Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 1109/8412/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Кулінка Л.Д.

Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2012 Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Гончар В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26 вересня 2012 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, не працюючу, проживаючу по АДРЕСА_1,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Згідно постанови суду, ОСОБА_3 визнано винною в тому, що вона 06.08.2012 року о 22.30 годині, на автодорозі Олександрівка -Кіровоград -Миколаїв 46 км., передала керування автомобілем АЗЛК 2140 д/н НОМЕР_1 гр.ОСОБА_4, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується тестом алкотестера «Драгер 0227»від 06.08.2012 року № 277, чим порушила вимоги п.2.9 (г) ПДР України та скоїла правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить поновити строк для оскарження постанови та змінити постанову суду першої інстанції в частині накладення адміністративного стягнення у виді штрафу та призначити адміністративне стягнення у виді громадських робіт. В обґрунтування зазначає, що розгляд адміністративної справи відбувся без її участі, крім того, копію постанови суду одержала поштою 10.10.2012 року, та за станом здоров`я пропустила строк на апеляційне оскарження, що підтверджується епікризом. На підставі зазначеного просила поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови. Крім того зазначила, що вона є інвалідом ІІІ групи, не працює, до адмінвідповідальності притягується вперше, тому рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда становить її сім`ю на вкрай нужденний стан.

Заслухавши скаржника, яка підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи, вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови підлягає поновленню, апеляційна скарга ОСОБА_3 -задоволенню, а постанова Кіровського районного суду м.Кіровограда зміні, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

В судовому засіданні встановлено, що про існування постанови суду від 26.09.2012 року ОСОБА_3 дізналася лише отримавши її поштовим листом, яке було відправлено на її адресу 10.10.2012 року. Після чого, відразу звернулася до суду з апеляційною скаргою.

Зважаючи на викладені вище обставини вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови пропущений з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Як вбачається з матеріалів справи, районний суд, у відповідності зі ст. 245 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно дослідив всі обставини справи і правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, за вчинення якого, у визначені законом строки, наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2550 грн.

Разом з тим, при накладенні на ОСОБА_3 зазначеного вище адміністративного стягнення, районним судом під час розгляду справи не в повній мірі виконано вимоги ст. 33 КУпАП, а саме при накладенні стягнення не враховано в достатній мірі характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Також, суд першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення не обґрунтував необхідність призначення ОСОБА_3 саме адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 2550 грн.

В даному випадку районним судом не враховано, що правопорушення вчинено вперше, правопорушниця за місцем проживання характеризується позитивно. Крім того, не враховано, що вона не працює, є інвалідом ІІІ групи та потребує постійного лікування на що необхідні кошти. Також, від правопорушення не настало жодних шкідливих наслідків. Отже, всі перелічені обставини необхідно врахувати в якості пом'якшуючих в даному випадку.

У відповідності до ст. 30-1 КУпАП, громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років, та чоловікам старше 60 років.

За таких обставин, призначене правопорушнику судом першої інстанції стягнення є таким, що ставить ОСОБА_3 в край нужденний стан та є надто суворим, у зв'язку з чим адміністративне стягнення необхідно пом'якшити, змінивши штраф на громадські роботи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26 вересня 2012 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, а постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 26 вересня 2012 року -змінити.

Накласти на ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт, а в іншій частині постанову від 26 вересня 2012 року, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя