СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
12 серпня 2008 року | Справа № 2-13/14525-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Лисенко В.А.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача: Раєвської Людмили Павлівни, довіреність № 02-588 від 18.06.08, Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру;
відповідача: Бєловенцева Сергія В'ячеславовича, довіреність б/н від 03.12.07, Кримського природного заповідника;
розглянувши апеляційну скаргу Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Жукова А.І.) від 26 травня 2008 року у справі № 2-13/14525-2007
за позовом Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру (смт. Нікіта, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98648)
до Кримського природного заповідника
(вул. Партизанська, 42, місто Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
про спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2008 року у справі № 2-13/14525-2007 ( суддя Жукова А.І.) у позові Нікітського ботанічного саду –Національного наукового центру до Кримського природного заповідника про спонукання до виконання певних дій відмовлено (а.с. 146-148).
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, вважаючи його таким, що прийнято при неповному з’ясуванні всіх обставин справи.
Відповідач, заперечуючи проти апеляційної скарги вважає її необгрунтованою.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 серпня 2008 року у зв’язку з відпусткою судді Фенько Т.П. було здійснено її заміну на суддю Котлярову О.Л.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, повторно розглянувши справу, встановила наступне.
У жовтні 2007 року Нікітський ботанічний сад –Національний науковий центр звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримського природного заповідника, просив спонукати відповідача не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом узгодження меж, посилаючись на те, що відповідач безпідставно ухиляється від виконання зазначених дій (а.с.2-3).
Доповнивши позовні вимоги, позивач просив спонукати відповідача узгодити межі Гірського озера № 1 для складання проектної документації та отримання Державного акту на право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Гірське озеро № 1 (а.с. 39-40).
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що згідно з матеріалами лісовпорядкування, розробленими Українською лісовпорядкувальною експедицією у 2000 році квартал 287 виділ 13 урощича «Гірське озеро»Ялтинського лісництва входить до складу Кримського природного заповідника (а.с.66-67).
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як на правове обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на статті 1, 3, 6 Господарського кодексу України.
Статтею 1 Господарського кодексу України передбачено, що цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України передбачено, що загальними принципами господарювання в Україні є:
- забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;
- свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;
- вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;
- обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;
захист національного товаровиробника;
- заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів № 330 від 16 квітня 1966 року передано позивачу для реконструкції водойому 3,6 га землі в кварталі 287 виділ 16,27 урощича «Гірське озеро» Ялтинського лісництва Кримського Державного заповідно-мисливського господарства без виключення з держлісфонду (а.с. 14).
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради народних депутатів № 134-к від 28 березня 1979 року погоджено проект відводу у натурі земельних ділянок, що передаються у постійне користування позивачу для розширення саду загальною площею 5,92 га, у тому числі з землекористування радгосп-заводу «Гурзуф»5,57 га зайнятих лісом, з землекористування Алуштинського радгосп-заводу 0,35 га, з яких 0,30 га лісу та 0,05 га доріг (а.с.15).
Надалі рішенням виконавчого комітету Кримської обласної ради народних депутатів від 29 червня 1979 року № 378 вилучено з землекористування м. Ялти земельну ділянку загальною площею 5,92 га, у тому числі радгосп-заводу «Гурзуф» 5,57 га лісів і Алуштинського ефіромасляничного радгосп-заводу 0,35 га, з них 0,30 га лісів і 0,05 га доріг і відведено їх позивачу для розширення території саду (а.с. 16).
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини ті обставини, на які вона посилається як на вимогу своїх вимог і заперечень.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних доказів стосовно порушення його прав та охоронюваних законом інтересів саме відповідачем.
У засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача надано заяву про відмову від позову з посиланням на статті 22, 99 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначена заява не може бути задоволена з огляду на наступне.
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Однак, норми Господарського процесуального кодексу України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою Господарського процесуального кодексу України прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції, крім передбаченого статтею 24 Господарського процесуального кодексу України права залучати до участі у справі іншого відповідача.
Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи.
До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції не наділений процесуальною можливістю прийняття відмови від позову.
Отже, висновок суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.
Керуючись пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2008 року у справі № 2-13/14525-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді В.А. Лисенко
О.Л. Котлярова