РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Комунального підприємства “Липкижитлосервіс” м. Києва

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 1718949,19 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Іваненко І.П., Цурка Н.О.,

від відповідача Єщенко І.О.

СУТЬ СПОРУ :

у лютому 2005 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладений договір № 520073 від 10 лютого 1996 р., на постачання теплової енергії у гарячій воді, який був переоформлений сторонами 1 лютого 2004 р. у зв’язку з реорганізацією підприємства відповідача, згідно з яким позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію, а останній –оплачувати її вартість.

Всупереч умов договорів відповідач не в повному обсязі оплатив спожиту протягом 1 грудня 2002-1 жовтня 2004 років теплову енергію, заборгувавши йому станом на 1 жовтня 2004 р. 1459183,12 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 191063,87 грн., три проценти річних з простроченої суми 68702,21 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У процесі розгляду справи позивач пояснив про сплату відповідачем заявленої до стягнення суми боргу, просив провадження у справі в цій частині припинити, підтримав позов в іншій частині.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги у зміненому вигляді.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на сплату заявленої позивачем до стягнення суми боргу, безпідставність вимог в частині стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу слід припинити, позов в іншій частині підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 лютого 1996 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 520073 на постачання теплової енергії у гарячій воді, який був переукладений сторонами 1 лютого 2004 р. у зв’язку з реорганізацією підприємства відповідача, згідно з якими позивач зобов’язався постачати теплову енергію до належних відповідачу будинків згідно переліку (Додаток № 7 до договору) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а останній –не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, забезпечувати оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

Строк дії договору відповідно до п. 21 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2006 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Нарахування за теплову енергію здійснюється за тарифами, встановленими і затвердженими Київською міською державною адміністрацією, та навантаженнями і обсягами, визначеними у зверненні-дорученні про укладення договору та у Додатку № 1 до договору.

Поясненнями сторін, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних особових рахунків (табуляграмам) споживання теплової енергії за грудень 2002-вересень 2004 років стверджується факт споживання відповідачем протягом вищевказаного періоду теплової енергії вартістю 5926654,21 грн.

Поданими відповідачем актами звірки взаєморозрахунків між сторонами за спірним договором станом на 31 серпня 2007 р., 28 вересня 2007 р., 31 жовтня 2007 р., поясненнями сторін, стверджується факт оплати відповідачем спожитої теплової енергії у повному розмірі.

За таких обставин, враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу відповідачем сплачена, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в цій частині вимог відповідно до вимог п. 11 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню.

Вимоги по стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, строк оплати за яким настав до 1 січня 2004 року задоволенню не підлягають, оскільки суперечать вимогам п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення зміни до статті 214 Цивільного кодексу Української РСР”.

Враховуючи, що відповідач прострочив оплату теплової енергії, поставленої після 1 січня 2004 р., за яку строк оплати настав 25 січня 2004 р., з нього на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України підлягає стягненню в межах заявлених вимог 66956,65 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 14276,66 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Оскільки в частині позовних вимог провадження у справі припинено, в іншій частині позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру припинених та задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

провадження у справі № 35/106 в частині вимог про стягнення 1459183,12 грн. боргу припинити.

Позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в іншій частині задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Липкижитлосервіс” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 14/24, код 05756837) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код 00131305) 66956,65 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 14276,66 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1523,44 грн. витрат по оплаті державного мита, 105,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар