РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/6354/2012Головуючий суду першої інстанції:Шильнов М.О.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Руснак А. Ф.
РІШЕННЯ
"21" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіРуснак А.П.,
СуддівБерзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,
При секретаріПостіковій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Міністерства оборони України, начальника Сімферопольського гарнізону, командира військової частини А 2542, КЕО м. Сімферополя АРК, Військової частини А 1743, Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону, Військової прокуратури ВМС України, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК, Президента України, Секретаріату Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, треті особи - Генеральна прокуратура України, Верховний Суд України, Верховна Рада України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 26 липня 2012 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_7 в своїх особисто та інтересах своєї сім'ї звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що постановами судів покладено обов'язок на КЕО м. Сімферополя АРК забезпечити ОСОБА_7 житловим приміщенням у м. Сімферополі АРК розміром не менше 21,65 кв.м. житлової площі та 41,5 кв.м. загальної площі та забезпечити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 житловим приміщенням у м. Сімферополі АРК розміром не менше 47,3 кв.м. житлової площі та 72,5 кв.м. загальної площі. Відповідачами не виконані судові рішення щодо забезпечення їх житлових прав, тому позивачі змушені винаймати квартиру, у зв'язку з чим, ними втрачено суму у розмірі 133112,25 грн., з урахуванням індексу інфляції, а крім того, завдано моральної шкоди.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 26 липня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Міністерства оборони України, начальника Сімферопольського гарнізону, командира військової частини А 2542, КЕО м. Сімферополя АРК, Військової частини А 1743, Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону, Військової прокуратури ВМС України, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК, Президента України, Секретаріату Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, треті особи - Генеральна прокуратура України, Верховний Суд України, Верховна Рада України про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_8 у дохід держави судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 3219 грн. Стягнуто з ОСОБА_8 у дохід держави судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 3219 грн. Стягнуто з ОСОБА_9 у дохід держави судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 3219 грн. Стягнуто з ОСОБА_8 у дохід держави судовий збір за позовні вимоги не майнового характеру у розмірі 107,30 грн. Стягнуто з ОСОБА_9 у дохід держави судовий збір за позовні вимоги не майнового характеру у розмірі 107,30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його позовних вимог з підстав порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосуванням норм матеріального права. Крім того, доводи апеляційної скарги містять посилання на ті ж самі обставини, які позивач наводив в обґрунтування позову та зводяться до переоцінки висновків суду. Апелянт наполягає на покладенні апеляційним судом зобов'язань на Генеральну прокуратуру України, Верховну Раду України, Верховний Суд України та Президента України щодо порушення кримінальних справ та створення комісій з розслідування діяльності посадових та службових осіб та притягнення їх до відповідальності.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник Верховної Ради України, посилаючись на відсутність зобов'язань перед позивачем щодо виділення йому житла та недоведеність порушень прав позивача та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 26 липня 2012 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з наступних підстав.
Статтями 303, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Ухвалюючи рішення, суд виходив із необґрунтованості заявлених вимог. Такі висновки суду зроблено з порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Так, статтями 26, 30, 34, 35 ЦПК України визначено, що до складу осіб, які беруть участь у справі, відносяться сторони та треті особи, характерною ознакою яких є наявність у них як у учасників матеріально-правової заінтересованості в результатах вирішення судом справи та в реалізації ухваленого в ній судового рішення, яке може вплинути на їх права або обов'язки.
Відповідно до положень ст.ст. 10, 11, 33 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; заміна неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів проводиться судом першої інстанції за клопотанням позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної йому особисто та членам його родини, діями чи бездіяльністю службових та посадових осіб Міністерства оборони України, Сімферопольського гарнізону військової частини А 2542, А 1743, КЄО м. Сімферополя АРК, Військової прокуратури України, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК, Президентом України, Секретаріатом Президента України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, у зв'язку з виконанням ними своїх функцій.
За статтею 102 Конституції України, Президент України є главою держави і виступає від її імені, його функції визначені розділом 5 Конституції України.
Законом України «Про Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини», ст. 4 визначено, що Уповноважений є посадовою особою, статус якої визначається Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про державну службу", іншими законами України.
Постановою Верховної Ради України № 3609 від 17 листопада 1993 року «Про підпорядкування військових комісаріатів» встановлено, що військовий комісаріат Автономної Республіки Крим, обласні, міські та районні військові комісаріати підпорядковуються Міністерству оборони України, яке відповідно до ст.10 Закону України «Про оборону України» є Центральним органом виконавчої влади. Відповідно до п.1 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1235 від 26 вересня 2001 року, військові комісаріати є місцевими органами військового управління. Таким чином, Військовий комісаріат АРК є місцевим органом державної виконавчої влади.
Також виконавчим органом місцевого органу самоврядування за Конституцією України є виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АРК.
Законом України «Про прокуратуру» ст.13 визначено, що систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах. У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур. Наказом Генерального прокурора №100 від 11 червня 2012 року з 01 липня 2012 року у структурі органів прокуратури України ліквідовано військові прокуратури та військові прокуратури гарнізонів.
Згідно зі ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Згідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовуються державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
З огляду на вищенаведене, слід зробити висновок про те, що відповідальність за шкоду, яка завдана цими органами, несе держава за рахунок грошових коштів, які їй належать на праві власності, а також Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування. Розпорядження даним майном відбувається через відповідні фінансові органи.
Рішенням суду зачіпаються права і інтереси осіб, зазначених в ст.ст.1173, 1174 ЦК України, проте судом до участі у справі вони не притягувалися,чим порушено їх права.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 26 липня 2012 року, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з інших підстав та мотивів про відмову в позові.
Доводи апеляції про зобов'язання третіх осіб у справі - Генеральної Прокуратури України до виконання певних дій, як то порушення кримінальних справ, Верховної Ради України - про створення парламентської комісії з розгляду питань, пов'язаних з ненаданням позивачеві та його сім'ї квартири, Верховний Суд України - про притягнення до відповідальності суддів, не можуть бути предметом розгляду судовою колегією, оскільки такі питання відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України не можуть вирішуватися в межах апеляційного перегляду цивільної справи.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 309, 313, 314, 317, 319, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 26 липня 2012 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до Міністерства оборони України, начальника Сімферопольського гарнізону, командира військової частини А 2542, КЕО м. Сімферополя АРК, Військової частини А 1743, Військової прокуратури Сімферопольського гарнізону, Військової прокуратури ВМС України, Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК, Президента України, Секретаріату Президента України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, треті особи - Генеральна прокуратура України, Верховний Суд України, Верховна Рада України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди- відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку у двадцятиденний строк.
Судді Руснак А.П., Берзіньш В.С., Кірюхіної М.А.,