ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
27.05.08р. |
|
Справа № А38/174-08(А37/124-07) |
За позовом Прокурора Саксаганського району м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекеціі у м.Кривому Розі
до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1, м.Кривий Ріг
про стягнення 2712,21 грн.
Суддя Бишевська Н.А.
Представники сторін:
Від прокурора: Овчар Т.В., посв. № 173
Від позивача: не зявився
Від відповідача: не зявився
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі звернувся з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1, на користь державного бюджету заборгованості за порушення законодавства про патентування.
Відповідач в судові засідання не з'явився. До суду неодноразово поверталися конверти, наявні в матеріалах справи з позначками про непроживання за вказаною адресою відповідача. До суду позивачем надано довідку про не встановлення місцезнаходження адреси відповідача, в той час як згідно ксерокопії свідоцтва про державну реєстрацію місце проживання відповідача є ідентичним зазначеному в позовній заяві.
За даних обставин, враховуючи вищевикладене, незявлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
СПД ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Саксаганським районним виконавчим комітетом Криворізької міської ради, про що СПД ОСОБА_1 видане свідоцтво про державну реєстрацію від 25.07.2000р.; ідентифікаційний номер -2378006656.
Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Кривому Розі (далі - Центральною МДПІ у м.Кривому Розі) здійснено аналіз боргу суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, який виник в результаті порушення останніми вимог Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(далі - Закон №98/96), в результаті якого встановлено, що у суб'єкта підприємницької ОСОБА_1 (далі - СПД ОСОБА_1) станом на 24.10.2006 року наявний борг зі сплати за патенти у сфері грального бізнесу у розмірі 2712грн. 21коп.
Так, СПД ОСОБА_1 станом на 24.10.2006р. має борг зі сплати за торгові патенти у сфері грального бізнесу, який складає 2712 грн. 21 коп.
Згідно службової записки Центрального відділу податкової міліції у м. Кривому Розі управління податкової міліції Державної податкової міліції у Дніпропетровській області від 16.11.2006р. №2747/26 СПД ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Даний борг утворився внаслідок наступного:
СПД ОСОБА_1 до органу державної податкової служби надано заявки на придбання чотирьох торгових патентів.
За період з 2002р. по 2004р. до сплати за патенти у сфері грального бізнесу СПД ОСОБА_1 нараховано 18880 грн. 43 коп.
При цьому, за період з 2002 р. по 2004р. Боржником сплачено до бюджету 14533 грн. 95 коп.
01.01.2005р.СПД ОСОБА_1 було анульовано один торговий патент на суму 2100 грн. 00 коп.
Таким чином, загальна сума боргу зі сплати за торгові патенти у сфері грального бізнесу СПД ОСОБА_1 станом на 24.10.2006р. за даними позивача становить 2712грн. 21коп. в т.ч. залишок несплаченої пені 261 грн. 71коп.
Відповідно до листів: Державної автомобільної інспекції - за СПД ОСОБА_1 автотранспорт не зареєстровано, довідки Криворізького міського управління земельних ресурсів СПД ОСОБА_1 як землекористувач в місті не зареєстрований, довідки Комунального підприємства "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" за Боржником нерухомого майна не зареєстровано; довідки Криворізького експертно-технічного центру Держпромгірнагляду за СПД ОСОБА_1 технологічних транспортних засобів не зареєстровано.
Суд відмовляє в задоволенні позову внаслідок наступного.
Згідно з п. 1 ст. 2 Закон)' №98/96 торговий патент -це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єктам підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону №98/96 торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону. Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті. Встановлення будь - яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.
Згідно з п. З ст. 2 Закону №98/96 торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів.
Згідно ст.8 Закону №98/96, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів: нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України на день виникнення такого податкового боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Посадові особи та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності у разі порушення вимог цього Закону притягаються до адміністративної відповідальності згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст.9 Закону №98/96, суми штрафів, що стягуються державним податковим органом, підлягають перерахуванню до бюджету місцевого самоврядування (місцевого бюджету) за місцем плати за торговий патент.
Згідно з ч.3 ст.9 Закону №98/96, контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.
В Законі №98/96 не міститься порядку процедури стягнення суми штрафів, встановлених цим законом.
Слід зазначити наступне.
В преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. При цьому відповідно до п. 1.5 ст. 1 цього Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Таким чином цей закон не регулює порядок застосування фінансових санкцій за порушення встановлених законодавством правил порядку використання патентів та правил застосування реєстраторів розрахункових операцій і процедури узгодження податкових зобов'язань, прийняття та оскарження податкових повідомлень тощо, передбачені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не застосовуються до фінансових санкцій, передбачених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Порядок стягнення штрафних санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначається цим Законом з урахуванням затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.01 № 110 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.
Відповідно до ч.3 ст.8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.
Фінансові санкції, передбачені зазначеними вище законами, підпадають під визначення адміністративно-господарської санкції, дане Господарським кодексом України (адміністративно-господарський штраф -ст.ст.239, 241 ГК України), який набрав чинності з 01.01.04.
Таким чином, до спірних відносин застосовуються строки відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України, яка передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
При цьому під поняттям застосування адміністративно-господарської санкції, виходячи з аналізу зазначених вище норм в їх сукупності, слід вважати не тільки прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, а в даному випадку і примусове виконання рішення у випадку його невиконання у встановлений термін суб'єктом підприємницької діяльності.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений діючим законодавством строк для застосування (стягнення) з відповідача боргу та пені за порушення вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»згідно наданих розрахунків.
Окремо слід зазначити, що станом на день розгляду справи податковим органом при наявності несплаченої заборгованості пов'язаної з порушенням Закону №98/96 яка виникла з 2001 року не винесено належного документу направленого стягнення з відповідача виниклої заборгованості, не надано доказів про звернення до платника податків з вимогою по погашенню заборгованості.
Окрім того, згідно долученої до справи довідки Центральної МДПІ від21.06.06р. №14721, відповідач не надає звітності до Центральної МДПІ з 01.07.04р.
Жодного правового обґрунтування бездіяльності позивача стосовно невиконання обов'язку, покладеного на позивача ч.3 ст.9 Закону №98/96 як то і підстав на пояснення причин пропуску встановленого законодавством строку не надано.
Слід при цьому зауважити, що позивач не посилається в якості підстави для стягнення зазначених сум на вимоги законодавства, які регулюють порядок стягнення оскаржуваної суми, застосовуючи лише Закон України № 98/96, зокрема ст. 2, 8 та 9, які зазначають визначення та зміст торгового патенту, відповідальність відповідача та обов'язок контролюючих органів щодо контролю за виконанням закону.
Більш того, заборгованість відповідача, на яку податковим органом нараховується пеня за весь період існування боргу до моменту звернення до суду існувала згідно доданих до справи документів на початку 2001 року. Таким чином, податковим органом при неможливості виокремлення суми, яка-б з урахуванням строків відповідала реальній заборгованості відповідача не надано належного розрахунку суми боргу, що до-того ж є невиконання ч.2 ст.71 КАС України.
Оскільки поважні причини пропущення строку для звернення до суду позивачем не визначені, із матеріалів справи не вбачаються, пропущення позивачем передбаченого ст.250 Господарського кодексу України строку є підставою для відмови в позові.
Керуючись ч.2 ст.71, ч.4 ст. 94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Бишевська
Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 22.07.08р.