ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2006 р. | № 11/255/05 |
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя | Муравйов О. В. |
судді | Полянський А. Г. |
Фролова Г. М. |
розглянула |
касаційну скаргу | Української аграрної біржі |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду |
від | 14.02.2006 року |
по справі | № 11/255/05 |
господарського суду | Миколаївської області |
за позовом | Української аграрної біржі |
до | Закритого акціонерного товариства “Веселинівська МТС” |
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача | Відкрите акціонерне товариство “НАК “Украгролізінг” |
про | повернення майна з чужого незаконного володіння, |
У судовому засіданні взяли участь представники
- позивача: | Гладишко Ю.П. (дов. №07033,05/101 від 07.06.2006 року), |
- відповідача: | Кема Д.В. (дов. б/н від 05.06.2006 року), |
- третьої особи: | не з’явився |
Ухвалою від 28.04.2006 року колегії суддів Вищого господарського суду України касаційна скарга Української аграрної біржі була прийнята до провадження новоутвореною колегією суддів у наступному тимчасовому складі: головуючий – Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Коробенко Г.П., а розгляд справи був призначений на 08.06.2006 року.
У зв’язку з виходом судді Фролової Г. М. з відпустки, справа № 11/255/05 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року № 02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А. Й., у складі: головуючий –Муравйов О. В., судді Полянський А. Г., Фролова Г. М.
До початку розгляду справи по суті у судовому засіданні 08.06.2006 року відводів складу суду не заявлено.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.06.2006 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Як свідчать матеріали справи, 07.07.2005 р. Українською аграрною біржею у Господарському суді Миколаївської області заявлено позов до ЗАТ „Веселинівська МТС" про повернення майна з чужого незаконного володіння, а саме, зобов'язання відповідача повернути неправомірно утримуване майно - сільськогосподарську техніку „Кейс Корпорейшн" у кількості 1 комбайну у комплекті з зерновою, кукурудзяною жатками та пристроєм для збирання соняшнику, згідно переліку: комбайн CASE ІН модель 2166 (заводський номер JJCO183767, номер двигуна 45561059, державний номер 03751 КС, свідоцтво про реєстрацію машин АК №327170) у кількості 1 штуки; зернову жатку CASE ІH модель 1010 з пристроєм для збирання соняшнику до зернової жатки CASE ІH модель 1010 у кількості 1 штуки; кукурудзяна жатка CASE ІН модель 1083 у кількості 1 штуки, про що видати відповідний наказ (а.с. 2-3).
Рішенням Господарського суду Миколаївської області (суддя Василяка К.Л.) від 20.12.2005 року по справі № 11/255/05 позовні вимоги Української аграрної біржі задоволені повністю: зобов’язано ЗАТ “Веселинівська МТС”
повернути Українській аграрній біржі, сільськогосподарську техніку: комбайн CASE ІН модель 2166, заводський номер JJCO183767 номер двигуна 45561059, державний номер 03751 КС; зернову жатку CASE ІН модель 1010 з пристроєм для збирання соняшнику; кукурудзяну жатку CASE IH модель 1083; стягнуто з ЗАТ “Веселинівська МТС” на користь Української аграрної біржі 1415,50 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 14.02.2006 року Одеського апеляційного господарського суду (колегія у складі: головуючий – Мирошниченко М.А., судді –Беляновський В.В., Шевченко В.В.) апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Веселинівська МТС” задоволена, рішення суду першої інстанції –скасовано, прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою Одеського апеляційного господарського суду, Українська аграрна біржа звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, вважаючи вказане судове рішення неправомірним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить вказану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення Господарського суду Миколаївської області.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує підстави скасування постанови апеляційної інстанції, вважаючи вказану постанову цілком законною, а тому просить відмовити Українській аграрній біржі в задоволенні її касаційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддю-доповідача, оцінивши на підставі фактично встановлених обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 753 “Про надання гарантій Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів щодо забезпечення погашення кредитів, які залучаються для фінансування закупівлі Українською аграрною біржею зернозбиральних комбайнів і тракторів” (із змінами та доповненнями), на Українську аграрну біржу (позивач по справі) було покладено функції державного агента із залучення кредитів для закупівлі сільськогосподарської техніки компанії “Кейс Корпорейшн”, поставки її сільськогосподарським товаровиробникам та іншим суб'єктам господарювання і укладання з ними договорів купівлі-продажу на умовах розстрочки платежу або договорів фінансового лізингу терміном на 5 років.
Спірний комбайн з зерновими жатками було придбано позивачем за договором купівлі-продажу № 6/3076/UKR та завезено на територію України, що підтверджено наданими позивачем допустимими доказами: завіреними копіями інвойсів та митних декларацій.
В 2000 році зернозбиральний комбайн було зареєстровано за Українською аграрною біржею та видано свідоцтво про реєстрацію машини.
Відповідно до умов контракту лізингу №56 від 20 серпня 1997 року позивач передав ВАТ “Веселинівська Агропромтеніка” на умовах фінансового лізингу комбайн CASE ІН модель 2166, зернову жатку CASE ІН модель 1010, кукурудзяну жатку CASE ІН модель 1083, пристрій для збирання соняшнику для зернової жатки CASE ІН модель 1010.
Як слідує з акту звіряння розрахунків № КЛ 56/7 контракту лізингу № 56 від 20 серпня 2002 року ВАТ “Веселинівська Агропромтеніка” мало заборгованість перед орендодавцем в розмірі 2569895,70 грн., тобто умови контракту не були виконані з боку товариства.
23 жовтня 2003 року в газеті “Урядовий кур'єр” було надруковано оголошення про ліквідацію ВАТ “Веселинівська Агропромтеніка”.
На підставі пояснень позивача місцевим судом встановлено, що позивач неодноразово звертався з заявою до ліквідуємого підприємства з кредиторськими вимогами які так і не були прийняті.
З наданих відповідачем до матеріалів справи документів вбачається, що 23.04.2003р. між ВАТ “НАК Украгродізинг” в особі Миколаївської філії та ВАТ “Веселинівська Агропромтехніка” було укладено договір про передачу спірного комбайну філії, як сказано в договору з метою передачі у фінансовий лізинг (п.2.1.).
В цей же день між Миколаївською філією ВАТ НАК “Украгролізинг” та ЗАТ “Веселинівська МТС” було укладено договір схову, згідно якого спірний комбайн було передано на зберігання.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з місцевим господарським судом в тому, що наявними матеріалами справи підтверджено право власності позивача на спірний комбайн.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України “Про власність” власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.
Оскільки спірне майно, яке є власністю позивача, знаходиться у відповідача без згоди позивача, законних цивільно-правових підстав для володіння спірним майном у відповідача немає, позовні вимоги задоволені місцевим судом правомірно.
Посилання відповідача на те, що власником спірного комбайну є ВАТ “НАК „Украгролізинг” не підтверджено належними доказами.
Договір № 2 про передачу техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, який укладено 23.04.2003р. в м. Києві між ВАТ “Веселинівська Агропромтехніка” та Миколаївскою філією НАК “Украгролізинг” (яка не є юридичною особою), не може бути документом, який встановлює права власності на спірний комбайн. В своїх поясненнях директор Миколаївської філії НАК “Украгролізинг”, який підписав договір № 2 від 23.04.2003р. пояснює, що Українська аграрна біржа не передала НАК “Украгролізинг” на баланс наявну техніку іноземного виробництва і не надала ніяких документів щодо розпорядження нею.
На дань прийняття рішення по справі НАК “Украгролізинг” не заявила свої права на спірний комбайн.
В матеріалах справи міститься копія відповіді НАК “Украгролізинг” від 03.12.2004р. на адресу Української аграрної біржі за підписом першого заступника голови правління, з якої слідує, що спірний комбайн у державну власність НАК “Украгролізинг” не передавався і на балансі компанії не значиться.
Пояснення директора Миколаївської філії НАК “Украгролізинг” стосовно того, що комбайн було передано ЗАТ “Веселинівська МТС” на відповідальне зберігання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2003р. № 414 „Про порядок зарахування коштів до державного бюджету у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва” та у відповідності з пам'яткою компанії про застосування порядку проведення розрахунків з державним бюджетом у негрошовій формі за кредитами залученими державою або під державні гарантії, оскільки це підприємство мало намір придбати цю техніку, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, яка була чинною на момент укладення договору № 2 про передачу техніки в рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва від 23.04.2003р. ВАТ “Веселинівська Агропромтехніка” та Миколаївскою філією НАК “Украгролізинг”, затверджено Порядок проведення розрахунків з державним бюджетом у негрошовій формі за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгосптоваровиробникам та іншим суб'єктам господарювання.
Також додатком № 1 до цієї постанови є Обсяг заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки, в якому серед позичальників зазначений і позивач.
Відповідно до п. 4 зазначеного Порядку визначені шляхи передачі техніки в рахунок погашення заборгованості, а саме:
укладення між НАК "Украгролізинг", одержувачами кредитів і сільгосптоваровиробниками або іншими суб'єктами господарювання, які мають заборгованість за кредитами, договорів про передачу техніки у рахунок погашення заборгованості;
оформлення Державною інспекцією по нагляду за технічним станом машин, обладнання та якості паливно-мастильних матеріалів акта технічного стану і проведення Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом експертної оцінки вартості техніки;
оформлення акта приймання-передачі техніки з визначенням її ціни та первинних документів на неї;
складення акта звірення розрахунків за техніку на момент її передачі.
Жодний з цих документів не складався між позивачем та третьою особою. ВАТ “Веселинівська агропромтехніка” не була позичальником за кредитами, про які йшлося в постанові Кабінету Міністрів України від 31.03.2003р. № 414 “Про порядок зарахування коштів до державного бюджету у рахунок погашення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва”, а тому і не мало права на укладення такого договору з третьою особою.
За таких підстав висновок апеляційної інстанції про правомірність отримання третьою особою спірного майна від ВАТ “Веселинівська агропромтехніка” є помилковим і зробленим на підставі невірного застосування норм матеріального права, а саме п. 4 Порядку проведення розрахунків з державним бюджетом у негрошовій формі за кредитами, залученими державою або під державні гарантії і наданими для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої сільгосптоваровиробникам та іншим суб'єктам господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2003р. № 414.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України “Про власність” трирічний строк позовної давності про витребування майна з чужого незаконного володіння у позивача до відповідача не закінчився, а тому в силу вимог Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України до цих правовідносин застосовуються положення Цивільного кодексу України.
Загальне правило, закріплено в ч. 1 ст. 216 ЦК України, щодо правових наслідків недійсності правочину, хоча й не було закріплено в Цивільному кодексі УРСР, але підлягало застосуванню в силу загальних засад цивільного права.
Отже, посилання суду апеляційної інстанції на договір № 2 від 23.04.2003р. та договір схову від 23.04.2003р. як на підставу для відмови в позові про витребування майна з чужого незаконного володіння є неправомірним.
Встановивши, що позивач залишається власником спірного майна, суд апеляційної інстанції не навів правових підстав для утримання цього майна відповідачем, а тому його висновок про недоведеність позивачем саме факту незаконності володіння є необгрунтованим.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що висновки, наведені в рішенні суду першої інстанції, зроблені на підставі наявних в справі доказів, яким дана належна правова оцінка, а тому підстав для скасування рішення місцевого суду немає.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи апеляційну скаргу відповідача, припустився порушень норм матеріального та процесуального права, а тому постанова Одеського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню.
За таких обставин касаційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Української аграрної біржі задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2006 року по справі № 11/255/05 Господарського суду Миколаївської області скасувати.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2005р. у справі № 11/255/05 залишити без змін.
Головуючий суддя | О. В. Муравйов |
Судді | А. Г. Полянський |
Г. М. Фролова |