ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 р. м. Вінниця

Справа № 2а/0270/2631/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю

секретаря судового засідання Оніщенка Петра Анатолійовича,

представника позивача Романовича С.С.,

відповідача не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям, -

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області ( далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям.

Позов мотивовано тим, що позивачем до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за порушення вимог ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (Закон №481), застосовано фінансові санкції у виді штрафу на загальну суму 3400 гривень, згідно рішень про застосування фінансових санкцій № 020014 2800-21 від 12 квітня 2012 року та № 020015 2800-21 від12 квітня 2012 року. Відповідач у встановлений законом строк фінансові санкції не сплатив, що і стала підставою для звернення регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області до суду з проханням про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 штрафу в сумі 3400,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином ( за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ), про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду за закінченням терміну зберігання. Суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду справи з його участю або участю його представника для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, оскільки з матеріалів справи не вбачається будь-якої іншої адреси, на яку можливо було б направити відповідачу судову повістку.

Суд, приймаючи до уваги думку представника позивача про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, та керуючись ч.4 ст.128 КАС України, ухвалив розгляд справи більше не відкладати, розглянути справу без участі відповідача та вирішити її на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані в обгрунтування позовних вимог, надавши їм юридичну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 09 квітня 2012 року регіональним управлінням Департаменту САТ ДПС України у Вінницькій області проведено перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність суб"єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ( відповідач ) ( а.с. 8-11 ). В ході перевірки, перевіряючими встановлений факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій, що суперечить вимогам ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР ( а.с. 8-11 ). На підставі матеріалів перевірки, викладених в акті № 006/02/21/3 - НОМЕР_1 від 09 квітня 2012 року, в.о. начальника регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Вінницькій області 12 квітня 2012 року прийняті Рішення № 020014 2800-21 та № 020015 2800-21 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у виді штрафу в розмірі 1700 гривень, на загальну суму 3400 гривень ( а.с. 6-7 ).

Зазначені Рішення направлені позивачем відповідачу рекомендованим листом на адресу проживання та 03.05.2012 р. отримані особисто ОСОБА_2, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого додана позивачем до матеріалів справи.

Суду не надано доказів, що вищезазначені Рішення регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій оскаржено відповідачем в адміністративному або судовому порядку, або що штрафи сплачено в повному розмірі до Державного бюджету.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі -Закон).

Частиною 10 статті 15 Закону встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі державної податкової служби, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (частина 14 статті 15 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону за порушення його норм щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Згідно з частиною 3 статті 17 Закону, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону, встановлений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року N 790 (далі - Порядок № 790 ).

Частинами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що фінансові санкції застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно з частиною 5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Аналогічна норма міститься в частині 10 Порядку № 790, якою передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Згідно з частиною 12 Порядку № 790 рішення вважається виконаним і знімається з контролю після одержання відповідної інформації про зарахування суми штрафу до бюджету.

Відповідно до частини 5 статті 17 Закону дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.

Доказів на підтвердження того, що рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій оскаржено відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку, суду пред'явлено не було.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що відповідно до вимог чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, за відповідачем обліковується борг перед Державним бюджетом України по сплаті фінансових санкцій на загальну суму 3400 гривень, на підставі рішень регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області від 12.04.2012 року № 020014 2800-21 та № 020015 2800-21 за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій.

Згідно зі статтею 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а в частині 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Вінницькій області є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій в установленому законом порядку відповідачем не оскаржені, а тому на момент розгляду справи вони є чинними та такими, що підлягають виконанню, а в добровільному порядку штрафи до Державного бюджету України не сплачено.

Враховуючи те, що позивач має право звертатись до суду з позовом про стягнення фінансових санкції у вигляді штрафу, а суд наділений повноваженнями щодо розгляду такої категорії справ, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. ( три тисячі чотириста гривень ) до бюджету ( ГУДКСУ м. Вінниця, 21081100, рахунок 31111106700002 код ЄДРПОУ 34701167 МФО 802015 ).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено 18.07.12

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна