РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/5584/2012Головуючий суду першої інстанції:Мунтян О.І.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.
РІШЕННЯ
"21" листопада 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПономаренко А.В.
СуддівБолотова Є.В., Сокола В.С.
При секретаріУрденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи - Відділ державного комітету по земельних ресурсах у Бахчисарайському районі АР Крим, прокурор Бахчисарайського району АР Крим, про визнання недійсними державних актів на земельну ділянку, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, треті особи - Відділ державного комітету по земельних ресурсах у Бахчисарайському районі АР Крим, про стягнення грошових коштів за недійсним правочином та відшкодування моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що їй на підставі державного акту серії КМ № 018640, виданого Бахчисарайською райдержадміністрацією 8 лютого 2005 року, належить земельна ділянка площею 1,7044 га, яка розташована на території Голубинської сільської ради, кадастровий номер 0120481900110010026. У 2009 році позивачка дізналася про припинення свого права власності на вказану земельну ділянку та анулювання державного акту на підставі рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 13 серпня 2007 року про визнання дійсним договору міни земельного сертифікату на будівельний ліс, укладеного 02 квітня 2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнання за ОСОБА_7 право власності на земельні ділянки № 458,437, 438, 439, 451, 457 єдиним масивом з цільовим призначенням. На підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_7 було видано декілька державних актів на право власності на земельну ділянку , до одного з яких увійшла і належна позивачці земля , зокрема, ОСОБА_7 були видані державні акти серії ЯД № 620007 від 19 листопада 2007 року на земельну ділянку площею 3,0224 га, серії ЯД №620013 від 19 листопада 2007 року на земельну ділянку площею 11,8655 га та серії ЯД №620012 від 19 листопада 2007 року на земельну ділянку площею 12,2580 га, що розташовані на території Голубинської сільської ради.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 15 вересня 2009 року було скасовано рішення Бахчисарайського районного суду від 13 серпня 2007 року , а державний акт ЯД № 620007 від 19 листопада 2007 року на земельну ділянку площею 3,0224 га, виданий на ім'я ОСОБА_7 визнаний недійсним рішенням суду апеляційної інстанції від 12 грудня 2011 року .
За вказаних обставин позивачка просила визнати недійсними видані ОСОБА_7 Державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯД №620013 від 19 листопада 2007 року відносно земельної ділянки площею 11,8655 га і серії ЯД №620012 від 19 листопада 2007 року на земельну ділянку площею 12,2580 га. з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства .
ОСОБА_7 у березні 2012 року звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_6., який згодом було уточнено , зазначивши, що згідно укладеного 2 квітня 2004 року сторонами договору міни ОСОБА_6 передала ОСОБА_7 сертифікат на земельний пай площею 3,09 умовних кадастрових одиниць серії КМ №0212404, виданий Бахчисарайської райдержадміністрацією 15 грудня 1997 року, оціночною вартістю 20179 грн., а ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 будівельний ліс у кількості 35 куб.м за ціною 1 куб.м лісу 578 грн. на загальну суму 20230 грн. Оскільки вказаний правочин був визнаний апеляційним судом недійсним, ОСОБА_7 на підставі статей 216 і 1212 Цивільного кодексу України просив зобов'язати ОСОБА_6 повернути у натурі отриманий за накладною № 58 від 02 квітня 2004 року на виконання договору міни будівельний ліс у кількості 35 куб.м , а у разі неможливості його виконання в такий спосіб - стягнути вартість цього майна у розмірі 76300 грн. та відшкодувати моральну шкоду 10730 грн. разом із судовими витратами .
Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 05 червня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено у повному обсязі. Позов ОСОБА_7 задоволено частково : стягнуто з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АРК, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 76300 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі на вказане рішення представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не дослідив належним чином наявні у справі докази і не дав їм відповідної правової оцінки, внаслідок чого безпідставно відмовив у судовому захисту майнових прав ОСОБА_6 та ухвалив незаконне рішення.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі-ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалене у справі рішення не відповідає цілком зазначеним вимогам процесуального закону.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову , суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог ОСОБА_6, керуючись тим, що раніше належна позивачці земельна ділянка загальною площею 1,7044 га розташована на території Голубинської сільської ради і входить до складу лоту № 458, ділянка № 14 і разом з іншими земельними ділянками була об'єднана в єдиний масив площею 12,2580 га та увійшла саме до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №620012 , виданого ОСОБА_719 листопада 2007 року , який рішенням Апеляційного суду АР Крим від 29 лютого 2012 року визнаний недійсним .
Судова колегія погоджується з таким висновком суду , що ґрунтується на наявних у справі доказах, яким суд надав належну правову оцінку , зокрема, листі Відділу Держкомзему у Бахчисарайському районі АР Крим від 01 червня 2012 року № 4233 щодо включення земельної ділянки позивачки до вищевказаного державного акту і технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_7 на земельні ділянки в лоті № 458 на території Голубинської сільради Бахчисарайського району АР Крим для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 13 серпня 2007 року , копії рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 13 серпня 2007 року про визнання дійсним договору міни , укладеного 02 квітня 2004 року ОСОБА_7 з ОСОБА_6, визнання за ОСОБА_7 права власності на земельні ділянки № 458, 437, 438, 439, 451, 457 єдиними масивами відповідно до цільового призначення, земельні ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва площею 23,7093 га і земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 34,6406 га, розташовані на території Голубинської сільської ради, видані на ім'я відповідачів у справі, у тому числі ОСОБА_6, анулювання державних актів на право власності на земельні ділянки, виданих Бахчисарайською РДА, у тому числі на ім'я ОСОБА_6, яке було скасовано рішенням Апеляційного суду АР Крим 15 вересня 2009 року з ухваленням нового рішення про відмову у позові ОСОБА_7 до ОСОБА_6 та інших (усього 22 особи) про визнання дійсним договорів міни сертифікатів на право на земельні частки (паї), визнання недійсними державних актів, виданих на ім'я відповідачів та визнання права власності на земельні ділянки, копії рішення Апеляційного суду АР Крим від 29 лютого 2012 року про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 620012 від 19 листопада 2007 року, виданого на ім'я ОСОБА_7 ( а.с 61-70,124-162) , в якому усунено описки у зазначенні кадастрового номеру і площі земельної ділянки ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 08 серпня 2012 року.
За змістом статей 3 і 15 ЦПК України право кожної особи на звернення до суду закон пов'язує із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів , що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин в порядку цивільного судочинства .
Отже за вимогами закону право звернення кожної особи до суду обумовлено порушенням, не визнанням або оспорюванням її прав, свобод чи інтересів іншими особами, а на позивача статтями 10 і 60 ЦПК України покладений обов'язок довести за допомогою належних і допустимих доказів правову та фактичну підставу своїх вимог .
Оскільки на час вирішення судом справи за позовом ОСОБА_6 відсутній предмет спору - Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №620012 від 19 листопада 2007 року , а доказів порушення прав позивачки як землевласника Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №620013 від 19 листопада 2007 року матеріали справи не містять , суд правильно виходив з необґрунтованості первісних позовних вимог та відсутності правових підстав для судового захисту земельних прав позивачки .
Разом з тим судова колегія не може погодитися повністю з висновками суду за результатами розгляду зустрічного позову ОСОБА_7 в частині стягнення з ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 76300 грн. по недійсному правочину .
Положеннями Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (стаття 216).
За приписами статей 1212 -1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно або відшкодувати його вартість на час розгляду справи . Ці положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином .
Оскільки , як встановив Апеляційний суд АР Крим у своєму рішенні від 15 вересня 2009 року , договір міни будівельного ліса на земельну ділянку (сертифікат на право на земельні ділянки) сільськогосподарського призначення ОСОБА_7 з ОСОБА_6 02 квітня 2004 року юридично не укладався , суд першої інстанції дійшов правильного висновку , що відповідачка за зустрічним позовом скористалася належним позивачеві товаром - будівельним лісом в кількості 35 куб. вартістю на квітень 2004 року 20230 грн. без достатньої правової підстави , тому має повернути в натурі безпідставно набуте майно, або відшкодувати його вартість на момент розгляду справи, а спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються статтями 1212 та 1213 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи у виконання договору міни 02 квітня 2004 року ОСОБА_6 по накладної № 58 отримала 35 куб.м. будівельного лісу вартістю 20230 грн. ( а.с.51-53) , однак при визначенні грошової суми відшкодування ОСОБА_7 вартості безпідставно набутого відповідачкою майна у 76300 грн. суд першої інстанції виходив з довідки ДП « Куйбишевське лісове господарство № 128 від 14 травня 2012 року ( а.с. 98) про вартість 1 куб м. будівельного лісу породи дуб станом на 01 травня 2012 року у розмірі 2180 грн. за відсутності у справі достовірних даних передачі ОСОБА_6 ОСОБА_7 будівельного лісу саме такої породи .
Таким чином , задовольняючи частково позов ОСОБА_7 по повернення безпідставно набутого майна , суд не перевірив у достатній мірі доводів позивача і не дав належної оцінки зібраним у справі доказам , чим припустився порушень процесуального закону , що відповідно до частини 1 пункту 4 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування або зміни судового рішення .
З огляду на наступне , у зв'язку з недоведеністю позивачем ціни позову в частині повернення грошової суми по недійсній угоді колегія суддів вважає за необхідне відшкодувати ОСОБА_7 вартість безпідставно отриманого ОСОБА_6 майна у зазначеному договором розмірі - 20230 грн.
Оскільки місцевий суд правильно встановив фактичні обставини справи і характер спірних правовідносин, але припустився помилки при визначенні вартості безпідставно набутого майна, що підлягає відшкодуванню, оскаржуване рішення суду в цій частині не можна визнати законним та обґрунтованим , тому воно не може залишатися в силі і підлягає зміні шляхом зменшення грошової суми, що повинна бути стягнена з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7, до 20230 грн. з відповідним розподілом судових витрат за приписами частини 5 статті 88 ЦПК України .
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності позивачем за зустрічним позовом факту отримання відповідачкою будівельного лісу спростовується викладеними доказами, а посилання представника ОСОБА_6 на порушення кримінальної справи за фактом підроблення договорів міни та накладної про отримання будівельних матеріалів не має правового значення для даної справи .
На підставі викладеного і керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтями 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 ОСОБА_8 задовольнити частково .
Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 05 червня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошової суми 76300 грн. змінити , зменшивши суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 , до 20230 грн.
Суму судових витрат, що підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7, зменшити до 223,60 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили у день його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Судді: Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.