Справа № 11- 483/2008                        Головуючий 1 інстанції: Триголова В.М.

Категорія - ст. 125 ч.2 КК                   Доповідач: Борисенко І.П. 

 

 

У  Х  В  А  Л  А 

І  М  Е Н Е  М      У  К  Р  А Ї  Н  И 

 

 

18 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

 

головуючого                Борисенка І.П.

суддів:                          Акуленко С.О., Миронцова В.М.

при секретарі               Терешко В.В.

потерпілих                   ОСОБА_2,ОСОБА_3 

засудженої                   ОСОБА_1             

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Ніжинського міськрайонного суду від 03 грудня 2007 року.

 

Цим вироком:

 

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянка України, уродженка та мешканка м. Ніжина Чернігівської області, освіта середня, заміжня, не працююча, раніше не судима, -

 

Засуджена за ст. 125 ч. 2 КК України до 1 року обмеження волі.

 

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

 

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

 

Як встановив суд, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулись до суду зі скаргою з проханням порушити кримінальну справу по ст. 125 ч.2 КК України відносно ОСОБА_1 за те, що остання 03 липня 2005 року умисно нанесла їм легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

 

Постановою судді від 31 січня 2008 року проти ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ст. 125 ч. 2 КК України.

 

Як встановлено в суді, потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є приватними підприємцями і на Ніжинському колгоспному ринку в них є торгове місце, де торгує рибою їх найманий продавець ОСОБА_4 03 липня 2005 року ОСОБА_1 на ринку купувала свіжоморожену рибу в ОСОБА_4 і та обважила її. Із-за цього між ними, а потім і між ОСОБА_3 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_1 пхнула ОСОБА_3 рукою, від чого остання впала на дерев'яний настил і вдарилась об нього ногою. Після цього вони розійшлись, а на ринок прийшов ОСОБА_2 Коли йому дружина ОСОБА_3 розповіла про конфлікт, вони пішли до ОСОБА_1, яка в іншому місці торгувала своїми товарами. Там ОСОБА_2 запитав ОСОБА_1, за що та побила його дружину. У відповідь на це ОСОБА_1 виплеснула на нього з стаканчика гарячу рідину та нанесла декілька ударів по нозі ОСОБА_2 взутою ногою.

 

У ОСОБА_2 таОСОБА_3 були встановлені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

 

Епізод звинувачення ОСОБА_1 в нанесенню нею умисно легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я ОСОБА_3 зі звинувачення судом виключено, оскільки в суді встановлено, що ці тілесні ушкодження уОСОБА_3 виникли не в результаті умисних дій ОСОБА_1

 

В апеляції :

 

Засуджена ОСОБА_1 просить вирок Ніжинського міськрайонного суду від 23 травня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в іншому складі суду. Свої вимоги аргументує тим, що суд при розгляді справи не в повній мірі виконав вимоги щодо повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, не дав належної оцінки доказам по справі та прийняв поспішне рішення по справі.

 

Заслухавши доповідача, засуджену, яка підтримала доводи своєї апеляції, потерпілих, які вважали, що апеляція задоволенню не підлягає, дослідивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

 

Твердження засудженої ОСОБА_1 у апеляції про те, що судом першої інстанції неповно та не всебічно досліджено всі обставини справи є безпідставними.

 

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй діяння ґрунтується на сукупності досліджених доказів, яким суд дав правильну оцінку.

 

По справі проведено часткове судове слідство, під час якого встановлено наступне.

 

В засіданні апеляційного суду засуджена ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому злочині не визнала та повідомила, що дійсно 03 липня 2005 року між нею та потерпілими-подружжям ІНФОРМАЦІЯ_2 виник конфлікт із-зі того, що при купівлі нею риби, її обважив продавець, який працює у ІНФОРМАЦІЯ_2. Вона нікому тілесних ушкоджень не заподіювала, а саме їй потерпілими були заподіяні тілесні ушкодження. Зазначила, що суд не допитав всіх свідків, які були свідками конфлікту між нею та ІНФОРМАЦІЯ_2.

 

Не дивлячись на таку позицію засудженої, її вина доводиться матеріалами справи.

 

Потерпілі ІНФОРМАЦІЯ_2 показали, що засуджену Прядко вони не били, а остання сама затіяла бійку, штовхнула ІНФОРМАЦІЯ_2, а потім вдарила і ІНФОРМАЦІЯ_2. 

 

Так, згідно свідчень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що саме засуджена наносила удари потерпілим на території колгоспного ринку.

 

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 286 від 16.05.2008 року (а.с.124-125) вбачається, що у потерпілого ОСОБА_8 мало місце забій-садно лівої гомілки, яке ускладнилося приєднавшоюся гнійною інфекцією. Дане ушкодження могло виникнути від удару взутою ногою, тілесні ушкодження відносяться до категорії легких, які потягли за собою короткочасний розлад здоров”я. 

 

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 13 від 19.05.2008 року (а.с.126-127) вбачається, що у потерпілоїОСОБА_3 мав місце забій правої ступні і правого гомілково-ступневого суглобу. Дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень і могли виникнути внаслідок падіння її на дерев”яний стелаж з висоти власного росту і ударі ногою об стелаж. 

 

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.  

 

Дані обставини спростовують доводи апелянта стосовно невідповідності висновків судово-мединої експертизи стосовно потерпілого ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки експерт попереджувався судом про кримінальну відповідальність, сама засуджена мала можливість поставити експерту запитання і не оскаржувала даний всиновок.

 

 По даній справі неповноти, яку не можна усунути в ході судового слідства,  органи досудового слідства, не допустили.

 

Всі ті обставини, які на думку засудженої ОСОБА_1, необхідно встановити при новому судовому розгляді, встановлені судом першої інстанції та перевірені в ході судового розгляду справи. Підстав для направлення справи на новий судовий розгляд колегія суддів не встановила.

 

Відповідно до роз'яснень Постанови від 23 грудня 2005 року № 12 Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного суду - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК.

 

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

 

Відповідно до ст. 11-1 КПК України таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. 

 

Згідно вимог ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України за злочин невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею цього злочину до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

 

Відповідно до класифікації злочинів злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання.

 

Згідно санкції ч. 2 ст. 125 КК України передбачено найбільший вид покарання у виді обмеження волі на строк до двох років.

 

За таких підстав, умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, відноситься до категорії невеликої тяжкості. 

 

ОСОБА_1 вчинила цей злочин 03 липня 2005 року. На час розгляду справи в апеляційному суді з того моменту пройшло понад три роки.

 

Даних про те, що після зазначеного злочину ОСОБА_1 вчинила новий злочин або ухилялася від слідства та суду, в матеріалах справи немає.

 

За таких обставин ОСОБА_1 слід звільнити від покарання у зв'язку із закінченням строків давності. 

 

Керуючись ст.ст. 365 , 366, 373, 377, 379 КПК України колегія суддів, -

 

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

 

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення.

 

Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 травня 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.

 

Вважати її винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України та на підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

 

В решті цей вирок щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

 

СУДДІ:

 

 

Борисенко І.П.                                Акуленко С.О.                        Миронцов В.М.