ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

08 серпня 2012 р. Справа № 2а/0270/2658/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю

секретаря судового засідання Оніщенка Петра Анатолійовича

представника позивача Бучковського І.С.,

представника 1 відповідача Іванова Л.Р.,

представника 2 відповідача Іванова Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Барська агрофірма "Лядова"

до Вінницького територіальної управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось відкрите акціонерне товариство "Барська агрофірма "Лядова" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач 1) про скасування розпорядження.

Адміністративний позов мотивований тим, що уповноваженою особою Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесено розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів від 04.01.2012р. за № 4-ВІ та за № 5-ВІ, якими зобов'язано позивача у строк до 30.04.2012р. усунути порушення вимог чинного законодавства України про цінні папери. Оскільки дані розпорядження, на думку позивача, є неправомірними позивач змушений звернутись до суду про їх скасування.

Судом, ухвалою від 20 липня 2012 року, в порядку ч.3 ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ), залучено до участі у справі як другого відповідача Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку ( далі - відповідач 2 ).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити. Додатково зазначив, що безпідставність даних розпоряджень полягає в тому, що Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» заборонено вносити будь-які зміни до установчих документів та Єдиного державного реєстру з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи. Оскільки позивач перебуває на стадії ліквідації, то оскаржувані розпорядження є такими, що не відповідають чинному законодавству.

Представник відповідача 1 та 2 в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених у письмових запереченнях, що містяться в матеріалах справи. Додатково пояснив, що положення Закону України «Про акціонерні товариства» зобов'язують позивача виконати оскаржувані розпорядження, адже норми цього Закону є спеціальними щодо врегулювання даних спірних відносин.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з"ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відкрите акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської продукції і сервісному обслуговуванню " Барська агрофірма "Лядова" засновано відповідно до рішення загальних зборів від 30.06.1995 р. шляхом перетворення Барської агрофірми «Лядова» по виробництву сільськогосподарської продукції і сервісному обслуговуванню у відкрите акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської продукції і сервісному обслуговуванню " Барська агрофірма "Лядова".

04.01.2012р. уповноваженою особою Комісії, начальником Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, головою комісії з проведення ліквідації Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Івановим Л.Р. винесено розпорядження :

- № 4-ВІ , яким встановлено що ВАТ "Барська агрофірма "Лядова" не привело у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства» статут підприємства в частині зміни найменування підприємства, у зв'язку з чим останнього зобов'язано усунути дане порушення у строк до 30.04.2012р. (а.с.38);

- № 5-ВІ, яким встановлено, що ВАТ "Барська агрофірма "Лядова" не надала Вінницькому територіальному управлінню Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про депонування глобального сертифікату, у зв'язку з чим не забезпечено існування акцій виключно в бездокументарній формі, а тому останнього зобов'язано усунути дане порушення у строк до 30.04.2012р. (а.с.39).

Передумовою винесення розпорядження № 4-ВІ від 04.01.2012р. стало видане відповідачем 1 розпорядження № 192-ВІ від 11.07.2011р. з терміном виконання до 11.01.2012р. В подальшому позивач звернувся з листом від 29.12.2011р. вих.№ 50 з проханням продовжити строк виконання вищезазначеного розпорядження, проте, 04.01.2012р. уповноваженою особою відповідача 1 сформовано оскаржуване розпорядження за № 4-ВІ про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів.

Судом також встановлено, що передумовою винесення розпорядження № 5-ВІ було розпорядження № 329-ВІ від 13.10.2011 року з терміном виконання до 13.01.2012р. 04.01.2012р. на клопотання позивача про продовження терміну виконання вказаного розпорядження, відповідачем 1 винесено оскаржуване розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів від 04.01.2012р. № 5-ВІ.

Як свідчать матеріли справи, позивач листом за вих.№18 від 10.04.2012р. звернувся до начальника та голови з проведення ліквідації Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Іванова Л.Р. з проханням щодо продовження терміну виконання даних розпоряджень, з підстав проведення ліквідаційної процедури позивача (а.с.9).

Листом за вих.№19 від 18.04.2012р. позивач також звернувся до начальника Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Жупаненко В.М. з проханням продовжити строк виконання даних розпоряджень, з вищезазначених підстав (а.с.10).

На що листом за вих.№05/02/1863 від 07.05.2012р. надано відповідь щодо відмови у продовженні терміну виконання розпоряджень від 04.01.2012р. № 4-ВІ та за № 5-ВІ (а.с.20).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Частиною 1 статтею 5 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Положення ч.2 ст. 97 Цивільного кодексу України передбачають, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом

У відповідності до ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Положення ч.1 ст. 59 ГК України закріплюють, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання, що встановлено ст.55 ГК України.

У відповідності до протоколу № 1 чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської продукції і сервісному обслуговуванню " Барська агрофірма "Лядова", 25 серпня 2011 року загальними зборами акціонерів прийнято рішення про припинення Відкритого акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської продукції і сервісному обслуговуванню " Барська агрофірма "Лядова" шляхом його ліквідації, в зв"язку з чим створено ліквідаційну комісію.

На підставі вказаного рішення внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, із зазначенням, що Відкрите акціонерне товариство "Барська агрофірма "Лядова" перебуває в стані припинення підприємницької діяльності (а.с.19).

Так, відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Зокрема, ч.1 ст. 17 даного Закону передбачає, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

З матеріалів справи слідує, що підставою для прийняття розпорядження від 04.01.2012р. №4-ВІ слугував факт не приведення у відповідність статуту позивача в частині зміни найменування з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство або на приватне акціонерне товариство, у зв'язку з чим порушено вимоги Закону України «Про акціонерні товариства» .

В обгрунтування правомірності прийнятого рішення, представник відповідача посилається на п.5 розділу 17 «Прикінцевих та перехідних положень» вищезазначеного Закону.

Зокрема, положення даної норми закріплюють, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом. Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій: 1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство. Часткове виконання вимог абзацу першого цього пункту не є виконанням вимог цього Закону. Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Суд, наголошує на тому, що, як зазначено у вищенаведених нормах Закону, датою приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» є дата державної реєстрації змін до статуту.

Водночас, ч.2 ст. 35 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачає, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи забороняється: проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення; внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи, крім відомостей про їх закриття; проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення; проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про місцезнаходження юридичної особи.

Отже, здійснивши системний аналіз правових норм, суд критично оцінює вимоги розпорядження від 04.01.2012р. № 4-ВІ, оскільки позивач на момент прийняття оскаржуваного розпорядження та на даний час позбавлений можливості виконати вимоги розпорядження щодо внесення відповідних змін до статуту, оскільки вищезазначеною нормою Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» це прямо заборонено.

Суд, також не бере до уваги посилання представника відповідача з приводу того, що Закон України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» є загальним щодо Закону України «Про акціонерні товариства», який є спеціальним. Адже саме Законом України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», регулюються відносини щодо державної реєстрації юридичних осіб, тоді як норми Закону України «Про акціонерні товариства» регулюють порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Водночас, в ході судового розгляду представником відповідача не заперечувався факт заборони проводити державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, щодо якої прийнято рішення щодо припинення, внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо відомостей про відокремлені підрозділи, крім відомостей про їх закриття; проведення державної реєстрації юридичної особи, засновником (учасником) якої є юридична особа, щодо якої прийнято рішення щодо припинення, проведення державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідачем не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження та не наведено правових підстав щодо процедури виконання зазначеного розпорядження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розпорядження №4-ВІ від 04.01.2012р. про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів є таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно розпорядження №5-ВІ від 04.01.20112р., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлено, що цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Положення ч.1 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачають, що акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств, і законодавством про інститути спільного інвестування.

Також, ч.3 вищезазначеної норми встановлено, що емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Порядок прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення про розміщення акцій визначається законом, що регулює питання утворення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акції існують виключно в бездокументарній формі.

Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними.

Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі, що встановлено ч.1 та 2 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства».

Отже, імперативність вищезазначених правових норм полягає у тому, що акції підприємства можуть бути лише в бездокументарній формі.

В пункті 5 розділу 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність із вимогами цього Закону в частині забезпечення існування акцій виключно у бездокументарній формі є здійснення таких дій: наглядова рада акціонерного товариства в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зобов'язана прийняти рішення про переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну (далі - рішення про дематеріалізацію) та забезпечити вчинення нижчезазначених дій у такій послідовності: 1) опублікування в офіційному друкованому органі повідомлення про прийняте рішення про дематеріалізацію цінних паперів та повідомлення про це персонально кожного акціонера, зареєстрованого в реєстрі власників іменних цінних паперів випуску, що дематеріалізується, у спосіб, визначений при прийнятті рішення про дематеріалізацію (крім випадку, коли акції товариства належать одній особі); 2) подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку документів для заміни свідоцтва про реєстрацію випуску іменних акцій документарної форми існування на свідоцтво про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов'язана видати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування протягом 10 робочих днів з дати подання емітентом належним чином оформлених документів відповідно до встановлених нею вимог; 3) припинення обслуговування випуску цінних паперів у документарній формі у реєстроутримувача в системі реєстру власників іменних цінних паперів за цим випуском. Реєстроутримувач припиняє ведення реєстру протягом 10 робочих днів з дати публікації рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про видачу емітенту свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування. Датою закриття реєстру є дата припинення ведення реєстру; 4) укладення в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, договору про обслуговування емісії цінних паперів з обраним наглядовою радою депозитарієм, який буде обслуговувати випуск акцій, що дематеріалізується, з наступним відкриттям рахунку в цінних паперах емітента в цьому депозитарії та укладення договору про відкриття рахунків у цінних паперах власникам з обраним наглядовою радою зберігачем;5) депонування глобального сертифіката в обраному депозитарії та надання йому необхідних розпоряджень та інших документів відповідно до вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Депонування депозитарієм глобального сертифіката здійснюється протягом 10 робочих днів з дати публікації рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про видачу емітенту свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування; 6) забезпечення передачі реєстру власників іменних цінних паперів та переведення обліку прав власності на акції у бездокументарній формі до зберігача. Передача реєстру власників іменних цінних паперів до зберігача здійснюється протягом трьох робочих днів з дати припинення ведення реєстру. Дата передачі реєстру власників іменних цінних паперів спільно визначається емітентом, реєстратором та зберігачем. Зберігач цінних паперів зобов'язаний відкрити рахунки в цінних паперах акціонерам та зарахувати на них акції на підставі договору з емітентом та переданого йому (зберігачу) реєстру власників іменних цінних паперів протягом двох місяців з дати передачі реєстру; зберігання відповідно до законодавства реєстру власників іменних цінних паперів, складеного на дату припинення ведення системи реєстру, та інших документів.

Тобто, норми Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та Закону України «Про акціонерні товариства» регулюють обсяг, поняття майнових прав - акцій, тоді як п.5 розділу 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про акціонерні товариства» конкретизує дії товариства стосовно переходу акцій в бездокументарну форму.

Суд, також вважає необгрунтованим посилання представника позивача, як на підставу для скасування розпорядження №5-ВІ, ліквідаційну процедуру підприємства, оскільки ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» містить виключний перелік дій, які заборонено вчиняти з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи. Зокрема вимоги розпорядження №5-ВІ до даного переліку не відносяться, а тому є законним можуть бути виконані та підлягають виконанню позивачем.

Крім того, реалізуючи принцип змагальності сторін, представником відповідача наголошено на тому факті, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.02.2012р. задоволено позов заступника прокурора м. Вінниці в інтересах Держави в особі Вінницького територіального управління Державної комісії цінних паперів та фондового ринку до Відкритого акціонерного товариства "Барська агрофірма виробництву сільськогосподарської продукції і сервісному обслуговуванню "Лядова" про стягнення штрафу в сумі 17 000 грн. за не переведення акцій позивача в бездокументарну форму.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводяться як поясненнями сторін так і доказами, які містяться в матеріалах справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що позов слід задовольнити частково, скасувавши розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів № 4-ВІ від 04.01.2012р., разом з тим відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У зв'язку з чим судові витрати, що підлягають відшкодування з Державного бюджету на користь відкритого акціонерного товариства "Барська агрофірма "Лядова" складають 16 грн. 10 коп.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати розпорядження уповноваженої особи Вінницького територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Іванова Леоніда Романовича, №4-ВІ від 04 січня 2012 року про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Барська агрофірма "Лядова" судові витрати ( судовий збір ) в сумі 16,10 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна