ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
28.07.08 |
Справа № 2/365-08. |
За позовом: Прокуратури м. Суми в інтересах держави в особі Сумської
міської ради, м. Суми
До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1, м. Суми
Про розірвання договору оренди
та стягнення 32506 грн. 72 коп.
Суддя Соп'яненко О.Ю.
При секретарі судового засідання Петен Я.Л.
За участю представників:
позивача - не прибув
відповідача - ОСОБА_2
прокурор - Яковенко В.В.
Суть спору: прокурор просить суд достроково розірвати договір оренди комунального майна № УКМ - 0032 від 26.08.2005р., зі змінами № 1 від 17.01.2008р. та № 2 від 01.04.2008р., укладений між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1; виселити відповідача з нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 279,0 м2 та передати приміщення Управлінню майна комунальної власності Сумської міської ради; стягнути з відповідача на користь міського бюджету заборгованість по орендній платі в сумі 32506 грн. 72 коп.; судові витрати пов'язані з розглядом справи покласти на відповідача.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що прокурором м. Суми невірно визначений позивач у даній справі, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якому законом надано повноваження органу виконавчої вдади, а отже, й відсутній сам факт порушення відповідачем права або охоронюваного законом інтересу Сумської міської ради, яке потребує захисту, оскільки Сумська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не наділена повноваженнями виконавчої влади щодо управління майном комунальної власності територіальної громади м. Суми.
Крім того, відповідач зазначає, що у нього відсутня заборгованість по орендній платі по оспорюваному прокурором договору, це підтверджується платіжним дорученням про сплату відповідачем орендних платежів № 65 від 15.07.2008р. на суму 32506 грн. 72 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір № УКМ - 0032 від 26.08.2005р., відповідно до якого відповідачу передано в оренду нежитлові приміщення для розміщення магазину, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на першому поверсі, загальною площею 118,4 м2.
Право на оренду відповідач отримав на підставі рішення Сумської міської ради № 1139-МР від 30.03.2005р.
17.01.2008р. до зазначеного вище договору оренди були внесені зміни № 1, відповідно до яких договір оренди було викладено в новій редакції від 06.08.2001р. № ФМ - 409 та змінено розмір орендної плати та термін дії договору до 06.05.2010р.
01.04.2008р. до зазначеного договору оренди були внесені зміни № 2, відповідно до яких договір оренди було викладено в новій редакції від 06.08.2001р. № ФМ - 409 та змінено площу орендованих приміщень.
Прокурор звертає увагу суду на те, що пп. 6.2.5 п. 6 договору № УКМ - 0032 від 26.08.2005р. передбачено обов'язок відповідача сплачувати орендну плату за користування комунальним майном в розмірі та в терміни, які визначено в договорі. Розмір та порядок сплати орендних платежів визначено пп. 4.1, 4.2 п. 4 договору оренди.
В обґрунтування позовних вимог прокуратура м. Суми зазначає, що в довідці про нарахування та надходження орендної плати до міського бюджету відображається, що на протязі дії договору оренди, плата відповідачем вносилась несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті орендних платежів в розмірі 32506 грн. 72 коп.
Прокурор та позивач зазначають, що відповідно до пп. 4.6 п. 4 договору № УКМ - 0032 від 26.08.2005р., у разі несвоєчасного виконання зобов'язань за договором щодо орендної плати, договір може бути розірваний достроково на вимогу орендодавця.
Разом з тим суд вважає, що вимоги позивача не можуть бути задоволені із наступних підстав:
Відповідно до п. 5 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладено функції з представництва інтересів громадян або держави в випадках, встановлених законом.
Ст. 361 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що підставою для представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних чи юридичних осіб, які відбуваються у відносинах між ними чи державною.
Суд, розглянувши позовну заяву прокурора м. Суми встановив, що останнім зазначено у позовній заяві, те що до повноважень Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, визначених в Положенні про вказане управління, затвердженому рішенням Сумської міської ради № 333 - МР від 27.12.2006р., віднесено укладення договорів оренди майна, що відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Суми, в т.ч. нежитлових приміщень, внесення до них змін, продовження терміну їх дії у встановленому міською радою порядку та здійснення контролю за надходженням орендної плати, вжиття заходів щодо ліквідації заборгованості з орендної плати, виконанням орендарями договірних зобов'язань та дотримання ними умов договорів оренди.
І, як випливає з вищевикладеного, вказані повноваження щодо управління майном комунальної власності територіальної громади м. Суми, є власними повноваженнями Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в силу вимог ст. 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Крім того, ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає, що орендодавцями є:
Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизаціі), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук;
Органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
Підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 м2 на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 м2.
Аналізуючи вищенаведені норми діючого законодавства та повноваження рад, визначені ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд дійшов висновку, що в даній справі Сумська міська рада не наділена повноваженнями щодо укладення договорів оренди майна, що відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Суми, в т.ч. нежитлових приміщень. А тому, не може бути позивачем у справі про розірвання договору оренди нерухомого майна, а також і орендодавцем по договору.
Суд, розглянувши матеріали справи та заслухавши повноважного представника відповідача встановив, що прокурором м. Суми невірно визначений позивач у справі, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а отже, й відсутній сам факт порушення відповідачем права або охоронюваного законом інтересу Сумської міської ради.
Таким чином, з вищенаведеного випливає, що Сумська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не наділена повноваженнями виконавчої влади щодо управління майном комунальної власності територіальної громади м. Суми.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що в довідці про нарахування та надходження орендної плати до міського бюджету відображається, що на протязі дії договору оренди, плата відповідачем вносилась несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті орендних платежів в розмірі 32506 грн. 72 коп.
Але, як вбачається з матеріалів наданих суду відповідачем в обґрунтування своєї позиції по справі, вбачається, що у відповідача відсутня заборгованість зі сплати орендної плати по договору № УКМ - 0032 від 26.08.2005р., це підтверджується платіжним дорученням № 65 від 15.07.2008р. на суму 32506 грн. 72 коп., копія якого приєднана до матеріалів справи, а оригінал досліджений судом в судовому засіданні.
Крім того, позивач у своїх вимогах зазначає, що відповідно до пп. 4.6 п. 4 договору № УКМ - 0032 від 26.08.2005р., у разі несвоєчасного виконання зобов'язань за договором щодо орендної плати, договір може бути розірваний достроково на вимогу орендодавця.
Але, згідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. І на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього кодексу.
В свою чергу, ст. 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;
- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпний, а тому суд вважає, що вимога позивача про дострокове розірвання договору оренди є необґрунтованою і такою, що порушує права та інтереси відповідача, оскільки невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку.
Крім того, з матеріалів поданих прокуратурою м. Суми та позивачем у справі, судом не вбачається доказів направлення відповідачу та одержання останнім на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України, повідомлення про відмову від договору у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Так як ст. 782 Цивільного кодексу України визначає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Виходячи з вищенаведеного і враховуючи те, що позивач у справі не є орендодавцем по договору оренди комунального майна № УКМ - 0032 від 26.08.2005р., а також відсутність підстав для розірвання зазначеного договору оренди та відсутність заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендних платежів, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б об'єктивно, і у визначеному законом порядку, підтвердили його позицію.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не можуть бути задоволені, оскільки вони суперечать вимогам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи, і суд у позові відмовляє.
Тому, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. В задоволені позову - відмовити.
Повний текст рішення підписано 01.08.2008р.
СУДДЯ О.Ю. СОП'ЯНЕНКО