ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 9/105 | 26.06.08 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Талсі»
До Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд № 6»
Про стягнення 236623,00 грн.
Суддя Жирнов С.М.
Представники:
від позивача: Кравцов І.В. –довіреність № б/н від 01.04.2008 р.
від відповідача: Середа О.В. –довіреність № б/н від 03.01.2008 р.
Колотій А.Ю. –довіреність № 04/523 від 10.04.2008 р.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Талсі»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд № 6»про стягнення з останнього 207510,40 грн. основного боргу та 29112,80 грн. інфляції та річних на підставі Договору № 130 від 21.06.2004 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2008 р. порушено провадження у справі № 9/105 та призначено її до розгляду на 26.06.2008 р.
24.06.2008 р. позивачем подано до суду Клопотання про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу № б/н від 24.06.2008 р.
25.06.2008 р. відповідачем подані до суду:
- Відзив № б/н від 24.06.2008 р., відповідно до якого відповідач проти позову заперечував повністю з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності;
- Клопотання (про застосування позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України та ст. 223 ГК України) № б/н від 24.06.2008 р.;
- Клопотання (про витребування доказів) № б/н від 25.06.2008 р., а саме про витребування у позивача Акту звірки розрахунків № АС-0000141 від 25.09.2006 р. (копії та оригіналу);
- Клопотання № б/н від 25.06.2008 р. про здійснення фіксації з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивачем у судовому засіданні поданий факсовий екземпляр Акту звірки розрахунків АС-0000141 від 25.09.2006 р. з 01.08.06 по 31.08.06 р.
Відповідачем в судовому засіданні подані суду Письмові пояснення щодо акту звірки розрахунків АС-0000141 від 25.09.2006 р. № б/н від 26.06.2008 р.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачем 24.06.2008 р. та відповідачем 25.06.2008 р. подані до суду клопотання про здійснення фіксації судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу (надалі за текстом –«Клопотання»).
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 129 Конституції України повне фіксування судового процесу технічними засобами визначене в якості складової основних засад судочинства.
Приписами п. 7 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту –«ГПК України») визначено, що на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи викладене, вимога сторін про фіксацію судового процесу підлягає задоволенню, суд здійснює фіксацію судового процесу за допомогою аудіо-звукозаписувального технічного засобу.
Подане відповідачем клопотання (про витребування доказів) № б/н від 25.06.2008 р., а саме про витребування у позивача Акту звірки розрахунків № АС-0000141 від 25.09.2006 р. (копії та оригіналу) задовольняється судом: факсовий екземпляр Акту звірки розрахунків АС-0000141 від 25.09.2006 р. з 01.08.06 по 31.08.06 р. залучений позивачем до матеріалів справи, а копія останнього наявна у розпорядженні відповідача.
21.06.2004 р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Талсі»(визначеним як «Виконавець») та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд № 6»(визначеним як «Замовник»був укладений Договір № 130 від 21.06.2004 р. (надалі за текстом «Договір»), відповідно до якого позивач зобов»язався виготовити та здійснити монтаж алюмінієвих конструкцій на корпусах табору «Морський МДЦ «Артек»(надалі за текстом –«Роботи»), а відповідач зобов»язався прийняти та оплатити роботу позивача згідно умов Договору (п.п. 1.1, 1.3 Договору).
Договір був підписаний з Протоколом розбіжностей в редакції ВАТ «Трест «Київміськбуд № 6», які були акцептовані ТОВ «Талсі».
Відповідно до п. 2.2 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей) загальна орієнтовна вартість Робіт становила 1026000,00 грн., а відповідно до п. 2.4 Договору фактична сума Договору повинна визначатись у відповідності з Актами приймання –передачі виконаних робіт.
З огляду на вищезазначене та відповідно до Акту виконаних підрядних робіт № 1 за 2004 року (типова форма № КБ-2в), Акту виконаних підрядних робіт № 2 за 2004 року (типова форма № КБ-2в), Акту виконаних підрядних робіт № 3 за 2004 року (типова форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2004 р. (типова форма № КБ-3) загальна вартість виконаних позивачем за Робіт за Договором склала 659388,00 грн.
Згідно п. 3.1.1 розділу «Порядок розрахунків»Договору, Замовник (відповідач) оплачує Виконавцю (позивачу) 80% вартості Договору на протязі трьох банківських днів з моменту його укладання.
Зважаючи на той факт, що датою укладення Договору є 21.06.2004 р., позивач вважає, що останнім строком виконання відповідачем умов п. 3.1.1 Договору щодо сплати 820800,00 грн. (80% вартості Договору) є 24.06.2004 р. Однак позивач не отримав зазначені кошти.
На твердження позивача, станом на 01.01.2005 р. фактична сума Договору становила 659388,00 грн., що підтверджується вищезазначеними актами виконаних підрядних робіт за 2004 року № 1, № 2, № 3 та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2004 р. А тому 80% від вищезазначеної фактичної суми Договору становить 527510,40 грн. та останні повинні підлягати до сплати відповідачем відповідно до п. 3.1.1 Договору. Відповідач в порушення вищезазначеного пункту Договору сплатив лише 320000,00 грн., а відтак його заборгованість перед позивачем становить 207510,40 грн. станом на час подання позову до суду (527510,40 грн., 80% від суми Договору –320000,00 грн. сплачених коштів = 207510,40 грн., основний борг).
25.09.2006 р. сторони підписали Акт звірки розрахунків АС-0000141 від 25.09.2006 р. з 01.08.06 по 31.08.06 р. (надалі за текстом –«Акт звірки»), відповідно до якого встановили «Залишок на користь ВАТ «Талсі»на 25.09.06 склав … триста шість тисяч чотириста вісімнадцять гривень 62 копійки)».
Відповідно до позовної заяви позивач вважає, що підписанням вищезазначеного Акту звірки відповідач визнав, що він має борг перед позивачем, а рівно такою своєю дією перервав перебіг позовної давності згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України і строк позовної давності у спірному випадку повинен обчислюватись з 25.06.2006 р. (підписання Акту звірки).
З огляду на подані відповідачем у судовому засіданні Письмові пояснення щодо акту звірки розрахунків АС-0000141 від 25.09.2006 р. № б/н від 26.06.2008 р., останній повідомив суд про те, що у вищезазначеному акті відсутня вказівка на те, що вказана в ньому заборгованість виникла на підставі Договору № 130 від 21.06.2004 р. та є доказом визнання ним боргу щодо останнього.
У судовому засіданні позивач відмовився від мотивації переривання строку позовної давності на підставі Акту звірки, зазначаючи, що на теперішній час Договір № 130 від 21.06.2004 р. є чинним (п. 10.1), оскільки відповідачем не виконано його зобов»язання щодо кінцевого розрахунку за Договором (п. 3.1.2).
Відповідачем в судовому засіданні подані Відзив № б/н від 24.06.2008 р. та Клопотання (про застосування позовної давності відповідно до ст. 267 ЦК України та ст. 223 ГК України) № б/н від 24.06.2008 р. (надалі за текстом –«Відзив»та «Клопотання»), відповідно до яких проти позову заперечував повністю з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності.
Приписами ст. 256 Цивільного кодексу України (надалі –«ЦК України») визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України тривалість загальної позовної давності, т.т. такої, що поширюється на всі цивільні правовідносини та на всіх учасників цивільних відносин, за винятками встановленими законом, встановлюється у три роки.
Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 3.1.1 розділу «Порядок розрахунків»Договору Замовник (відповідач) оплачує Виконавцю (позивачу) 80% вартості Договору на протязі трьох банківських днів з моменту його укладання. Спірний договір вважається укладеним 21.04.2004 р., а тому крайнім терміном виконання відповідачем зобов»язання по здійсненню передоплати відповідно до п. 3.1.1 Договору є 24.08.2004 р. (21.08.2004 р. + 3 дні = 24.08.2004 р.).
Відтак у випадку, який стосується обставин справи № 9/105, початок перебігу позовної давності починається після закінчення строку для здійснення відповідачем передоплати відповідно до п. 3.1.1 Договору, а отже, з 25.08.2004 р. та закінчується 25.08.2007 р. З позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд № 6»207510,40 грн. основного боргу та 29112,80 грн. інфляції та річних на підставі Договору № 130 від 21.06.2004 р. позивач звернувся 25.04.2008 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
У судовому засіданні позивач не наполягав на мотивації переривання строку позовної давності на підставі Акту звірки, викладеній у позовній заяві.
Крім того, діями, що свідчать про визнання особою свого боргу або іншого обов»язку в розуміння вищезазначеної норми ст. 264 ЦК України можуть бути, зокрема, повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам).
В той же час позивач наполягає на чинності Договору № 130 від 21.06.2004 р. (п. 10.1 Договору) з огляду на те, що відповідачем не виконано його зобов»язання щодо кінцевого розрахунку за Договором (п. 3.1.2 Договору), визначаючи початок перебігу позовної давності після сплину строку виконання відповідачем зобов»язання по кінцевому розрахунку.
Суд вважає вищезазначені доводи позивача необгрунтованими з огляду на наступне:
- приписами ч. 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов»язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання;
- п.п. 3.1.1. та 3.1.2 Договору визначений порядок розрахунків за Договором як щодо передоплати, так і щодо кінцевого розрахунку;
- позивач у якості предмету позову визначив стягнення заборгованості у сумі 207510,40 грн. на підставі п. 3.1.1 Договору;
- за зобов»язанням згідно п.3.1.1 Договору, як вже вище встановлено, строк позовної давності закінчився 25.08.2007 р.
У ч. 3 ст. 267 ЦК України встановлено диспозитивність у застосуванні правових наслідків спливу позовної давності. Така диспозитивність повністю узгоджується з ч. 2 ст. 30 ЦПК України, відповідно до якої докази у справі подаються сторонами та іншими особами, які беруть у ній участь. Суд сприяє сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, у витребуванні доказів лише за умови, якщо у них є труднощі щодо витребування доказів і ним заявлено суду відповідне клопотання. У суду відсутній обов’язок з власної ініціативи доповнювати матеріали справи новими доказами, крім випадків, прямо передбачених законом. Відповідно до цієї процесуальної норми на фактичні дані, що мають значення для застосування правових наслідків спливу позовної давності, можуть звертати увагу суду сторони як активні учасники процесу доказування, а не суд. Таке застосування правових наслідків сплину позовної давності відповідає засадам змагальності в цивільному і господарському процесах, оскільки вони є складовою частиною цивільного судочинства.
В ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено правило, згідно з яким позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення.
Пунктом 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що порушене право підлягає захисту у разі визнання судом поважними причин пропущеної позовної давності.
Клопотання з приводу поважності причин пропуску строку позовної давності та можливості його поновлення в позовній заяві відсутнє, до матеріалів справи в судовому засіданні не залучено. І в судовому засіданні позивачем не вказано на поважність причин пропуску строку позовної давності.
Враховуючи наведене та подані відповідачем 25.06.2008 р. Відзив і Клопотання (а отже до винесення рішення судом), в яких відповідачем зазначається необхідність застосування позовної давності по спору, суд дійшов до висновку про застосування при розгляді спору позовну давність у відповідності до ст. ст. 257, 261, 264, 267 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на наведене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. 257, 261, 264, 267 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 44, 46, 49, п.7 ст. 81-1, ст..ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. У позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя | С.М. Жирнов |
Дата підписання рішення –01.07.2008 р.