донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.08.2008 р. справа № 3/5б
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів | М'ясищева А.М. Акулової Н.В. , Величко Н.Л. |
За участю представників сторін:
від скаржника –Варбан О.В. –завідувач юридичним сектором УПФУ в м.Костянтинівці, довіреність № 01-17/152/06 від 09.01.2008р.
від боржника –не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці
на ухвалу
господарського суду Донецької області
від 05.06.2008p.
у справі № 3/5 б (суддя Тарапата С.С.)
за заявою кредитора – державного обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк
до боржника –Костянтинівського ДП "Завод Автоскло ім. К.Т.Бондарева" м.Костянтинівка
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.06.2008p. по справі № 3/5 б відмовлено у задоволенні скарги УПФУ в м. Костянтинівці від 21.03.2008р. № 01-17/3535/06.
Ухвала суду мотивована тим, що заявлені до ліквідатора вимоги є сумою відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.„а”-„з” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та право на пред’явлення яких обумовлено ч.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування”. Вказані зобов’язання розраховані скаржником за період з 01.01.2004р. по 05.12.2004р.
Костянтинівське ДП „Завод Автоскло ім. К.Т. Бондарева” визнано банкрутом постановою господарського суду від 18.02.2002р.
Статтею 4 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що джерелом коштів на оплату праці госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Однак, відповідно до ст. ст. 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після визнання боржника банкрутом працівники підприємства звільняються, фонд оплати праці не формується.
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає умов, які б зумовлювали виникнення у банкрута зобов'язань після відкриття ліквідаційної процедури, крім випадків, прямо передбачених цим Законом. Такими випадками, згідно ч. 9 ст. 30 Закону є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов’язання, в тому числі з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно п.п. „б”-„з” ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", крім вимог конкурсних кредиторів, включених до реєстру відповідно до ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном чи санації та заявлені в порядку ст. 23 Закону як поточні.
З огляду на приписи п.1 ст. 31 вищевказаного Закону фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в ліквідаційній процедурі не є ані витратами першої черги, ані поточними зобов’язаннями.
Тому ліквідатор позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені Законом та виходять за межі його компетенції. З цього приводу виконання ліквідатором обов’язків, передбачених Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в межах процедури ліквідації банкрута протирічить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Оскаржуючи ухвалу суду, УПФУ в м. Костянтинівці просить її скасувати, визнати неправомірною відмову ліквідатора Годз О.П. та включити його вимоги в сумі 3 292 498 грн. 81 коп. до реєстру вимог кредиторів.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що УПФУ в м.Костянтинівці є кредитором по справі про банкрутство ДП "Завод Автоскло ім. К.Т. Бондарева", оскільки відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду щорічно в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
На адресу ліквідатора Годза О.П. направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені згідно п."а" ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2004р. по 05.12.2007р. на суму 1 047 744 грн. 28 коп., згідно п.п. "б"-"з" ст. 13 цього ж Закону за період з 01.01.2004р. по 05.12.2007р. в сумі 2 244 754 грн. 53 коп.
Відмовивши у задоволенні вимог УПФУ в м. Костянтинівці та не включивши їх до реєстру вимог кредиторів, ліквідатор завдав шкоди інтересам держави.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника скаржника судова колегія встановила.
Арбітражним судом Донецької області за позовом ДОКП "Донецьктеплокомуненерго" м. Донецьк 22.06.1998р. порушено справу про банкрутство виробничого об’єднання "Автоскло" м. Костянтинівка.
Розпорядженням міського голови Костянтинівської міської ради № 492р ВО "Автоскло" перереєстровано у Костянтинівське ДП "Завод ім. К.Т.Бондарева”.
Ухвалою арбітражного суду від 16.10.2000р. вирішено при розгляді справи № 3/5б застосовувати положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду від 18.02.2002р. ДП "Завод Автоскло ім. К.Т.Бондарева" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 12 місяців до 18.02.2003р. Ухвалою від 27.03.2002р. ліквідатором по справі призначений арбітражний керуючий Тітов О.І., повноваження якого припинені ухвалою суду від 07.12.2004р. та призначено нового ліквідатора - арбітражного керуючого Ригованова Р.О., строк ліквідаційної процедури встановлений до 07.06.2005р.
Повноваження ліквідатора Ригованова Р.О. припинені ухвалою від 14.09.2006р., ліквідатором призначено арбітражного керуючого Миронова І.М., повноваження якого припинено ухвалою від 07.06.2007р. та призначено нового - арбітражного керуючого Годза О.П. Строк ліквідаційної процедури встановлювався до 14.01.2007р. та до 07.12.2007р., а ухвалою від 04.01.2008р. цей строк продовжено до 07.06.2008р.
З матеріалів справи вбачається, що УПФУ в м. Костянтинівці звернулося до суду першої інстанції зі скаргою на дії ліквідатора Годз О.П. в якій просило визнати неправомірною відмову у визнанні заявлених вимог в сумі 3292498,81 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів.
Ці вимоги є витратами на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені згідно п."а" ст.13 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2004р. по 05.12.2007р. на суму 1 047 744 грн. 28 коп., згідно пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.01.2004р. по 05.12.2007р. в сумі 2 244 754 грн. 53 коп.
Законність своїх вимог скаржник мотивує тим, що згідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який набрав чинності з 01.01.2004р., підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах....., починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.п.6.4 п.6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду щорічно в повідомленні про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатком 7), які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсій, або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємство в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Судова колегія вважає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги УПФУ в м. Костянтинівці вірним, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язань щодо сплати податків і зборів вважається таким, що настав; вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.
Згідно п.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” оплата фактичних витрат на виплату і доставку пенсій сплачується підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці.
Статтею 4 Закону України "Про оплату праці” встановлено, що джерелом коштів на оплату праці госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності.
Приймаючи до уваги, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується, а згідно абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, тому після звільнення працівників підприємства-банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.
Посилання скаржника на недотримання ліквідатором Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не приймається судовою колегією до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.
Господарський суд вірно зазначив, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає умов, які б обумовлювали виникнення у банкрута зобов’язань після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків, прямо передбачених цим Законом.
Так, згідно ч. 8, ч. 9 ст. 30 вищевказаного Закону кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону; з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.
Статтею 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка розкриває склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Обґрунтованим також є висновок суду, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов’язання, в тому числі з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", крім вимог конкурсних кредиторів, включених до реєстру відповідно до ст. 14 Закону та вимог, що виникли в процедурі розпорядження майном чи санації та заявлені в порядку ст.23 Закону як поточні.
Оскільки фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в ліквідаційній процедурі не є ані витратами першої черги, ані поточним зобов’язаннями, тому вимоги УПФУ в м. Костянтинівці про включення його вимог в сумі 3 292 498 грн. 81 коп. до реєстру вимог кредиторів –безпідставні, а ліквідатор, як вірно зазначив суд першої інстанції, позбавлений права здійснювати повноваження, які не передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виходять за межі його компетенції, виконання ним обов’язків, передбачених Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в межах процедури ліквідації банкрута протирічить Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та не може мати місця при здійсненні ліквідаційної процедури.
З огляду на наведене судова колегія вважає, що ухвала господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.
Керуючись ч.1 п.1 ст.103, ст. 104, ст.105, ст.106 ГПК України, судова колегія
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу господарського суду Донецької області від 05.06.2008р. у справі № 3/5б залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий А.М. М'ясищев
Судді: Н.В. Акулова
Н.Л. Величко
Надруковано:
1. УПФУ в м. Костянтинівка
2. боржнику
3. ліквідатору Годз О.П.
4. у справу
5. апеляційному суду
6. господарському суду