Справа № 1990/11-404/12Головуючий у 1-й інстанції Боднарук Б.В.
Провадження № 11/1990/404/12 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.3 ст.185 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Сарновського В.Я.
Суддів - Крукевича М. Н., Очеретяного Є. В.,
за участю: прокурора -Семенця О.А.,
засудженого -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_2 на вирок Козівського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2012 року,-
в с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гурївка Новоодеського району Миколаївської області, мешканця с.Межирів Жмеринського району Вінницької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого:
1) 19 грудня 2006 року Ямпільським районним судом Вінницької області за ч.1 ст.289 КК України до 3 років позбавлення волі, на основі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
2) 25 квітня 2008 року Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки в силу ст.71 КК України добавлено не відбуту частину покарання по вироку від 19 грудня 2006 року всього 4 роки 6 місяців. Звільнений 03 грудня 2010 року на основі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 листопада 2010 року згідно ст.81 КК України умовно- достроково на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 2 дні;
засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 квітня 2008 року у виді 7 місяців позбавлення волі та остаточно визначено покарання у виді 4 років 7 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому залишено попередній -тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому вирішено рахувати з моменту затримання, тобто з 17 червня 2012 року.
Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 754 грн. 60 коп. витрат за проведення дактилоскопічної та товарознавчої експертиз.
Питання щодо речових доказів вирішено.
Згідно вироку суду, 22 квітня 2012 року близько 21:00 год. у ОСОБА_2 який перебував у господарстві ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця АДРЕСА_1 виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, 22 квітня 2012 року близько 21:00 год. ОСОБА_2, переконавшись, що за ним ніхто не стежить, шляхом розбиття дверного вікна, таємно проник в приміщення кухні ОСОБА_3, звідки таємно викрав речі бувші в користуванні, а саме мобільний телефон марки 1208»вартістю 70 грн. із сім картою «Київстар»вартістю 10 грн. та залишком коштів на рахунку в сумі 30 грн., ноутбук марки ines E725-422625 mi»вартість 2000 грн., чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2110 грн. З викраденим майном ОСОБА_2 з місця злочину зник та розпорядився ними на власний розсуд, а саме продав викрадені ним речі, отримавши за них грошові кошти у сумі 350 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить застосувати до нього більш м`яке покарання не пов`язане з позбавленням волі та врахувати, що він повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому, а також, що його безробітна співмешканка залишилась сама з трьома неповнолітніми дітьми.
Заслухавши доповідача -суддю апеляційного суду, засудженого ОСОБА_2, який виступивши в судових дебатах та з останнім словом, підтримав подану ним апеляцію, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції та необхідність зміни вироку в частині переліку обставин, що обтяжують покарання, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляції доводи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а вирок необхідно змінити у зв'язку з наступним.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 за ч.3 ст.185 КК України відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на наведених у вироку доказах, які судом належно досліджені та оцінені, і в апеляційній скарзі не оспорюються.
Суд першої інстанції призначив покарання ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 50, 65, 71, 81 КК України.
Так, обґрунтовано врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, стійку протиправну поведінку ОСОБА_2, з врахуванням того, що засуджений на шлях виправлення не став і після умовно-дострокового звільнення вчинив новий корисливий злочин протягом невідбутої частини покарання, суд призначив йому покарання згідно санкції ч.3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі.
Вказаний вид покарання, на думку колегії суддів, є достатнім та необхідним для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Разом з тим, як слідує з вироку, суд першої інстанції хоча і перерахував цілий ряд пом'яшуючих обставин, однак не врахував їх в повній мірі та призначив ОСОБА_2 покарання, яке є занадто суворим і не відповідає даним про особу засудженого, який за місцем проживання характеризується позитивно, з'явився із зізнанням у вчиненому злочині (а.с. 27), під час досудового слідства та розгляду справи повністю визнав свою вину, активно сприяв розкриттю злочину, щиро розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував заподіяну шкоду.
Згідно матеріалів справи потерпілий ОСОБА_3 під час досудового слідства подав заяву про те, що заподіяна злочином шкода йому відшкодована в повному обсязі, претензій до ОСОБА_2 він не має, а в судовому засіданні просив підсудного суворо не карати (а.с. 40, 234).
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає можливим пом'якшити покарання ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України з чотирьох до трьох років позбавлення волі та на підставі ч.4 ст.81, ст.71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 квітня 2008 року у виді 6 місяців позбавлення волі.
Крім того, висловлені в судових дебатах доводи прокурора про необхідність виключення з вироку вказівки суду про визнання в якості обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, є обґрунтованими, оскільки суд першої інстанції будь-яких доказів на підтвердження цього у вироку не навів, а при викладенні формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, не зазначив, що ОСОБА_2 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння. Більше того, в пред'явленому ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинуваченні не зазначено, що він вчинив інкримінований йому злочин в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 197).
З врахуванням наведеного, в порядку ч.2 ст.365 КПК України, слід виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду, як на обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З врахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 Кримінально-процесуального кодексу України (1960р.), пунктом 11 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України(2012р.) , колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Козівського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2012 року змінити: пом'якшити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за останнім вироком, частково приєднати невідбуте покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 квітня 2008 року і остаточно вважати ОСОБА_2 засудженим за сукупністю вироків до покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
В порядку ч.2 ст.365 КПК України, виключити із мотивувальної частини вказаного вироку посилання суду, як на обтяжуючу обставину, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
В решті вирок Козівського районного суду Тернопільської області від 14 вересня 2012 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.
Судді:
Сарновський В.Я. Крукевич М.Н. Очеретяний Є.В.
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Я. Сарновський