Судове рішення #26293711


Справа № 1902/1642/12Головуючий у 1-й інстанції Денисова Т.С.

Провадження № 11/1990/408/12 Доповідач - Сарновський В.Я.

Категорія - ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И



21 листопада 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області


в складі: головуючого судді - Сарновського В.Я.

суддів - Кунця І. М., Очеретяного Є. В.,

з участю: прокурора - Семенця О.А.,

засудженого - ОСОБА_2,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_2 на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2012 року,


в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця смт. Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, непрацюючого, судимого 3 листопада 2011 року Борщівським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.140 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік,

засуджено за: ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі,

ч.3 ст.185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 3 листопада 2011 року і за сукупністю вироків ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередній -тримання під вартою.


Строк відбування покарання засудженому вирішено рахувати з часу затримання - 3 серпня 2012 року.

Судом повністю задоволено позов потерпілого ОСОБА_3 та стягнуто із засудженого в його користь 110 грн. заподіяної матеріальної шкоди.

Також судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 1465 грн. 44 коп. судових витрат, в тому числі 281,4 грн. за проведення експертизи холодної зброї.

Вирішено питання щодо одного речового доказу.


Згідно вироку суду, ОСОБА_2 2 серпня 2012 року близько 11 год. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись у господарстві ОСОБА_4, що в АДРЕСА_1 діючи умисно, повторно та з корисливих спонукань, таємно викрав велосипед марки "Океан", чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 збитків на суму 280 грн.

Того ж дня, 2 серпня 2012 року біля 12 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з метою вчинення крадіжки чужого майна, з корисливих спонукань, прийшов у господарство ОСОБА_5, яке знаходиться в АДРЕСА_2 де, діючи умисно, через вікно ванної кімнати проник у житловий будинок, звідки таємно викрав ТВ -тюнер супутникового телебачення марки "Globo 7010A" вартістю 200 грн., чоловічі спортивні черевики вартістю 315 грн., два шкіряних гаманці вартістю 55 грн. кожен на суму 110 грн., в яких знаходилось 94 грн. та кредитна картка "Приватбанку", на рахунку якої було 3 грн., а всього заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 722 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи доведеність своєї вини та кваліфікацію вчинених ним злочинів, просить переглянути оскаржуваний вирок, пом'якшити покарання та врахувати його стан здоров'я і те, що причиною вчинення ним злочинів стало його скрутне матеріальне становище, він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно частково відшкодував завдані ним збитки, а також те, що потерпілі просять його суворо не карати.


Заслухавши суддю -доповідача та в судових дебатах засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляцію і просив пом'якшити покарання, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляції доводи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 та ч.3 ст.185 КК України відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на наведених у вироку доказах, які судом належно досліджені та оцінені, і в апеляційній скарзі не оспорюються.

Суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі відповідно до вимог ст. ст. 50, 65, 70, 71 КК України, врахувавши, при цьому, ступінь тяжкості вчиненого злочину, стійку протиправну поведінку ОСОБА_2, який по місцю проживання характеризується негативно, на шлях виправлення не став і під час іспитового строку знову вчинив умисні корисливі злочини.

Також, судом було враховано і обставини, що пом'якшують покарання, яким є щире розкаяння у вчиненому злочині і часткове відшкодування матеріальної шкоди, та взято до уваги думку потерпілих, які просили підсудного суворо не карати, у зв'язку з чим суд призначив покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і за сукупністю вироків шляхом часткового складання, а остаточне покарання визначив у межах санкцій статей звинувачення в розмірі, наближеному до мінімального.

Таке покарання, на думку колегії суддів, є достатнім та необхідним для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Посилання засудженого ОСОБА_2 на незадовільний стан здоров'я не є підставою для задоволення його апеляції, оскільки згідно акту медичного огляду від 6 серпня 2012 року (а.с. 187) ОСОБА_2 може утримуватись в місцях позбавлення волі, а відомості про наявність у нього захворювань, які є підставою для звільнення засуджених від відбування покарання, у справі відсутні.

Беручи до уваги наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення покарання, як про це просить засуджений.


Разом з тим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність зміни вироку в порядку ч.2 ст.365 КПК України.

Так, з матеріалів справи слідує, що вироком Борщівського районного суду від 3 листопада 2011 року ОСОБА_2 був засуджений лише за ч.3 ст.185 КК України (а.с.180), а тому із вступної частини вироку необхідно виключити вказівки суду про засудження 3 листопада 2011 року ОСОБА_2 за ч.3 ст. 140 КК України.

Також, вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області кошти в сумі 281,4 грн. за проведення експертизи холодної зброї.

Виходячи із змісту ст.ст.91-93 КПК України до судових витрат, що можуть бути стягнуті з підсудного, якого визнано винним у вчинені злочину, відносяться витрати органу дізнання, досудового слідства і суду в межах обсягу обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Однак, з матеріалів справи слідує, що вказаний висновок експертизи не є доказом у цій справі і ОСОБА_2 не було пред'явлено обвинувачення у незаконному поводженні зі зброєю, тому рішення суду про стягнення витрат за проведення експертизи холодної зброї необхідно виключити із резолютивної частини вироку.


Окрім того, при постановленні вироку судом першої інстанції не були в повній мірі виконані вимоги ст.335 КПК України щодо зазначення у резолютивній частині обвинувального вироку рішення про всі речові докази.

Так, з матеріалів справи видно, що органами досудовго слідства були визнані речовими доказами ТВ-тюнер, чоловічі спортивні черевики та велосипед, які відповідно до ч.3 ст.79 КПК України передані їх володільцям до вирішення справи в суді (а.с. 140, 169), однак в резолютивній частині вироку рішення щодо цих речових доказів не вказано.

Так як це питання не впливає на кваліфікацію вчинених злочинів і не тягне погіршення становища засудженого, то воно може бути вирішено судом першої інстанції в порядку виконання вироку, згідно ст.ст. 409, 411 КПК України.


З урахуванням наведеного, керуючись пунктами 11, 13 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України (2012р.), ст.ст. 365, 366 Кримінально-процесуального кодексу України (1960р.), колегія суддів, -


У Х В А Л И Л А :


Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.


В порядку ч.2 ст.365 КПК України, вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 20 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 змінити:

- виключити із вступної частини вироку вказівку про засудження ОСОБА_2 03 листопада 2011 року Борщівським районним судом за ч. 3 ст.140 КК України;

- виключити з резолютивної частини вироку рішення про стягнення з ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області 281,4 грн. судових витрат за проведення експертизи холодної зброї №12/42/12 від 15 серпня 2012 року.


В решті вирок Борщівського районного суду від 20 вересня 2012 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.


Рекомендувати Борщівському районному суду Тернопільської області в порядку ст.ст.409, 411 КПК України вирішити питання про речові докази по справі.


Судді:

Сарновський В.Я. Кунець І.М. Очеретяний Є.В.


підпис підпис підпис


з оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Я. Сарновський




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація