької ЦРЛ ОСОБА_24 про те, що до Сосницької ЦРЛ доставлений обгорілий труп громадянина ОСОБА_6 ( т.1 а.с. 16, 17, 18);

- протоколом огляду місця події від 06 лютого 2012 року, в ході якого на час огляду спостерігалось горіння всього будинку. При огляді подвір'я господарства по АДРЕСА_3 було виявлено на снігу сліди речовини темно-бурого кольору, яку вилучено шляхом промокання бинта та його висушування, біля воріт на узбіччі вулиці виявлено та вилучено чоловічу спортивну шапку, на подвір'ї шкіряний ремінь з металевою защібкою; на поверхні саней гужової повозки виявлено матрац зі слідами речовини темно-бурого кольору, яку вилучено шляхом відрізання двох шматків тканини. Після гасіння пожежі на місці розміщення другої кімнати будинку виявлено та вилучено обгорілі залишки трупа ОСОБА_6 ( т.1 а.с. 19-30).

- протоколом огляду місця події від 06 лютого 2012 року, а саме, господарства по АДРЕСА_2 та прилеглої території, зафіксовано наявність слідів речовини темно-бурого кольору по середині розчищеної частини вулиці на сніговому покриві, на сокирі, яка знаходилася в сараї, на поверхні леза ножа, на тканинах, виявлених на лавці та під лавкою в другій кімнаті будинку, на підлозі, лутці та стіні в другій кімнаті будинку, на дерев'яному бильці ліжка, на чоботях, які знаходилися під ліжком, на килимі, на тарілці, які були вилучені ( т.1 а.с. 33-35).

- висновками судово-імунологічних експертиз №№ 62, 63 та 64 від 02 березня 2012 року, №№ 65, 66 та 70 від 06 березня 2012 року, на куртках та штанах, вилучених у підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в бурих слідах на марлевих тампонах, шторі, килимку, простирадлі, тарілці, парі чобіт, двох фрагментах (шматках) тканини матраца, вилучених з місця події, знайдено кров людини, в якій серологічно виявлено антиген А та ізогемаглютинін анти - В. Таким чином, ймовірно, походження крові від особи з групою крові А з ізогемаглютиніном анти -В. В кістці трупа ОСОБА_6 виявлений антиген А. Таким чином, можливо припустити, що кров відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти - В. Кров підозрюваного ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютиніном анти - А, анти - В. Кров підозрюваного ОСОБА_3 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти - В.; отже, ймовірно, потерпілий міг бути ОСОБА_6, не виключається походження крові і від підозрюваного ОСОБА_3 при наявності у нього зовнішньої кровотечі. Даних за присутність крові підозрюваного ОСОБА_4 не отримано. В слідах на сокирі, вилученій з місця події, знайдено кров людини, групова належність якої не встановлювалась, в зв'язку з використанням всього матеріалу на попередні дослідження ( т.1 а.с. 89-93, 100-104, 111-114, 121-125);

- висновком судово-цитологічних експертиз №№ 47, 48 від 28 лютого 2012 року та висновку додаткової судово-цитологічної експертизи № 63 від 15.03.2012 року, об'єктами дослідження яких були зразки піднігтьового вмісту ОСОБА_3, ОСОБА_4 та зразки крові ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, в піднігтьовому вмісті лівої руки підозрюваного ОСОБА_3 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлені антигени А і Н. Дані сліди можуть походити за рахунок крові самого ОСОБА_3 при наявності у нього відповідних пошкоджень або від іншої особи, якій властиві дані антигени. Враховуючи групову належність крові ОСОБА_6, якому властивий антиген А, походження крові від нього не виключається; в піднігтьовому вмісті правої і лівої рук підозрюваного ОСОБА_4 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні виявлені антигени А і Н. Антиген А не властивий ОСОБА_4 і може походити за рахунок крові ОСОБА_3 або від іншої особи з групою крові А. Враховуючи групову належність крові ОСОБА_6, якому властивий антиген А, походження крові від нього не виключається ( т.1 а.с. 186-187);

- висновком судово-медичної експертизи № 34 від 07 березня 2012 року, в ході якого виявлені сліди кіптяви в просвіті головного та сегментарних бронхів, підтверджених гістологічним дослідженням, які в свою чергу можуть свідчити про вдихання кіптяви. (т.1 а.с. 79-82);

- висновком комісійної судово-медичної експертизи № 92 від 20.04.2012 року, де причину смерті ОСОБА_6 визначити було не можливо у зв'язку з вираженим обгоранням, обвугленням трупа та в зв'язку із значним руйнуванням високою температурою полум'я трупу (т.2 а.с. 5-15).

- протоколом огляду речових доказів, згідно якого об'єктами огляду були одяг підсудних та предмети і речі, вилучені з місця події, на яких були виявлені сліди бурого кольору ( т.1 а.с.68-70);

- протоколами відтворення обстановки та обставин події від 07 лютого 2012 року за участю підозрюваних ОСОБА_3 (т.2 а.с. 66-71) та ОСОБА_4 (т.2 а.с.142-147) в ході якої останні детально пояснювали та показували обставини вбивства ОСОБА_6;

Враховуючи всі обставини вчинення злочину, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, причини припинення злочинних дій, а також поведінку засуджених і потерпілого, яка передувала події, суд дійшов до правильного висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 при побитті потерпілого мали умисел на вбивство, в тому числі й мотив вбивства, оскільки при відтворенні обстановки та обставин події 07 лютого 2012 року за їх участю (т.2 а.с. 66-71, 142-147), останні детально пояснювали обставини вбивства ОСОБА_6 та показали, яким чином кожен з них був розташований по відношенню до потерпілого, чим, як і в які частини тіла потерпілого завдавали удари, зазначили час, протягом якого завдавали удари потерпілому, вказали як саме потерпілий впав на підлогу, яким чином вони витягли ОСОБА_6 з будинку ОСОБА_4, поклали його на сані та затягнули потерпілого до його будинку. Зокрема, підсудний ОСОБА_3 показав, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 заподіювались близько 20-30 хвилин, ОСОБА_4, окрім нанесення ударів по голові та тулубу, душив ОСОБА_6 руками за шию, але в нього нічого не виходило й він говорив, "що його душиш, а він не помирає". Також підсудні показали, яким чином був здійснений підпал будинку потерпілого, зазначивши, що ОСОБА_4 закурив цигарку, а сірник кинув на подушку, після чого вийшли з будинку. А тому суд правильно відхилив доводи засуджених з приводу їх непричетності до пожежі, оскільки їх показання про те, що від ОСОБА_6 вони повернулися додому близько опівночі, при цьому, по дорозі додому заїжджали до ОСОБА_11 по горілку, а пожежа виникла тільки близько 07 год. ранку, спростовуються оголошеними в судовому засіданні показаннями ОСОБА_7, з яких видно, що близько 00-00 год. вони лише сіли за стіл та почали розпивати спиртні напої, спілкувалися й сиділи за столом близько години, а можливо й більше, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повернулися додому вночі; також показаннями свідка ОСОБА_11, який не підтвердив, що засуджені того дня двічі приїздили до нього по горілку. Крім того, їх доводи щодо непричетності до підпалу спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка заперечувала наявність в будинку загиблого брата газових балонів та наголошувала, що її брат ніколи не палив; показаннями свідка ОСОБА_15, який підтвердив, що не бачив газових балонів в будинку потерпілого під час огляду місця пожежі та показав, що на час виникнення пожежі пічне опалення не експлуатувалось, та показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_16 ОСОБА_19, які підтвердили, що ОСОБА_6 взагалі не палив.

Як видно з матеріалів справи, а саме акту про пожежу від 06 лютого 2012 року ймовірною причиною пожежі житлового будинку АДРЕСА_3 є підпал ( т.1 а.с. 32). Окрім того, як видно з показань свідка ОСОБА_20, даних ним на досудовому слідстві, матрац може тліти протягом тривалого часу і загорання може не виникнути, а при попаданні кисню вогонь може зайнятися миттєво. Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_16 підтвердили, що на час виявлення пожежі двері веранди та сіней були відкриті, а двері до інших приміщень будинку були зачинені.

Відеозаписом відтворення обстановки та обставин події вбачається, що причиною сварки, а в подальшому бійки між підсудними та ОСОБА_6 було те, що ОСОБА_4 вважав, що його брат засуджений з вини ОСОБА_6

Як вбачається з матеріалів справи, будучи неодноразово допитаними в ході досудового слідства з участю захисників в якості підозрюваних 06 та 07 лютого 2012 року (т. 2, а.с. 62, 141), 09 лютого та 02 квітня 2012 року в якості обвинувачених (т. 2 а.с. 80, 82, 156, 157), при відтворенні обстановки та обставин події 07 лютого 2012 року (т.2, а.с. 66-68; 142-144) з відеозаписом цієї слідчої дії з участю захисників, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а сотанній і в ході проведення судово-психіатричної експертизи (т.1 а.с.206-212), повністю визнавали свою вину в умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_6 і виклали дані щодо конкретних обставин вчиненого ними спільно підпалу його будинку.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що засуджені спільно наносили потерпілому удари в життєво важливі органи і були безпосередніми виконавцями даної події. Характер вчинених ними дій, пов'язаних із нанесенням потерпілому численних ударів, здавлюванням засудженим ОСОБА_4 шиї потерпілого, внаслідок чого останній зазнавав особливих страждань, підпал будинку з наміром таким чином позбавити життя потерпілого, який завідомо для них був живий і вони усвідомлювали, що завдадуть йому особливих фізичних страждань шляхом використання вогню, свідчить про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діяли не тільки з умислом на вбивство ОСОБА_6, а саме з умислом, спрямованим на його вбивство з особливою жорстокістю.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я людини", умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також, якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.

Оцінюючи первинні показання підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, надані ними на досудовому слідстві в присутності ж їх захисників, суд прийшов до правильного висновку щодо їх правдивості та достовірності і поклав їх в основу вироку, оскільки вони узгоджуються між собою, підтверджуються іншими доказами, і відповідають фактичним обставинам справи.

Зміну ж показань підсудними в ході як досудового, так і судового слідства, а також заперечення щодо наміру вбивства потерпілого, суд обґрунтовано розцінив як намагання уникнути більш суворої кримінальної відповідальності за вчинені злочини, оскільки останні, розуміючи тяжкість скоєного, а також те, що ОСОБА_3 вже раніше вчиняв вбивство, а ОСОБА_4 є умовно засудженим то усвідомлювали, яке можуть понести за це покарання.

Таким чином, пославшись на аналіз зазначених доказів, суд мотивовано спростував доводи засуджених про відсутність у них умислу на умисне позбавлення життя ОСОБА_6. Наведена у вироку мотивація є правильною, оскільки вона випливає з характеру та послідовності дій засуджених, а тому твердження засуджених в апеляціях щодо недоведеності вини не можуть бути визнані обґрунтованими.

Разом з цим, на думку колегії суддів не можуть бути визнані обґрунтованими і посилання в апеляціях засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на неправильність кваліфікації їх дій за ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки покладені в основу вироку докази засудження їх за вказаною статтею КК в апеляціях не спростовані і не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.


Не підлягають задоволенню доводи засудженого ОСОБА_4 щодо направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки це можливе лише тоді, коли у справі допущені такі недоліки в ході її розслідування, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні. В тексті апеляції надано поверхову оцінку доказам і фактично не наведено достатніх підстав вважати висновки експертиз такими, що не відповідають дійсності, а тому, на думку колегії суддів, законних підстав повернення справи на додаткове розслідування немає.


Не обгрунтованим є наведене у апеляції засудженого ОСОБА_4 твердження про неповноту судового слідства. Як видно з протоколу судового засідання було досліджено всі обставини, що могли мати значення для справи.

Також колегія суддів проаналізувавши матеріали кримінальної справи вважає, що твердження засудженого щодо упередженого ставлення відносно нього зі сторони суду та досудового слідства свого підтвердження не знайшло.


Твердження в апеляції засудженого ОСОБА_4 про те, що суд не звернув уваги та не надав належної правової оцінки висновкам судово-імунологічних експертиз №№ 62,63,64 від 02 березня 2012 року, №№ 65,66,70 від 06 березня 2012 року, висновку судово-цитологічних експертиз №№ 47,48 від 28 лютого 2012 року безпідставні, оскільки зазначені експертизи судом досліджені, оцінені і враховані при доведеності його вини у вчиненні зазначених злочинів. Відповідно до ст. 323 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Також позбавлені підстав посилання засудженого ОСОБА_4 на те, що судом було проігноровано висновки експертизи № 34 від 07 березня 2012 року, оскільки місцевим судом в повній мірі був оцінений і досліджений вказаний висновок експертизи та обґрунтовано наведений в мотивувальній частині вироку. З висновку вбачається наявність слідів кіптяви в просвіті головного та сегментарних бронхів, підтверджених гістологічним дослідженням, які в свою чергу свідчать про можливість вдихання кіптяви ще за життя потерпілим ОСОБА_6, про що в своїх показаннях не заперечують і самі засуджені. Таким чином, суд першої інстанції детально дослідив обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку, що характер вчинених засудженими дій, пов'язаних із побиттям потерпілого, внаслідок чого останній зазнавав особливих страждань, з подальшим підпалом будинку з наміром таким чином позбавити життя потерпілого, який завідомо для них був живий, свідчить про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діяли саме з умислом, спрямованим на вбивство потерпілого з особливою жорстокістю.


В апеляції ОСОБА_4 вказано на безпідставність не виклику в судове засідання свідка ОСОБА_7, яка на його погляд могла б засвідчити, що на момент подій у ОСОБА_3 була розбита голова і його кров могла потрапити на їх одяг, при цьому, групова належність якої відповідно до судово-імунологічних експертиз може походити, як від ОСОБА_3 так і від потерпілого. Однак таке твердження не заслуговує на увагу, по-перше, названий свідок, як вбачається з протоколу судового засідання був належно повідомлений про дату та час розгляду справи, однак з невідомих причин не з'явився і до неї був застосований примусовий привід. Прийнятими заходами здійснити забезпечення явки названого свідка не представилось можливим, оскільки відповідно до повідомлення керівника Сосницького РВ УМВС, остання виїхала до м. Чернігова ( т. 3 а.с. 88-89). По-друге, зазначений свідок був допитаний в ході досудового слідства і в деталях описав побиття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілого, наявність у останнього ушкоджень обличчя з якого текла кров і з кожним ударом завданим засудженими розліталась навкруги, а також те, що саме потерпілому вона надавала допомогу. При цьому, названий свідок жодним чином не зазначав, що ОСОБА_3 ні потерпілий, ні будь-хто з присутніх завдавав тілесні ушкодження, або про наявність у нього таких ушкоджень на час подій.

Твердження засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо застосування до них з боку працівників Сосницького РВ УМВС України в Чернігівській області незаконних методів фізичного та психологічного характеру під час досудового слідства, внаслідок чого вони обмовили себе та дали неправдиві первинні показання позбавлені підстав, оскільки як видно з матеріалів справи, прокуратурою Сосницького району щодо цього факту проводилась перевірка. За результатами перевірки такі доводи не знайшли свого підтвердження, про що було винесено постанови про відмову в порушенні кримінальних справ відносно ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 в зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365 КК України.

Крім того, по даному факту був допитаний в судовому засіданні місцевого суду в якості свідка начальник СКР Сосницького РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_30, який категорично заперечував застосування до підсудних заходів фізичного та психологічного тиску чи будь-яких погроз, причетність останніх до вчинених злочинів була доведена завдяки їх добровільним показанням.(т. 3 а.с. 94).

Як видно з матеріалів справи, допити підсудних, відтворення обстановки та обставин події, і всі інші слідчі дії проводились з участю їх захисників, і в своїх первинних показаннях підсудні в деталях розповідали про всі обставини справи.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що добуті по справі докази суд правильно дослідив та визнав їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Твердження ОСОБА_4, щодо наявності суперечностей в показаннях свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на думку колегії суддів не заслуговує на увагу, оскільки, як зазначає апелянт, відповідно до свідчень ОСОБА_8.(т.2 а.с. 32), остання, на прохання ОСОБА_7 виходила з будинку до магазину для придбання спиртного, а ОСОБА_7, в своїх свідченнях пояснювала, що за горілкою до магазину ходила саме вона. Такі доводи апелянта є безпідставними, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, а саме, як вбачається зі свідчень свідка ОСОБА_7 (т.2 а.с.24-25), які вона надала в ході досудового слідства і які були оголошені в засіданні суду, такі дані на які посилається апелянт відсутні.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 стверджує, що він не мав змоги ознайомитися з матеріалами справи, а справу вів тільки його захисник який йому був наданий слідчим і від послуг якого він не зміг відмовитись бо слідчий цьому перешкоджав не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінальної справи в (т.2 а.с.208) мається протокол про оголошення обвинуваченому і його захисникові про закінчення досудового слідства і пред'явлення матеріалів справи в якому ОСОБА_4 власноручно здійснив запис про ознайомлення з матеріалами справи і поставив свій підпис. Також, після проголошення вироку суду, будь-яких заяв про ознайомлення з матеріалами справи та протоколом судового засідання апелянт не подавав. Крім цього, в матеріалах справи будь-які заяви ОСОБА_4 з приводу відмови від послуг захисника відсутні.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3, суд, у відповідності з вимогами ст. 65, 66, 67 КК України, врахував характер, суспільну небезпеку та конкретні обставини скоєння злочину, те, що він в період не знятої і не погашеної судимості вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини, і від його злочинних дій настали тяжкі наслідки - смерть потерпілого, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації та проживання характеризуючи дані відсутні, його вік, стан здоров'я, матеріальний і сімейний стан, те, що він не працює, заподіяння шкоди у великому розмірі, думку потерпілої, яка просила призначити покарання згідно чинного законодавства. Врахував обставину, що обтяжує покарання засудженому ОСОБА_3, а саме, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, і відсутність обставин, що пом'якшують покарання засудженого, а тому обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі за п.п. 4, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, за якими його засуджено.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_4, суд, у відповідності з вимогами ст. 65, 66, 67 КК України, врахував те, що він вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини в період іспитового строку, що свідчить про його схильність до вчинення кримінально-караних дій і небажання стати на шлях виправлення, настання тяжких наслідків від його злочинних дій, а саме, смерть потерпілого, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та до адміністративної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра-нарколога Сосницької ЦРЛ не перебуває, його вік, стан здоров'я, матеріальний і сімейний стан, те, що він не працює, заподіяння шкоди у великому розмірі, думку потерпілої, яка просить призначити покарання згідно чинного законодавства. Врахував обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_4, а саме, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину, і відсутність обставин, що пом'якшують покарання засудженого, а тому обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі за п.п. 4, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України, із застосуванням ст. ст. 70, 71 КК України, за якими його засуджено.


За таких підстав, всі обставини, на які посилаються апелянти в своїх апеляціях судом були враховані.


Призначене засудженим покарання, на думку колегії суддів, відповідає характеру і ступеню тяжкості вчинених ними злочинів, даним, що характеризують їх особи та всім обставинам справи і є справедливим.


Отже, порушень законодавства, які б потягли за собою скасування, зміну вироку чи направлення справи на додаткове розслідування, по справі не встановлено.


Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів, -



У Х В А Л И Л А:


Апеляції засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2012 року щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - без зміни.


СУДДІ:



В.М. Миронцов О.Г. Сердюк С.В. Воронцова
















Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація