Справа № 1990/10-194/12Головуючий у 1-й інстанції Кренцель М.І.

Провадження № 10/1990/194/12 Доповідач - Сарновський В.Я.

Категорія - постанова

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого судді - Сарновського В.Я.

Суддів - Кунця І. М., Коструби Г. І.,

з участю прокурора - Нестера М.Б.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі матеріали за апеляційною скаргою прокурора Козівського району Юсипіва Р.В. на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2012 року,

встановила:

Постановою судді Козівського районного суду від 08 жовтня 2012 року відмовлено в поданні слідчого СВ Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було затримано 28 вересня 2012 року і він обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В апеляції прокурор Козівського району просить скасувати вказану постанову суду та направити справу на новий судовий розгляд, мотивуючи тим, що при винесенні оскаржуваної постанови суд вирішив питання, які повинні вирішуватись під час розгляду кримінальної справи по суті, а саме - врахував вік обвинуваченого та інші відомості, які характеризують його особу. Також прокурор вказує на те, що висновки суду, викладені у резолютивній частині оскаржуваної постанови, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у поданні слідчого було порушено питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а суд постановив відмовити у зміні запобіжного заходу з підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту, хоча ОСОБА_1 такий запобіжний захід як підписка про невиїзд не обирався і у поданні питання про його зміну не ставилось. Зазначає, що постанова суду належним чином не мотивована і не враховано, що ОСОБА_1 не з'являвся на виклики слідчого та давав суперечливі покази.

Заслухавши суддю - доповідача, прокурора який апеляцію підтримав з наведених у ній підстав і просить її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_1, який просить залишити постанову суду без змін, ознайомившись з матеріалами справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

За змістом ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу також враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд першої інстанції у відповідності до вищевказаних вимог закону обґрунтував своє рішення тим, що ОСОБА_1 молодого віку, раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується та перебуває у важкому матеріальному становищі.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» визначено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України і його належної поведінки.

Однак, у поданні слідчого СВ Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області до Козівського районного суду, в якому ставиться питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, не наведено достатніх доказів того, що останній, перебуваючи на волі, може ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі чи буде продовжувати займатися злочинною діяльністю.

З матеріалів справи та змісту наявного в них оригіналу оскаржуваної постанови суду, в тому числі її вступної та мотивувальної частин, слідує, що судом першої інстанції було розглянуто та вирішено саме питання обрання запобіжного заходу, а не його заміни, тому посилання апеляції на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.

Доводи слідчого у поданні та прокурора в апеляції про тяжкість злочину і зміну обвинуваченим показів під час досудового слідства не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а факти ігнорування ОСОБА_1 викликів слідчого належним чином не підтверджені і в наданих суду матеріалах відсутні будь-які докази на спростування його пояснень про поважність причин неявки.

Таким чином, висновок суду про відмову в задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_2 відповідає закону, ґрунтується на всебічному дослідженні відомостей про особу підозрюваного, прийнятий з урахуванням як тяжкості вчиненого злочину, так і обставин справи та є вірним.

Тому, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 362,366,382 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора Козівського району Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Козівського районного суду від 08 жовтня 2012 року про відмову в поданні слідчого СВ Козівського РВ УМВС України в Тернопільській області, про обрання запобіжного заходу взяття під варту ОСОБА_1 -залишити без змін.

Судді:

Сарновський В.Я. Коструба Г.І. Кунець І.М.

підпис підпис підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Я. Сарновський