Справа № 1904/2287/2012Головуючий у 1-й інстанції Римар Т.М.

Провадження № 10/1990/184/12 Доповідач - Сарновський В.Я.

Категорія - скарги на постанови про порушення кримінальної справи

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - судді Сарновського В.Я.

Суддів - Крукевича М. Н., Очеретяного Є. В.,

з участю сторін - прокурора Бачинського І.Й.,

захисника ОСОБА_1,

особи, в інтересах якої

подано апеляцію, ОСОБА_2,

та його законного представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на постанову Гусятинського районного суду Тернопільскої області від 3 жовтня 2012 року,

встановила:

Постановою судді Гусятинського районного суду Тернопільської області від 3 жовтня 2012 року залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_1, подану в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, на постанову слідчого Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області від 13 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, відносно ОСОБА_2 за фактом умисного нанесення останнім тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4

В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову слідчого Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області від 13 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст.121 КК України, та вищевказану постанову Гусятинського районного суду від 3 жовтня 2012 року скасувати, мотивуючи тим, що дана кримінальна справа порушена за відсутності приводів, підстав і достатніх даних для винесення постанови про порушення кримінальної справи, а суд при розгляді його скарги не в повній мірі дослідив усі обставини справи, чим допустив порушення вимог процесуального закону. Зазначає, що наявний у матеріалах справи акт судово-медичного дослідження №347 від 1 вересня 2012 року про тяжкість тілесних ушкоджень ОСОБА_4 складений без обстеження потерпілого, що є порушенням встановленого порядку визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Експерт провів дослідження на підставі медичних документів, які не містили вичерпних даних про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інших необхідних відомостей, а також невірно визначив ступінь стійкої втрати працездатності потерпілим. На думку захисника, наведені обставини свідчать про відсутність в даному випадку достатні даних, які вказували би на наявність ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Заслухавши суддю - доповідача, захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2 Та його законного представника ОСОБА_3, які апеляцію підтримали з наведених у ній підстав і просять її задовольнити, міркування прокурора, який постанову Гусятинського районного суду від 3 жовтня 2012 року вважає законною та обґрунтованою, а тому в задоволенні апеляції просить відмовити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення зазначеної постанови про порушення кримінальної справи і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З постанови Гусятинського районного суду від 3 жовтня 2012 року слідує, що вирішуючи питання про правомірність порушення кримінальної справи, суд виходив з того, що у відповідності до ст.98 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суд зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи за наявності приводів та підстав, зазначених у ст.94 цього Кодексу, вказавши ці приводи і підстави для порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції належним чином дослідив вказані у постанові слідчого приводи та підстави, проаналізувавши їх з точки зору достатності для порушення справи.

Так, в оскаржуваній постанові суд підставно послався на те, що слідчий при винесенні постанови обґрунтовано взяв до уваги як привід для порушення кримінальної справи повідомлення фельдшера Копичинецької ЦКРЛ-2 про те, що в лікарню за медичною допомогою звернувся ОСОБА_4 із забійними ранами обличчя та ока.

З матеріалів справи також слідує, що під час судового засідання 3 жовтня 2012 року суд вивчив матеріали дослідчої перевірки, на підставі яких слідчим було винесено постанову про порушення кримінальної справи, а саме: пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з яких слідує, що саме ОСОБА_2 наніс удар в обличчя ОСОБА_4; акт судово-медичного дослідження №347, згідно висновків якого заподіяні ОСОБА_4 тілесні ушкодження відносяться до тяжких.

На думку колегії суддів, при розгляді скарги суд вірно не вдавався до оцінки доказів, а провів аналіз матеріалів дослідчої перевірки на предмет достатності доказової інформації для порушення кримінальної справи. Висновок суду про те, що при порушенні даної кримінальної справи були дотримані вимоги ст.ст. 94,97,98 КПК України є вірним.

Посилання апелянта на недоліки у проведенні та висновках судово-медичного дослідження є оцінкою доказів, яка повинна здійснюватися під час розгляду кримінальної справи по суті і є недопустимою на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність приводів, підстав та достатніх даних для винесення слідчим постанови про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до переконання, що постанова Гусятинського районного суду від 3 жовтня 2012 року є законною і обґрунтованою, порушень процесуального закону при її винесенні допущено не було, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, подану в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 3 жовтня 2012 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого Гусятинського РВ УМВСУ в Тернопільській області від 13 вересня 2012 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, відносно ОСОБА_2 за фактом умисного нанесення останнім тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, залишити без змін.

Судді:

Сарновський В.Я. Крукевич М. Н. Очеретяний Є.В.

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Я. Сарновський