Справа № 4-2420 /2012 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2012 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючої судді Кончиної О.І.,

при секретарі Шульзі О. В.,

з участю прокурора Шевченко К. С.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого слідчого відділу Придніпровського районного відділу в м. Черкас?и Голуба О. В. про порушення кримінальної справи за ознаками? злочину, передбаченого ч. 3. ст. 190 К?К України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою про скасування постанови старшого слідчого слідчого відділу Придніпровського районного відділу в м. Черкаси Голуб О. В. від 10.10.2012р. про порушення кримінальної справи за фактом викрадення чужого майна громадянки ОСОБА_4 шляхом зловживання довірою, вчиненого групою осіб у великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3. ст. 190 КК України.

В скарзі ОСОБА_2 вказує, що оскаржувана постанова підлягає до скасування у зв'язку з тим, що слідчий не провів ретельної перевірки всіх необхідних даних і безпідставно порушив відносно нього кримінальну справу. На час проведення перевірки і на сьогоднішній день у слідчого не було приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Також зазначив, що в його діях відсутній склад злочину, оскільки він ніякого відношення до заволодіння коштами громадянки ОСОБА_4 не має, а в слідчого відсутні будь - які докази на підтвердження вказаних обставин. Враховуючи зазначене, просив скасувати оскаржувану постанову.

Скаржник в судовому засіданні скаргу підтримав у повному обсязі та просив скасувати постанову про порушення кримінальної справи.

Захисник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав повністю та пояснив, що на момент винесення постанови про порушення кримінальної справи є тільки привід, а підстав для порушення справи немає, оскільки відсутній склад злочину, передбачений ч. 3. ст. 190 КК України. Враховуючи те, що скаржник не вступав в довірительні відносини з ОСОБА_4, а також не повідомляв їй ніяких неправдивих відомостей, з метою заволодіти її майном вважає, що слідчий не мав підстав для порушення кримінальної справи. Крім того зазначив, що кримінальна справа була порушена за фактом викрадення майна ОСОБА_4, а кваліфікована за ч. 3 ст. 190 КК України, що також дає підстави вважати її незаконною та такою, що підлягає до скасування.

Прокурор в судовому засіданні вимоги скарги не визнала та пояснила, що приводом до порушення кримінальної справи був рапорт працівника міліції та безпосереднє виявлення ознак злочину. Підставами для порушення кримінальної справи були протоколи допиту ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, протоколи очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, та між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Вказані обставини в сукупності свідчать, що при винесенні оскаржуваної постанови слідчим були виконанні всі вимоги закону, тому вказана постанова не підлягає до скасування.

Слідчий Голуб О. В. в судовому засіданні пояснення прокурора підтримав та додав, що ОСОБА_2 мав безпосередні відносини з ОСОБА_4, оскільки саме він брав у останньої гроші для внесення в банк, а також він же повідомив ОСОБА_4, що гроші покладені в банк, однак квитанція буде видана пізніше. Відносно того, що кримінальна справа була порушена за фактом викрадення чужого майна, а не за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману, слідчий зазначив, що це суто технічна помилка, яка на момент розслідування кримінальної справи була усунена, а фактично справа порушена за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Вислухавши доводи скаржника та його захисника, пояснення прокурора, слідчого, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 236-8 КПК України -розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є заява або повідомлення, а також безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, а підставами -достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини. Закон не містить конкретних вимог по кількісному та якісному складу ознак, достатніх для прийняття рішення про порушення кримінальної справи.

В матеріалах які стали підставою для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 містяться: рапорт старшого слідчого СВ Придніпровського РВ м. Черкаси Голуба О. В., щодо виявлення ознак складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, який містить резолюцію начальника Придніпровського РВ м. Черкаси порушити кримінальну справу за ч. 3 ст. 190 КК України; постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 від 02.01.2010р., протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 від 14.01.2010р., який містить відомості про те, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 завірили колишнього чоловіка ОСОБА_4 в тому, що грошові кошти у сумі 100 000 грн. зможуть врятувати ситуацію зі спадщиною, в цьому ж протоколі зазначено, що ОСОБА_2, привізши ОСОБА_4 до приміщення ЗАТ «Мегабанк», взяв у останньої гроші у сумі 100 000 грн. та пішов до приміщення банку з метою розміщення вказаних коштів на депозитний рахунок суду. Повернувшись із банку через пів години повідомив ОСОБА_4, що документи про те, що гроші покладені в банк, віддадуть пізніше; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 18.01.2010р., який містить відомості про те, що під час розмови між ним, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 останні двоє пояснили, що для прийняття рішення суду необхідно покласти на депозит суду гроші в сумі 100 000 грн., строком на два місяці, які після прийняття рішення будуть повернуті; протокол додаткового допиту обвинуваченої ОСОБА_5 від 05.10.2012р.; протокол очної ставки від 08.10.2012р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, протокол очної ставки від 08.10.2012р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_4; лист Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.10.2012р. № 228 де вказано, що гроші від ОСОБА_4 на рахунок суду не вносились, так як Соснівський районний суд м. Черкаси депозитного рахунку немає.

Отже, приводом для порушення кримінальної справи став рапорт старшого слідчого СВ Придніпровського РВ м. Черкаси Голуба О. В. та безпосереднє виявлення ознак злочину під час розслідування кримінальної справи № 0211000001 порушеної прокурором Придніпровського району м. Черкаси за ознаками злочину передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України по факту шахрайства та використання завідомо підробленого документу.

Підставою для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 стали матеріали перевірки, які містять достатні дані для встановлення ознак злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відносно пояснення захисника, щодо відсутності довірительних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а також того що, що ОСОБА_2 не повідомляв останній неправдивих відомостей з метою обману та відсутністю у зв'язку з цим в діях ОСОБА_2 складу злочину, та порушення кримінальної справи за фактом викрадення чужого майна, а не за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 64 КПК України встановлення та формування об'єктивної та суб'єктивної сторони злочину є завданням наступної стадії кримінально процесу -досудового слідства, а оцінка достатності та допустимості доказів повинна даватися судом при постановленні у справі остаточного рішення.

На підставі викладеного суд приходить до висновків, що кримінальна справа порушена без порушень вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, а тому вимоги скаржника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 236-8 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 про скасування постанови старшого слідчого слідчого відділу Придніпровського районного відділу в м. Черкаси Голуба О. В. про порушення кримінальної справи № 0211000001 ДП1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3. ст. 190 КК України -відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом 7 діб з дня її проголошення.

Суддя О.І. Кончина