Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
08.11.2012 м. Ужгород
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого - судді Власова С.0.,
суддів колегії - Дроботі В.В., Фазикош Г.В.,
при секретарі - Козаковій М.В.
з участю: позивача ОСОБА_3 та його представника -ОСОБА_4,
представника відповідача ТОВ «Ядзакі Україна» - Сільваші В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
05 квітня 2012 року ОСОБА_3 пред'явив до ОСОБА_6 та ТзОВ «Ядзакі Україна » позов про стягнення 510 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, заподіяних в результаті дорожньо - транспортної пригоди (далі -ДТП).
Позивач зазначав, що 18.08.2010 року належний ОСОБА_8 автомобіль марки «Міцубісі Галант», держномерний знак НОМЕР_1, яким він мав право користуватись, близько 10 год. 35 хв. на вул. Грушевського в м. Ужгороді на автостоянці потрапив у дорожньо - транспортну пригоду і був пошкоджений з вини водія ОСОБА_6, який будучу в трудових відносинах з ТОВ «Ядзакі Україна» керував службовим автомобілем «Опель Астра», держномерний знак НОМЕР_2, що належить ТзОВ «Ядзакі Україна» і визнаний винним у скоєнні ДТП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу механічним пошкодженням автомобіля, становить 510 грн., а спричинену моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданням перенесених позивачем внаслідок пошкодження автомобіля та неможливістю ним користуватися, що негативно вплинуло на його звичайний життєвий ритм та змусило його займатися питанням пов'язаним із встановленням місця знаходження ОСОБА_6,який з місця пригоди втік,він оцінює в сумі 1000 грн.
Цивільно - правова відповідальність відповідача була застрахована полісом ВС \1300749 обов»язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що підтверджується копією вказаного полісу. Відповідно до даного полісу франшиза, на яку зменшується страхове відшкодування, становить 510 грн.
Відповідачі в добровільному порядку шкоду не відшкодували, тому позивач просив стягнути таку та понесені ним судові витрати в судовому порядку .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 27 червня 2012 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позов. Вказує на те, що суд неправильно застосував матеріальний закон, зокрема не врахував положень ст.ст. 1167 та 1187 ЦК України, які регламентують
порядок і умови відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін та їх представників, які з'явилися, перевіривши матеріали цивільної справи та матеріали адміністративної справи № 3-7106\10 по відношенню до водія ОСОБА_6 про притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. ст. 124,122-4 КУпАП й обговоривши доводи апеляційної скарги, та заперечення на неї, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.
Відмовляючи позивачу у позові місцевий суд виходив з того, що власником транспортного засобу, який було пошкоджено внаслідок ДТП є ОСОБА_8 (батько позивача - ОСОБА_3.), який з позовом не звертався, тобто майно позивача не було пошкоджено внаслідок вказаного ДТП. Крім того, місцевий суд вважав, що моральна шкода та понесені позивачем судові витрати не доведені, а тому позов задоволенню не підлягає.
Проте, колегія з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може виходячи з наступного.
Є доведеним, що відповідач ТзОВ «Ядзакі Україна» є власником транспортного засобу «Опель Астра», а позивач ОСОБА_3 на відповідній правовій підставі користувався автомобілем «Міцубісі Галант», що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, виданим Ужгородським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області, у якому зазначено, що вказаний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_8 і ним має право керувати ОСОБА_3 \а.с. 98-99\, який в день скоєння ДТП використовував автомобіль керувавши ним.
Є також доведеним, що службовим автомобілем «Ядзакі Україна» керував водій ОСОБА_6, який в день скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з цим товариством.
За висновками страховика вказана подія є страховою \а.с.9\, а сума франшизи згідно страхового полісу, становить 510 грн. \а.с.8\. Факт настання страхового випадку з автомобілем позивача сторони не оспорюють.
Відповідно до п.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.
Є доведеним, що після пред'явлення позову, під час вирішення спору у місцевому суді, відповідач ТзОВ «Ядзакі Україна» добровільно оплатив за повернення франшизи, для зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_3 на користь власника автомобіля «Міцубісі Галант» ОСОБА_8 суму 510,00 грн. збитку, без ПДВ.
Дана обставина стверджується платіжним дорученням «Ядзакі Україна» ТОВ
№ 961 від 27\04\2012 \а.с.21\.
Отже, сума 510 грн. матеріальної шкоди стягненню з відповідача в судовому порядку не підлягає, оскільки така ТзОВ «Ядзакі Україна» під час вирішення спору в суді добровільно оплачена.
Обставини вчинення ОСОБА_6 ДТП встановлені постановою Ужгородського міськрайонного суду від 28.08.2010 року, з якої вбачається, що 18.08.2010 р. о 10 год. 35 хв. ОСОБА_6, керуючи в м. Ужгороді по вул. Грушевського 62 автомобілем марки «Опель Астра », дн НОМЕР_2, рухаючись заднім ходом по стоянці порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а саме - рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Міцубісі», дн НОМЕР_1, який був припаркований на стоянці у якого спрацювала сигналізація, після чого покинув місце дорожньо - транспортної пригоди, чим порушив ст.ст.122-4, 124 КпАП України і на нього було накладення адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 28.09.2010 р. постанову Ужгородського міськрайонного суду від 28.08.2010 р. в частині накладення адміністративного стягнення змінено - накладено на ОСОБА_6 штраф в розмірі 425 грн. (адміністративна справа № 3-7106\10 а.с.11-12,19-20).
Особою яка в день виникнення дорожньо - транспортної пригоди керувала автомобілем «Міцубісі Галант» є позивач -ОСОБА_3, що стверджується підписаною ним та водієм ОСОБА_6 схемою ДТП, та їх поясненнями щодо обставин ДТП (матеріалами адміністративної справи № 3-7106\10 а.с. 2, 3, 4).
Отже, обставини щодо винуватця ДТП є встановленими судовим рішенням у адміністративній справі, яка набрала законної сили, а тому такі не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини ( ст.61 ч.3 ЦПК України).
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідачі по справі належними допустимими доказами не довели, що завдана позивачу шкода завдана не з їх вини.
Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхніми працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди» за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.
Враховуючи вищезазначене, а також той факт, що під час вчинення ДТП водій ОСОБА_6, керував транспортним засобом, що належить на праві власності ТзОВ «Ядзакі Україна» \а.с.81\, під час виконання ним своїх трудових обов'язків, що стверджується подорожнім листком службового легкового автомобіля № 534 від 18.08.2010 року (адміністративна справа № 3-7106\10 а.с.14), то згідно законодавства України, відшкодування шкоди, завданої відповідачем ОСОБА_6, має здійснюватися ТзОВ «Ядзакі Україна», яке в свою чергу має право пред'явити окремий (регресний) позов до ОСОБА_6 про відшкодування збитків, як безпосереднього винуватця ДТП.
Щодо заподіяної позивачу моральної шкоди то з мотивацією такою колегія погоджується, однак вважає вказаний визначений позивачем її розмір 1000 грн. завищеним, тому таку стягує ТзОВ «Ядзакі України » у розмірі 300 грн.
По справі в позивача виникли судові на суму 336 грн. 90 коп.\а.с.4,57,55\ та 1200 грн. витрати на правову допомогу надану адвокатом \а.с.34,35,36\, які підлягають стягненню з відповідача ТзОВ «Ядзакі Україїна», як володільця джерела підвищеної небезпеки.
Що стосується вимог позивача про стягнення 510 грн. матеріальної шкоди, то у задоволенні цієї вимоги позивачу слід відмовити, оскільки під час розгляду справи у суді вказана грошова сума ТзОВ «Ядзакі Україна» добровільно була перерахована в якості повернення франшизи для зарахування на картковий рахунок власника автомобіля ОСОБА_8 \а.с. 20, 41\.
Відповідно до положень п. 4. ч.1 ст. 309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст.303,304, п.2 ч. 1 ст. 307, пп. 3 і 4 ст. 309, ст. 316,319 ЦПК України, судова колегія судової палати ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27 червня 2012 року-скасувати.
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_6,Товариства
з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» про стягнення матеріальної та моральної
шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна»
(код 32269989) с. Минай, вул. І. Туряниці, 7 Ужгородського району Закарпатської області
на користь ОСОБА_3 300 грн. у відшкодування моральної шкоди,
336 грн.90 коп. судових витрат та 1200 грн. витрат на правову допомогу.
У решті позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді :