Справа № 2506/5885/2012 провадження № 11/2590/720/2012 Головуючий у І інстанції Кулініч Ю.П.

Категорія - ч. 2 ст. 307 КК України Доповідач Миронцов В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіМиронцова В. М.

суддів Сердюка О.Г., Трейтяк О.П.,

з участю прокурора Басюка С.В.

захисника ОСОБА_2

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 серпня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Чернігова, громадянин України, з незакінченою вищою освітою, розлучений, має дочку ІНФОРМАЦІЯ_4, рід занять - слюсар, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимий, засуджений

за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до 3 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Зараховано ОСОБА_3 у строк відбуття покарання період перебування у ІТТ Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області з 10 березня 2011 року по 12 березня 2011 рік.

Початок строку відбуття покарання постановлено обчислювати з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід засудженому, до набрання вироком законної сили, залишено у виді підписки про невиїзд.

Стягнуто із засудженого на користь держави 2251 грн. 20 коп. судових витрат.

Мобільний телефон "Нокіа 1616" та гроші в сумі 304 грн., на які було накладено арешт, конфісковано в дохід держави.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Місцевим судом встановлено, що в серпні 2010 року в денний час ОСОБА_3, знаходячись на території ферми у с. Халявин Чернігівського району, Чернігівської області, зірвав та незаконно, без мети збуту, привласнив кущ рослини коноплі, який незаконно, без мети збуту, зберігаючи при собі, на велосипеді перевіз до приміщення гаражу, що розташований поблизу будинку АДРЕСА_2, де і залишив вказані рослини коноплі висушуватися і тим самим продовжив їх незаконно зберігати без мети збуту.

Після цього, приблизно через три дні, в серпні 2010 року, в денний час ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні гаражу, що розташований поблизу будинку АДРЕСА_2, взяв вказані вище висушені рослини коноплі та незаконно, без мети збуту, кустарним способом подрібнив їх, виготовивши таким чином особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, вагою 4,262 г та продовжив його незаконно зберігати без мети збуту.

10 лютого 2011 року, близько 11 год. 30 хв., підсудний частину вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабісу, вагою 2,290 гр незаконно, з метою подальшого збуту, зберігаючи при собі, переніс до магазину "Силует" за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 184, поблизу якого незаконно збув наркотичний засіб ОСОБА_5

10 березня 2011 року, близько 19 год., ОСОБА_3. решту вказаного особливо небезпечного наркотичного засобу - каннабісу, вагою 1,972 г незаконно, з метою подальшого збуту, зберігаючи при собі, переніс до будинку № 43 по вулиці Рокосовського у м.Чернігові, поблизу якого незаконно збув наркотичний засіб ОСОБА_5

Згідно з "Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770, каннабіс (марихуана) віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (таблиця 1, список 1).

Не погоджуючись з вироком суду, засуджений ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій просить його змінити та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, в іншій частині вирок суду залишити без змін. На його думку суд не в повній мірі врахував характеризуючі матеріали та його особу. Зазначає, що для повного виправлення засудженого та відшкодування присуджених йому коштів, він повинен мати можливість вільно працювати, що унеможливлює це при перебуванні в місцях позбавлення волі. Вказує, що судом не було обґрунтовано підстави щодо його неможливого виправлення без ізоляції від суспільства. Вважає, що суд безпідставно не застосував до нього положення ст. 75 КК України, а застосував більш сувору міру покарання, що не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого.

Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника які підтримали апеляцію і в судових дебатах висловились про застосування міри покарання не пов'язаної з позбавленням волі, думку прокурора про залишення вироку без змін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів та погодився на розгляд справи в скороченому порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому, ОСОБА_3 судом було роз'яснено, що він буде позбавлений права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, дослідження яких було визнано недоцільним.

За таких підстав, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих йому злочинів при обставинах, наведених у вироку суду, колегія суддів вважає обґрунтованим.

При обранні засудженому виду та міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України вірно врахував суспільну небезпеку, характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є тяжким, обставини, за яких його скоєно, а саме кількість епізодів збуту наркотичної речовини та її вагу, те, що збут наркотичного засобу підсудний проводив виключно особі, яка брала участь в оперативній закупці, наслідки вчиненого злочину, особу засудженого, його вік, сімейний стан, наявність на його утриманні малолітньої доньки, проживання з матір'ю пенсійного віку, його освіту, стан здоров'я, зокрема те, що під наглядом психіатра не перебуває, перебував на наркологічному обліку з 1997 року та знятий у 2000 році у зв'язку з ремісією, відсутність скарг на підсудного за місцем проживання, позитивну характеристику з місця роботи та те, що відповідно до його показань він має постійне офіційне місце роботи і вже не вживає наркотичні засоби, раніше не судимий та не притягувався до адміністративної відповідальності. Прийняв до уваги обставини, що пом'якшують йому покарання, а саме, щире каяття, і активне сприяння розкриттю злочину, врахував відсутність обставин, що обтяжують покарання. Отже, суд обґрунтовано призначив ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, за якими його засуджено.

Доводи засудженого в апеляції про призначення несправедливого та суворого покарання і що суд не врахував даних про особу засудженого є безпідставними, оскільки саме з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, суд призначив мінімальне покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а тому призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім, і підстав до зміни вироку суду та звільнення засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, колегія суддів не вбачає.

Як вбачається з матеріалів справи ні в постанові про притягнення як обвинуваченого (т.1 а.с.185), ні в обвинувальному висновку (т.1 а.с.195-205), ні у вироку суду (т.2 а.с.98-106) не зазначено, що ОСОБА_3 отримав від збуту наркотичних засобів матеріальну вигоду, тобто ні органом досудового слідства, ні судом йому не інкримінувався корисливий мотив.

Відповідно ч.2 ст.59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

За таких підстав, на думку колегії суддів, злочин ОСОБА_3 вчинений не з корисливих мотивів, а тому вирок суду підлягає зміні з виключенням з нього вказівки про призначення засудженому додаткового покарання у виді конфіскації майна з поверненням йому мобільного телефону та конфіскованих в нього коштів в сумі 304 грн.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 серпня 2012 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Виключити з вироку вказівку про призначення засудженому ОСОБА_3 додатного покарання у виді конфіскації майна та рішення щодо конфіскації в дохід держави грошей в сумі 304 грн. та мобільного телефону Нокія 1616.

В решті вирок суду - залишити без зміни.

СУДДІ:

В.М. Миронцов О. Г. Сердюк О.П. Трейтяк