СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05 серпня 2008 року | Справа № 2-13/4270-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Лисенко В.А.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача: Зоріна Андрія Євгеновича, довіреність б/н від 05.10.07, приватного підприємства "Олмайті";
відповідача: Грачова Андрія Олександровича, паспорт ЕС 073264 від 02.02.96, товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 19 червня 2008 року у справі № 2-13/4270-2008
за позовом приватного підприємства "Олмайті"
(вул. К. Лібкнехта, 38, офіс 2, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)
(вул. Горького, 20, кв. 41, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)
до товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ"
(вул. Об'їздна дорога Ялта-Євпаторія, 20, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95010)
(вул. Київська, 125-Б, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)
про розірвання договору та стягнення 80158,33 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2008 року у справі № 2-13/4270-2008 (суддя Жукова А.І.) позов задоволено, договір підряду № 21/06/07 від 18 липня 2007 року, укладений між сторонами у справі розірвано. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані роботи за договором підряду № 21/06/07 від 18 липня 2007 року у сумі 40507,58 грн., штраф у сумі 39 650,75 грн., державне мито у сумі 886,60 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 110-117).
Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЦ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2008 року скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що рішення було прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення у справі (а.с. 137-140).
Приватне підприємство "Олмайті" проти апеляційної скарги заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції обгрунтованим (а.с. 144-152).
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2008 року у зв'язку з відпусткою судді Фенько Т.П. було здійснено її заміну на суддю Котлярову О.Л.
За клопотанням сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, повторно розглянувши справу, встановила наступне.
У квітні 2004 року приватне підприємство «Олмайті» звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЦ», просило розірвати договір підряду № 21/06/07 від 18 липня 2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «ІТЦ»та приватним підприємством «Олмайті», стягнути з відповідача заборгованість за виконанні роботи за вищезгаданим договором підряду у сумі 40507,58 грн. та штраф у сумі 39650,75 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов вищезгаданого правочину (а.с. 2-11).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТЦ» проти позову заперечує, вважаючи позовні вимоги такими, що не відповідають нормам чинного законодавства (а.с.98-99).
Оскаржене рішення мотивовано посиланням на загальні положення про зобов'язання та норми про відповідальність за їх невиконання.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вищезгадані вимоги передбачені і статтею 193 Господарського кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ІТЦ» (замовник) та приватним підприємством «Олмайті» (виконавець) був укладений договір підряду № 21/06/07, відповідно до якого виконавець зобов'язаний згідно з затвердженою та узгодженою кошторисною документацією виконати комплекс робіт з врахуванням можливих змін обсягу робіт: з постачання, монтажу та пуско-регулюванню обладнання систем притягувально- витяжної вентиляції, кондиціювання з власних матеріалів та за власні кошти в приміщеннях, що будуються за адресою: вул. Об'їздна дорога Ялта-Євпаторія, 20, місто Сімферополь у строк та на умовах, передбаченим зазначеним договором, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виконавцю виконані роботи, комплектуючі матеріали та обладнання відповідно до умов цього договору (а.с.42-47).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що строк виконання робіт на об'єкті складає 43 календарних дні з моменту зарахуванням на розрахунковий рахунок виконавця авансового платежу та за умови надання замовником виконавцю робочих проектів та документації, затверджених представниками сторін.
Згідно з підпунктом 3.2.1 договору замовник протягом трьох банківських днів після підписання угоди сплачує аванс у сумі 200 000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20%).
Відповідно до підпункту 3.2.2 договору наступні розрахунки виконуються протягом трьох банківських днів після підписання Акту виконаних робіт 2 рази у місяць.
Пунктами 9.4, 9.6 договору передбачено, що всі спори, що виникають між сторонами, вирішуються відповідно до діючого законодавства України.
Додатковою угодою від 18 липня 2007 року, яка була укладена між товариством з обмеженою відповідальністю «ІТЦ» (замовник) та приватним підприємством «Олмайті»(виконавець) вартість робіт за договором підряду № 21/06/07 встановлена 396 507,58 грн.
У серпні-вересні 2007 року приватне підприємство «Олмайті»виконало роботи на загальну суму 204 221,92 грн., що підтверджується узгодженим сторонами актом виконаних монтажних робіт до договору №21/06/07 від 18.06.2007 року.
У вересні 2007 року приватне підприємство «Олмайті»виконало роботи на суму 61778,08 грн. та на 30 000, 00 грн., що підтверджується узгодженими актами № 2, № 3 на виконання монтажних робіт за договором № 21/06/07 від 18.06.2007 року.
Відповідно до пункту 7.2. зазначеного договору, по завершенню етапів робіт на об'єкті виконавець спрямовує замовнику в письмовому вигляді два екземпляри акту прийому-передачі робіт. Замовник протягом 5 робочих днів від дати отримання зобов'язаний здійснити одну із наступних дій:
- прийняти роботу, підписати акт прийому-передачі робіт, один екземпляр повернути виконавцю;
- у випадку відмови надіслати виконавцю мотивовану відмову від прийняття робіт.
Як свідчать матеріали справи, позивач надіслав відповідачу акти виконаних монтажних робіт № 4 та № 5 за грудень 2007 року згідно до підпункту 7.2. договору підряду № 21/06/07 від 13.06.2007 року, що підтверджується квитанцією № 2152, яку відповідач отримав, про що свідчить повідомлення про поштове вручення № 4812 від 15.01.2008 року.
На час звернення позивача до суду з відповідним позовом акти виконаних монтажних робіт № 4, № 5 за грудень 2007 рік товариством з обмеженою відповідальністю «ІТЦ»не підписані.
Підпунктом 7.3 договору підряду № 21 /06/07 від 18.06.2007 передбачено, що якщо замовник безпідставно відмовляється від підписання актів здачі-приймання робіт або в визначений договором термін не дає мотивованої письмової відповіді з приводу відмови від прийняття робіт і підписання актів форми 2, виконавець залишає за собою право вважати акти форми 2 прийнятими замовником.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЦ» перед приватним підприємством «Олмайті»за договором підряду № 21/06/07 від 18.07.2007 становить 40 507,58 грн.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми 40 507,58 грн. відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог статті 615 Цивільного кодексу України та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до статті 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідачем не надано доказів порушення приватним підприємством „Олмайті" умов договором підряду № 21/06/07 від 18.07.2007 та надсилання позивачеві будь-якої відмови від подальшого виконання цього договору.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, спору між сторонами у справі з приводу недоліків виконаних робіт за договором підряду № 21/06/07 від 18.07.2007 не було.
Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Пунктом 5.1.10 договору передбачено, що у разі виявлення недоліків виконаних робіт, замовник зобов'язаний надати виконавцю письмову мотивовану відмову від підписання акту прийому-передачі виконаних робіт. В такому разі сторони складають перелік претензій та визначають додатковий строк їх усунення.
Оскільки відповідач в супереч вимогам Цивільного кодексу України та підпункту 5.1.10 договору підряду № 21/06/07 від 18.07.2007 виконану роботу не прийняв та мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт через недоліки її виконання, в порядку встановленому законом, не заявив, він втратив право у подальшому посилатися на будь-які недоліки виконаних робіт за договором підряду № 21/06/07 від 18.07.2007.
Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України, відповідно до пункту 1 якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
З врахуванням вищенаведеного суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що відповідач істотно порушив умови договору підряду № 21/06/07 від 18.07.2007 та повинен нести несприятливі наслідки такого порушення у вигляді розірвання договору та сплати штрафних санкцій.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.7 договору передбачено, що у випадку необгрунтованої відмови замовника від підписання акту прийому-передачі виконаних робіт замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10 % від загальної вартості договору.
Отже, висновок суду першої інстанції про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ІТЦ»на користь позивача штрафу у сумі 39650,75 грн. також відповідає вимогам закону і матеріалам справи.
З урахуванням змін, внесених до договору підряду № 21/06/07 від 18.07.2007, між сторонами був укладений кошторис на виконання монтажних робіт по системам кондиціювання (руфтопи) до договору підряду № 21/06/07 від 18.06.2007 на суму 71 417,92 грн.
Відповідно до статті 321 Господарського кодексу України, у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення.
Вартість робіт за договором підряду (компенсація витрат підрядника та належна йому винагорода) може визначатися складанням приблизного або твердого кошторису. Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує листування, згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю «ІТЦ» безпідставно вимагає від приватного підприємства «Олмайті» проведення робіт, які не передбачені узгодженою кошторисною документацією та які приватне підприємство «Олмайті»не може проводити без складення та затвердження відповідного кошторису.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога щодо здійснення не передбачених кошторисною документацією будівельних робіт не може буди підставою для відмови замовника від підписання відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт.
Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належним їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивно дослідження всіх обставин справи.
Як свідчать матеріали справи, копія позовної заяви була надіслана відповідачеві за адресою, зазначеною у договорі, а саме: вул. Київська, 125-Б. місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034.
У зв'язку з тим, що на першому судовому засіданні у господарському суді Автономної Республіки Крим товариство з обмеженою відповідальністю „ІТЦ" не забезпечило присутність свого представника, для надходження офіційної інформації щодо його місцезнаходження, позивачем було отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 1662760 від 08.05.2008.
Відповідно до зазначеного витягу, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю „ІТЦ" є адреса: 95010, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, Київський район, вул. Об'їздна дорога Ялта-Євпаторія, будинок 20.
Відповідно до пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 № 01-8/1228, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України та належним чином забезпечив відповідачеві можливість реалізації права на участь у судовому засіданні.
Крім того, 12 червня 2008 року, за тиждень до чергового слухання справи, відповідач надав суду відзив на позовну заяву (а.с.98), тобто, був освідомлений про наявність судового спору та необхідність використання наданих йому процесуальних прав у повному обсязі.
Отже, висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЦ" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2008 року у справі № 2-13/4270-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді В.А. Лисенко
О.Л. Котлярова