УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/7328/2012Головуючий суду першої інстанції:Лихачова Л.О.

Доповідач суду апеляційної інстанції:М'ясоєдова Т. М.

"21" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіМ’ясоєдової Т.М.,

СуддівБондарева Р.В., Яковенко Л.Г.,

При секретаріГаліч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання домоволодіння спільною сумісною власністю, поділ нерухомого та рухомого майна набутого за час шлюбу, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ рухомого майна набутого за час шлюбу та стягнення грошової компенсації, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Армянського міського суду АР Крим від 12 вересня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Армянського міського суду АР Крим від 12 вересня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання житлового будинку АДРЕСА_1 із земельною ділянкою спільною сумісною власністю та про поділ даного майна відмовлено. Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ рухомого майна, набутого в шлюбі, задоволений частково. Зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про поділ рухомого майна, набутого в шлюбі, та стягнення грошової компенсації задоволений частково. Виділено ОСОБА_6: кольоровий телевізор "LG" модель 29FU1RNX №708UF00210 вартістю 2200 грн., холодильник з морозильною камерою «LG»№3854JN3003А- 1700 грн., пилосос «SAMSUNG»SC-4023 - 470 грн., керамічний тепловентилятор "ЕLЕКТА" - 290 грн., зварювальний апарат - 680 грн., циркулярку SM 2100 № В 07141456 - 430 грн., тумбу - 360 грн., комп'ютерний стіл - 600 грн., м'які меблі (диван, два крісла, журнальний стіл) - 1250 грн., мікрохвильову піч -650 грн., меблеву стінку - 5000 грн., тумбу - 300 грн., пральну машину "Донбас" №023635 - 490 грн., скутер марки SPIDER-50 SKY MOTO LAEAKS-510678912664 - 4000 грн., мисливську гладкоствольну рушницю ІЖ-58 калібр 16 НОМЕР_1 - 2000 грн., всього на суму 20420 грн.

Виділено ОСОБА_7 супутникову антену вартістю 800 грн., радіотелефон "Раnаsonic" КХ-TG7207UA №8ААQВ028554 - 370 грн., кольоровий телевізор "LG" Р/NО 3828VА0376L - 1200 грн., DYD-плеєр SAMSUNG моделі Р249М- 750 грн., електричну м'ясорубку -340 грн., швацьку машинку модель "Вrother Star-45" - 1800 грн., спальні меблі (трюмо, ліжко, шафу, дві тумбочки, два пуфика) - 5000 грн., морозильну камеру - 3300 грн., всього на суму 13560 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошову компенсацію в сумі 3000 грн. В задоволенні решти позовних вимог про поділ рухомого майна ОСОБА_6 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі 609,40 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильну оцінку наданих сторонами доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірний житловий будинок набутий відповідачкою ОСОБА_7 до укладення шлюбу і тому відповідно до ст. 22 КпШС, чинної на час виникнення спірних правовідносин, не є спільною сумісною власністю подружжя. Крім того, позивачем ОСОБА_6 не доведено збільшення вартості належного ОСОБА_7 будинку за рахунок його праці та коштів.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підлягає розподілу в рівних частках інше майно, нажите подружжям під час шлюбу, яке вказане сторонами в позовних заявах, оскільки вони не заперечували проти найменування та оцінки вказаного майна з виплатою відповідачці грошової компенсації в сумі 3000 грн. та виключенням із переліку спільного майна, що підлягає поділу комп'ютера вартістю 6110 грн. у зв'язку з його продажею в квітні 2011 року.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Статтею 57 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем ОСОБА_6 докази на підтвердження позовних вимог про визнання житлового будинку АДРЕСА_1 із земельною ділянкою спільною сумісною власністю подружжя, не свідчать про те, що зазначене майно відноситься до майна нажитого подружжям за час шлюбу і за цих підстав є їх спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (ст. 60 Сімейного кодексу України), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони з 17.08.1995 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Армянського міського суду АР Крим від 18.07.2011 року розірваний (а.с. 11, Т. 1).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, наданий батьку відповідачки ОСОБА_7 - ОСОБА_9 15.12.1975 року по переселенському квитку НОМЕР_2, вартість якого виплачена повністю у 1995 році ОСОБА_7, тобто до укладення шлюбу (а.с. 45, Т. 1).

Оскільки право власності на спірний жилий будинок у ОСОБА_7 виникло до укладення шлюбу з ОСОБА_6, суд першої інстанції правильно не визнав його спільною сумісною власністю подружжя.

Посилання позивача ОСОБА_6 на те, що спірний будинок є спільною сумісною власністю на підставі ст. 74 Сімейного кодексу України, оскільки він з 1991 року проживав з ОСОБА_7 однією сім'єю і вів спільне господарство, правильно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України норми Сімейного кодексу України розповсюджуються на правовідносини, які виникли після набрання ним законної сили, тобто після 01.01.2004 року і на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Посилання апелянта на те, що здійснені ним поліпшення допоміжних приміщень жилого будинку, які збільшили цінність будинку, є підставою для визнання цього будинку спільною сумісною власністю, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки ці поліпшення є підставою для відшкодування понесених ОСОБА_6 витрат на поліпшення житла, а не для визнання права власності на будинок.

Під час перебування у шлюбі сторони придбали майно зазначене у первісній та зустрічній позовних заявах сторін на загальну суму 33980 грн.

Згідно ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі (ч. 1 ст. 71 цього ж Кодексу).

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 цього ж Кодексу).

З урахуванням наведених положень закону, а також визнаних сторонами варіантів поділу рухомого майна, оцінивши належним чином надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що поділу підлягає майно вказане в позовних заявах сторін, в тому числі: мисливська рушниця і скутер, які залишив у користуванні позивача, стягнувши з нього на користь відповідача грошову компенсацію їх вартості у сумі 3000 грн.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції неправильно визначив вартість мисливської рушниці і скутера не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки належних і допустимих доказів на спростування цих висновків міського суду не надано, як і не надано доказів того, що рушниця є річчю індивідуального користування позивача і на підставі ч. 2 ст. 57 Сімейного кодексу України є його особистою приватною власністю.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, наданим сторонами згідно ст. 212 ЦПК України, тому доводи скарги слід визнати не обґрунтованими.

При апеляційному перегляді колегією суддів не встановлено неправильного застосування норм матеріального права та порушення місцевим судом норм процесуального закону, які є обов'язковими підставами для скасування рішення. Разом з тим підлягає виключенню із мотивувальної частини оскаржуваного рішення посилання на ст. 89 Цивільного кодексу України (1963 року) як помилково застосоване до спірних правовідносин.

Додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано.

Доводи позивача та надані ним докази на обґрунтування заявлених позовних вимог, були належним чином перевірені і оцінені міським судом.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Армянського міського суду АР Крим від 12 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді