20.11.2012

Справа № 212/1-916/11

Провадження № 1/232/46/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченко Я. М.,

секретаря - Шевчук І.О.,

за участю - прокурора Соловйова О.В.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4 -ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Тиврів Вінницької області, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого:

- у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_2. біля 23-ї год. ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «Опель», д.н. НОМЕР_1, рухаючись з перевищенням максимально допустимої в населеному пункті швидкості по вул. Соборній в м. Вінниці у напрямку міської ради поблизу школи № 2, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного відповідним інформативним дорожнім знаком, не зменшуючи швидкості руху, продовжив рух і в момент появи на пішохідному переході пішоходів ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не вжив заходів до зупинки керованого ним автомобіля внаслідок чого допустив наїзд на вказаних пішоходів, які зліва направо по ходу руху автомобіля переходили автодорогу по дорожній розмітці «пішохідний перехід».

Таким чином, водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п. п. 2.9 «а», 12.1, 12.3, 12.4, 18.1 ПДР України, згідно яких:

п. 2.9.а -забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебування під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

п. 12.1 -під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.3 -у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів до зменшення швидкості руху аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п. 12.4 -у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.;

п. 18.1 -водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Внаслідок наїзду, що відбувся контактом передньої частини автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, з пішоходами, ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди, а ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. А саме:

відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 877 ОСОБА_7 внаслідок наїзду отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закрита черепно-мозкова травма, відкритий перелом кісток лівої гомілки з крововиливом в оточуючі тканини, крововилив в правий литковий м'яз, крововиливи в зв'язковий апарат печінки та селезінки, крововилив в попередній поверхні підшлункової залози, забито-рвані рани на правому лікті та коліні, множинні садна на тулубі та кінцівках, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та стоїть в причинному зв'язку зі смертю;

відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 368 ОСОБА_4 внаслідок наїзду отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кісток тазу (лобкової та сідничної), закритого перелому правої малогомілкової кістки у верхній третині без зміщення, забій головного мозку, садна -на голові, в ділянці здухвинної кістки справа, на кінцівках; вказані ушкодження належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Порушення вказаних норм Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 знаходяться в причинному зв'язку з наслідками.

Крім того водій ОСОБА_6, після вчинення наїзду, розуміючи, що своїми діями поставив потерпілу ОСОБА_4 в небезпечний для життя стан та усвідомлюючи те, що залишає без допомоги в темну пору доби на проїзній частині дороги, по якій в цей час рухались інші транспорті засоби, особу, яка внаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди травм позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, розуміючи те, що на останню може здійснити наїзд інший транспортний засіб, маючи реальну можливість надати їй таку допомогу, з метою уникнути відповідальності, зник з місця пригоди та тривалий час переховувався від слідства.

Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, Цивільний позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не визнав. Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнав частково. В судовому засіданні підсудний зазначив, що ним сплачено потерпілим кошти по відшкодуванню матеріальної шкоди, та відмовився від дачі показань посилаючись на таке право передбачене ст. 63 Конституції України.

Представник потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що на час здійснення наїзду на ОСОБА_4 останній було 17 років, внаслідок наїзду вона отримала тілесні ушкодження, у зв'язку з чим була змушена проходити тривале лікування. На даний час дочка навчається за кордоном. Позовні вимоги про стягнення з підсудного моральної шкоди підтримав в повному обсязі, вказавши, що йому відшкодовано завдану злочином матеріальну шкоду.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що його дочка -ОСОБА_7 -ІНФОРМАЦІЯ_2. пішла з подругою гуляти. Біля 23-ї год. він дізнався, що дочка потрапила в ДТП, Внаслідок якої загинула. Заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Також визнав, що йому частково сплачено кошти у відшкодування матеріальної шкоди, а саме біля 15 тисяч грн.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні, підтримав показання які він давав під час досудового слідства, та повідомив, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 23 год. разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_10 після спільного вжиття спиртних напоїв, в тому числі коньяку та пива рухались на автомобілі під керуванням ОСОБА_6 по вул. Соборній й під час руху він почув удар об автомобіль та побачив, що в автомобілі розбите скло, а хтось з хлопців сказав що когось збили. ОСОБА_6 не зупинив машину, а поїхав далі й вони виїхали за місто й зупинились в полі неподалік смм. Тиврів. Вони вийшли з автомобіля й він побіг через поле в напрямку АЗС залишивши ОСОБА_6 та ОСОБА_10 біля машини. Також вказав, що самого зіткненні він не бачив.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав показання він ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 23 години після спільного вживання спиртних напоїв їхали у автомобілі під керуванням ОСОБА_6 в м. Вінниці по вул. Соборній. Під час руху в автомобілі він сидів назадньому сидінні, й почув удар об автомобіль та зрозумів, що автомобіль збив людину. Він просив ОСОБА_6 повернутись до місця ДТП, однак той не послухав, а поїхав за місто й вони зупинились на дорозі неподалік м. Тиврова, оскільки в автомобілі скінчилось пальне. Після цього вони всі побігли через поле, й в цей час ОСОБА_9 зник а вони з ОСОБА_6 в смт. Тиврові зупинили автомобіль доїхали до залізничного вокзалу м. Вінниці, звідки поїхали в м. Київ де й переховувались довгий час.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримав показання які він давав під час досудового слідства, та повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у вечірній час рухався на своєму автомобілі по вул.. Соборній м. Вінниці та на проїзній частині дороги побачив лежачих дівчат, одна з яких була без ознак життя. Він зупинився та по рації викликав швидку медичну допомогу.

З досліджених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_4 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2. біля 22-ї год. вона разом з ОСОБА_7 неподалік школи № 2 на нерегульованому пішохідному переході перетинали вул. Соборну. Перед виходом на пішохідний перехід вони переконалися, що поблизу не рухаються транспортні засоби та в темпі спокійного кроку почали переходити дорогу. ОСОБА_7 під час руху знаходилась праворуч від неї. В момент, коли вони знаходились між трамвайними коліями, вона подивилась вправо та помітила, що зі сторони універмагу на великій швидкості прямо на них рухається легковий автомобіль та, взявши подругу за руку, зробила лівою ногою крок назад, після чого відчула удар і втратила свідомість. Прийшовши до свідомості, побачила, що знаходиться на проїзній частині, біля неї лежала ОСОБА_7 Після цього приїхала швидка допомога, яка госпіталізувала її (ОСОБА_4.) до лікарні. (т. 1, а. с. 67-68).

Крім показань свідків та потерпілої вина підсудного у скоєнні злочину підтверджується іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, в тому числі:

- даними протоколу огляду місця ДТП від ІНФОРМАЦІЯ_2., згідно якого зафіксовано обстановку та місці пригоди, місце наїзду на пішоходів, напрямок руху автомобіля, який здійснив наїзд, слідову інформацію, що залишилась на місці пригоди, а також розташування уламків деталей автомобіля, що здійснив наїзд; з протоколу огляду місця ДТП та фототаблиці до нього вбачається, що наїзд на пішоходів відбувся на нерегульованому пішохідному переході -дорожній розмітці «зебра»-між трамвайними коліями (т. 1, а. с. 3-19);

- даними протоколу огляду місця події від 31.08.2008 р., згідно якого на автодорозі сполученням Вінниця -Тиврів за с. Яришівка Тиврівського району біля знаку обмеження швидкості «60 км/год.» на узбіччі виявлено автомобіль «Опель», д.н. НОМЕР_1, темного кольору та зафіксовано наявні у нього технічні пошкодження (т. 1, а. с. 30-41);

- даними протоколу огляду транспортного засобу від 31.08.2008 р., згідно якого оглянуто автомобіль «Опель», д.н. НОМЕР_1, та зафіксовано наявні у нього технічні пошкодження (т. 1, а. с. 45-46);

- висновком експерта № 877 від 17.09.2008 р., згідно якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_7 виявлена сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма (садна, забита рана обличчя, перелом кісток носу, крововиливи в м'які тканини голови в потиличній та тім'яній ділянках, перелом кісток склепіння черепа, субарахноїдальні крововиливи над лівими лобною та тім'яною долями та над правою потиличною долею головного мозку, забій головного мозку на базальній поверхні правої потиличної долі), відкритий перелом кісток лівої гомілки з крововиливом в оточуючі тканини, крововилив в правий литковий м'яз, крововиливи в зв'язковий апарат печінки та селезінки, крововилив по передній поверхні підшлункової залози, забито-рвані рани на правому лікті та коліні, множинні садна на тулубі та кінцівках, що виникла від дії твердого тупого предмету (предметів), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та стоїть в причинному зв'язку зі смертю; смерть ОСОБА_7 настала від сполучної травми тіла, між сполучною травмою та смертю ОСОБА_7 є причинний зв'язок; при судово-токсологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_7 етловий спирт не виявлено, що свідчить про тверезий її стан на час настання смерті; під час судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 морфологічних ознак будь-яких хронічних захворювань не виявлено; враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень у ОСОБА_7, можна висловитись про те, що в момент первинного контакту з транспортним засобом вона знаходилась у вертикальному положенні правою стороною звернута до нього (т. 1, а. с. 100-102);

- висновком експерта № 277-а від 08.09.2008 р., згідно якого на момент дослідження технічних несправностей системи рульового керування автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, не виявлено; в такому разі на момент ДТП система рульового керування автомобіля, що досліджувався, знаходилась в працездатному стані; на момент дослідження технічних несправностей гальмівної системи автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, не виявлено, в такому разі на момент ДТП робоча гальмівна система наданого на дослідження автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, знаходилась у працездатному стані (т. 1, а. с. 105-110);

- висновком експерта № 63 від 17.09.2008 р., згідно якого при порівнянні зразків запаху з автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, з порівняльними зразками запаху, вилученими під час обшуку з місця проживання ОСОБА_6, встановлено, що зразки запаху, вилучені з руків'я коробки передач, керма автомобіля та двох наволочок мають ідентичний зразок запаху (т. 1, а. с. 112-126);

- висновком експерта № 318 від 12.09.2008 р., згідно якого мікрооб'єкти, вилучені з вітрового скла автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, являються фарбованим волоссям людини, походять з голови та мають ознаки відділення гострим предметом (т. 1, а. с. 129-130);

- висновком експерта № 316 від 10.09.2008 р., згідно якого кров з трупа ОСОБА_7 відноситься до групи В з ізогемаглютинином анти-А; кров ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В; в плямах на уламках скла, вилучених при огляді автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген В; таким чином, кров у вказаному об'єкті може відноситись до групи В з ізогемаглютинином анти-А, що не виключає її походження від ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 132-135);

- висновком експерта № 317 від 10.09.2010 р., згідно якого в речовині, вилученій при огляді автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, встановлено наявність крові людини, при серологічному дослідженні якої встановлено антиген В; таким чином, кров у вказаному об'єкті може відноситись до групи В з ізогемаглютинином анти-А і походження її від ОСОБА_7 не виключається (т. 1, а. с. 136-138);

- висновком експерта № 325-а від 10.10.2008 р., згідно якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_6 повинен був діяти згідно з вимогами п. п. 12.3, 18.1 ПДР; з технічної точки зору покази потерпілої ОСОБА_4 в частині того, що наїзд стався на дорожній розмітці «пішохідний перехід», можуть бути технічно достовірні; в умовах даної пригоди водій автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, мав технічну можливість попередити наїзд на пішоходів терміновим гальмуванням із зупинкою автомобіля до смуги руху пішоходів при допустимій для даних дорожніх умов швидкості руху транспортних засобів (т. 1, а. с. 141-147);

- висновком експерта № 368 від 17.03.2009 р., згідно якого на підставі вивчення даних медичної карти стаціонарного хворого № 8671 Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та рентгенограм на ім'я ОСОБА_4 у останньої мали місце тілесні ушкодження -закриті переломи кісток тазу (лобкової та сідничної), закритого перелому правої малогомілкової кістки у верхній третині без зміщення, забій головного мозку, садна -на голові, в ділянці здухвинної кістки справа, на кінцівках; вказані ушкодження належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо, в строк ДТП -ІНФОРМАЦІЯ_2. (т. 2, а. с. 107-108).

Аналізуючи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в судовому засіданні було доведено факт порушення ОСОБА_6 вимог ПДР України, що призвело до наїзду на пішоходів, які перетинали проїзну частину по нерегульованому пішохідному переході.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_6 перед початком керування автомобілем, вживав спиртні напої, під час руху по вул. Соборній в м. Вінниці рухався зі швидкістю біля 80 км/год. Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні вказали, після зіткнення вони, а також ОСОБА_6 зрозуміли, що збили людину проте, ОСОБА_6, який керував автомобілем не зупинився, а продовжив рух далі. З досліджених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_4 встановлено, що наїзд на неї та ОСОБА_7 відбувся на пішохідному переході між трамвайними рейками, що узгоджується з відомостями, зафіксованими у протоколі огляду місця події (т. 1, а. с. 3-19) та висновком експерта № 325-а від 10.10.2008 р. (т. 1, а. с. 141-147). В ході досудового слідства також було проведено криміналістичне дослідження, яким встановлено, що автомобіль «Опель», д.н. НОМЕР_1, на час ДТП був у технічно справному стані (т. 1, а. с. 105-110). При цьому суд враховує, що в ході огляду автомобіля «Опель», д.н. НОМЕР_1, було виявлено речовини та фрагменти з наявністю крові та волосся, походження яких від ОСОБА_7 не виключається. Також суд враховує, що факт керування автомобілем на час ДТП, окрім зізнавальних пояснень підсудного, підтверджується висновком одорологічного дослідження (т. 1, а. с. 112-126).

За таких обставин, зважаючи на те, що внаслідок наїзду настала смерть ОСОБА_7 та ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості суд приходить до переконання, що дії підсудного ОСОБА_6 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що після здійснення наїзду підсудний ОСОБА_6 не зупиняючи керований ним автомобіль продовжив рух і в подальшому залишив м. Вінницю.

За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_6 охоплюються складом злочину передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, а саме - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного.

При вирішенні питання про призначення кримінального покарання суд приймає до уваги п. п. 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Підсудний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, і злочин середньої тяжкості, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, протягом тривалого часу переховувався від органів досудового слідства намагаючись уникнути відповідальності, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, частково відшкодував завдані потерпілим збитки.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, судом не встановлено. Суд дійшов до такого висновку, оскільки підсудний протягом тривалого часу уникав органів досудового слідства, зізнавальні показання давав лише після його затримання та пред'явлення органами досудового слідства обвинувачення, яке ґрунтувалось на зібраних у справі доказах в їх сукупності. Також суд вважає, що часткове відшкодування завданих збитків не може розцінюватись, як обставина, що пом'якшує покарання підсудного, оскільки протягом тривалого часу, коли підсудний уникав органів досудового слідства, ні підсудним, ні його близькими не було здійснено заходів для відшкодування завданих потерпілим збитків, а часткове відшкодування було здійснено в ході судового слідства.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ставлення підсудного до вчиненого, намагання підсудним уникнути відповідальності, суд вважає, що виправлення підсудного без ізоляції від суспільства не можливе, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги, що вчинення злочину було зумовлене внаслідок порушення ОСОБА_6 вимог ПДР України й внаслідок злочину настали тяжкі наслідки -смерть ОСОБА_7 -суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_6 також додаткове покарання, передбачене санкцією кримінального закону -позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів.

Обговорюючи цивільні позови потерпілих, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приймає до уваги п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», відповідно до якого, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд керується відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного на його користь 80150 грн. матеріальної шкоди та 500 тис. грн. моральної шкоди.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Аналізуючи надані документи, що підтверджують понесені ОСОБА_3 витрати, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не було документально підтверджено позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму 56000 грн., а саме вартості встановленого мармурового скульптурного ангелу, оскільки суду не надано доказів сплати коштів у вказаній суму. Суд не вважає належним доказом накладну № 23, без зазначення дати, надіслану факсимільним зв'язком, (т. 3 а.с. 19) яка не свідчить про сплату коштів в сумі 56000 грн.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що ОСОБА_12 було надано копії квитанції, згідно яких ОСОБА_3 було перераховано кошти на відшкодування витрат в сумі 15733,9 грн., а тому позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного 200 000 грн. моральної шкоди.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення цивільного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а також положення ч. 1 ст. 1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України.

Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_3 суд виходячи з принципів розумності і виваженості вважає завеликими та такими, що підлягають зменшенню до 250 тисяч гривень. Розмір відшкодування моральної шкоди ґрунтується на моральних стражданнях які позивач зазнав внаслідок втрати дочки, водночас Судом також враховано майновий стан підсудного.

Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_4 суд виходячи з принципів розумності та достатності вважає завеликими та такими, що підлягають зменшенню до 50 тисяч гривень. Розмір відшкодування моральної шкоди ґрунтується на фізичних та моральних стражданнях які позивачка зазнала внаслідок травмування та тривалого лікування. Також Судом враховано й майновий стан підсудного.

Міру запобіжного заходу підсудному слід залишити без змін.

Речові докази по справі, а саме: автомобіль «Опель Вектора»д.н. з НОМЕР_1 який перебуває на штрафному майданчику УДАІ УМВС України у Вінницькій області, слід залишити на штрафному майданчику, особисті документи ОСОБА_6 повернути власникові, інші речі слід знищити.

Судові витрати пов'язані з проведенням криміналістичних досліджень слід стягнути з підсудного.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 та ч. 1 ст. 135 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки;

- за ч. 1 ст. 135 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 02.08.2010 р.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь - ОСОБА_3 2500000 (двісті п'ятдесят тисяч) грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. завданої злочином моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави (державного бюджету України) - 3832 (три тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 32 коп. вартості проведення криміналістичних досліджень.

Речові докази:

- чотири рушники, вирізку з сидіння автомобіля «Опель Вектора», серветку білого кольору, ганчірку та інші речі, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області - знищити;

- диск із роздруківками телефонних дзвінків, що знаходяться в камері зберігання речових доказів прокуратури м. Вінниці -знищити;

- печатка суб'єкта підприємницької діяльності, закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_6, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, дублікат фізичної особи - платника податків, ощадну книжку, картки банкоматів «Приватбанк»та «Кредо банк», системний блок від комп'ютера що знаходяться в камері зберігання речових доказів прокуратури м. Вінниці -повернути власникові після набрання вироком законної сили;

- автомобіль «Опель», д.н.з. НОМЕР_1, що знаходиться на штрафмайданчику УДАІ УМВС України у Вінницькій області -залишити на штраф майданчику.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим -в той же строк з дня отримання копії вироку суду.

Суддя: Я. М. Іванченко