ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2006 р. | № 2/456 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., -головуючого, |
Кота О.В., Панченко Н.П., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2006 року |
у справі господарського суду | м. Києва |
за позовом | ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” |
до | ТОВ “Міяр” |
про та за зустрічним позовом до про | стягнення 90556,49 грн. ТОВ “Міяр” ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 39038,22 грн. та проценти за користування грошовими коштами у розмірі 460,69 грн., |
В засіданні взяли участь представники:
- позивача: | Ключникова Т.В., Кузьменко А.М., |
- відповідача: | Крутицький Ю.Ю., |
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2005 року ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міяр” про стягнення 90556,49 грн. збитків у вигляді сум неодержаних доходів, втрат від інфляції та 3% річних у зв”язку з неналежним виконанням зобов”язань за кредитним договором № 77 від 09.08.2004 року.
У вересні 2005 року ТОВ “Міяр” подало до господарського суду зустрічний позов до ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” про повернення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 39038,22 грн. та проценти за користування грошовими коштами у розмірі 460,69 грн.
У грудні 2005 року ТОВ “Міяр” подало до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог та просило: визнати припиненою дію кредитного договору № 77 від 09.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Міяр” у зв”язку з повним виконанням сторонами взятих на себе зобов”язань; визнати припиненою дію договору іпотеки від 20.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Українська компанія –ВВ”, посвідчений нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Шевчук М.Ф. за № 3100; визнати припиненою дію іпотеки від 20.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Фірма “Віра”, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. за № 4403; зняти заборону відчуження на предмет застави, яка накладена приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Шевчук М.Ф. за № 61, згідно договору іпотеки від 20.08.2004 року на автозаправочну станцію з устаткуванням, яка розташована на земельній ділянці 0,15 га, розміщеній на автошляху Київ –Суми у с. Перемога, Баришівського району Київської області та виключити вказану заборону з Єдиного реєстру заборон відчуження об”єктів нерухомого майна; зняти заборону відчуження на предмет застави, яка накладена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. за № 4404, згідно договору іпотеки від 18.10.2004 року на земельну ділянку площею 0,0478 га, що розташована у м. Києві по вул. Волинській, 66-а та виключити вказану заборону з Єдиного реєстру заборон відчуження об”єктів нерухомого майна.
У січні 2006 року ТОВ “Міяр” подало до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог та просило: стягнути з ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” на користь ТОВ “Міяр” суму безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 39038,22 грн. та проценти за користування грошовими коштами у розмірі 460,69 грн.; визнати припиненою дію кредитного договору № 77 від 09.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Міяр” у зв”язку з повним виконанням сторонами взятих на себе зобов”язань; визнати припиненою дію договору іпотеки від 20.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Українська компанія –ВВ”, посвідчений нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Шевчук М.Ф. за № 3100; визнати припиненою дію іпотеки від 20.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Фірма “Віра”, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. за № 4403; зобов”язати ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” направити повідомлення приватному нотаріусу Баришівського районного нотаріального округу Шевчук М.Ф. про припинення договору іпотеки від 20.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Українська компанія - ВВ”; зобов”язати ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” направити повідомлення приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Виходцеву І.А. про припинення дії договору іпотеки від 18.10.2004 року, укладеного ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” з ТОВ “Фірма “Віра”.
Рішенням господарського суду м. Києва від 02.02.2006 року первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “Міяр” на користь ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” 30328,95 грн. –індексу інфляції, 6452,95 грн. –3% річних, 485,82 грн. судових витрат. В іншій частині в позові відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2006 року рішення місцевого господарського суду від 02.02.2006 року скасовано частково. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто на користь “Міяр” безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 39038,22 грн. та проценти на користування грошовими коштами у розмірі 460,69 грн. Визнано припиненою дію кредитного договору № 77 від 09.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Міяр” у зв”язку з повним виконанням сторонами взятих на себе зобов”язань.
Визнано припиненою дію договору іпотеки від 20.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Українська компанія –ВВ”, посвідчений нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Шевчук М.Ф. за № 3100. Визнано припиненою дію іпотеки від 20.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Фірма “Віра”, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. за № 4403. Зобов”язано ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” направити повідомлення приватному нотаріусу Баришівського районного нотаріального округу Шевчук М.Ф. про припинення договору іпотеки від 20.08.2004 року, укладеного між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Українська компанія - ВВ”. Зобов”язано ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” направити повідомлення приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Виходцеву І.А. про припинення дії договору іпотеки від 18.10.2004 року, укладеного ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” з ТОВ “Фірма “Віра”. В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 02.02.2006 року залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2006 року та рішення господарського суду м. Києва від 02.02.2006 року в частині відмови у стягненні з відповідача суми нарахованих збитків в розмірі 43741,29 грн. скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити повістю та відмовити у задоволенні зустрічного позову.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.06.2006 року.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 09.08.2004 року між ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” та ТОВ “Міяр” було укладено кредитний договір № 77 із змінами від 11.10.2004; від 16.11.2004; від 15.12.2004; від 08.02.2005, згідно якого відповідач отримав кредит в національній валюті –1 530 000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25% річних.
Відповідно до умов договору, ТОВ “Міяр” зобов’язаний був повернути кредит в два етапи, до 16.05.2005 –530 000,00 грн., до 26.05.2005 –1 000 000, 00 грн..
Судами встановлено, що 01.06.2005 відповідачем погашено –530 000,00 грн., а 04.08.2005 –1014400,00 грн. Крім того, сплачені були відсотки за користування кредитом, на думку відповідача, в завищеному розмірі на суму 24638,22грн. Всього відповідачем було переплачено, на його думку, як безпідставно отримані позивачем 39038,22 грн.
З такою правовою позицією погодилась і апеляційна інстанція, але судова колегія Вищого господарського суду України вважає її помилковою, враховуючи наступне.
Дата погашення кредиту в даному випадку 26.05.2005.
Згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного Кодексу України, Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.,,
Ч. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України встановлено, що позикодавець має право одержати від позичальника проценти від суми позики, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 2.4.3 Кредитного Договору та керуючись ст. 6 ЦК України Сторони домовились, що після закінчення строку погашення кредиту відсотки не нараховуються, а позичальник сплачує пеню, інші штрафні санкції, збитки передбачені умовами кредитного договору.
Вищезгадана норма Кредитного Договору цілком відповідає ст. 611 ЦК України, яка встановлює правові наслідки порушення зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 536 ЦК України та умов договору ТОВ „Міяр" зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом лише на протязі правомірного утримання грошових коштів отриманих у вигляді кредиту.
По закінченню строку користування кредитом, встановленим договором № 77 від 09.08.2004 року, а саме 26 травня 2005 року позичальник сплачує пеню, інші штрафні санкції, збитки передбачені умовами кредитного договору.
Пунктом 2.11 Кредитного Договору № 77 від 09.08.2004 року із внесеними змінами та доповненнями від 16.11.2004 року Сторони домовилися, що незалежно від зазначених позичальником в розрахунковому документі реквізитів платежу при погашенні заборгованості, банк має право, а позичальник доручає банку здійснювати зарахування коштів в рахунок виконання зобов'язань позичальника за цим Договором в наступній черговості: неустойка (штраф, пеня) за прострочені відсотки; неустойка (штраф, пеня) за прострочення погашення Кредиту; прострочені відсотки; поточні відсотки; прострочений Кредит; інша прострочена заборгованість; поточне погашення Кредиту; інші платежі.
З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти, які надходили у банк від ТОВ „Міяр" в погашення заборгованості за Кредитним Договором у період 31.05.2005 року по 09.08.2005 року приймались банком у відповідності до черговості, визначеної пунктом 2.11 Кредитного Договору.
За таких обставин відсутні будь-які підстави вважати, що помилково сплачені кошти відповідачем необхідно вважати як безпідставно отримані, оскільки за порушення умов кредитного договору позичальник зобов’язаний сплачувати штрафні санкції.
Зазначені суми банком враховані і правомірно зараховані як штрафні санкції, а підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення безпідставно отриманих коштів –відсутні.
Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком попередніх судових інстанцій, що отриманий у ВАТ “Універсальний Банк Розвитку та Партнерства” кредит в сумі 1 530 000, 00 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю “Міяр” на 09.09.2005 року погашений в повному об’ємі. Підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з ТОВ “Міяр” збитків у вигляді сум неодержаних доходів не має, а доводи ВАТ „УБРП” в цій частині, не спростовують висновків суду.
В той же час, судова колегія зазначає, що судом апеляційної інстанції при перегляді апеляційної скарги порушені процесуальні норми .
Так, суд першої інстанції не об’єднав з основними позовними вимогами такі вимоги відповідача:
Про визнання припиненим дії кредитного договору № 77 від 09.08.2004 року, укладеного між ВАТ „УБРП" та ТОВ „Міяр" у зв'язку з повним виконанням сторонами взятих на себе зобов'язань;
Про визнання припиненим дії договору іпотеки від 20.08.2004 року, укладеного між ВАТ „УБРП" та ТОВ „Українська компанія -ВВ", що посвідчений приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Шемчук М.Ф. за № 3100;
Про визнання припиненим дії договору іпотеки від 18.10.2004 року, укладеного між ВАТ „УБРП" та ТОВ „Фірма „Віра", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А за № 4403;
Про зобов'язання ВАТ „УБРП" направити повідомлення приватному нотаріусу Баришівського районного нотаріального округу Шемчук М.Ф. про припинення договору іпотеки від 20.08.2004 року, укладеного між ВАТ „УБРП" та ТОВ „Українська компанія -ВВ";
Про зобов'язання ВАТ „УБРП" направити повідомлення приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Виходцеву І.А. . про припинення договору іпотеки від 18.10.2004 року, укладеного між ВАТ „УБРП" та ТОВ „Віра".
Відповідно до вимог ст..101 ГПК України апеляційний господарський суд повторно розглядає справу шляхом перевірки законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду.
Зазначені вище позовні вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції на мав права перевіряти правильність вирішення спору щодо даних вимог.
Крім того, судова колегія зазначає, що в мотивувальній частині постанови відсутні будь-які обгрунтування відносно зазначених вимог та підстави їх задоволення.
Враховуючи вищевикладене, а також, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2006 року в частині задоволення зустрічних позовним вимог відповідача підлягає скасуванню, а в іншій частині та рішення господарського суду Сумської області від 02.11.2005 року залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04..2006 року у справі № 2/456 в частині задоволення зустрічних позовних вимог скасувати.
В іншій частині дану постанову та рішення господарського суду м. Києва від 02.02.2006 року з даної справи залишити без змін.
Доручити господарському суду м. Києва видати відповідні накази згідно ст. 122 ГПК України.
Головуючий М. Черкащенко
Судді: О. Кот
Н. Панченко