ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2006 р. | № 5/353 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді | Плахотнюк С.О., |
суддів: | Панченко Н.П., Самусенко С.С., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Щедра” |
на постанову | від 02.02.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду |
у справі | №5/353 |
за позовом | Полтавської корпорації “Облсільгосптехніка” |
до | Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Щедра” |
про | стягнення 161 097,29 грн., |
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –Дубовік В.А.,
- відповідача –не з’явився,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2005 року позивач –Полтавська корпорація “Облсільгосптехніка” звернувся до господарського суду з позовом до відповідача –Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Щедра” про стягнення боргу за оренду техніки, відшкодування неустойки за несвоєчасне повернення техніки з оренди, пені за прострочення виконання грошових зобов’язань.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідачем порушені умови договорів оренди №1 від 01.03.2004, №3 від 15.09.2004 сільськогосподарської техніки в частині своєчасної оплати орендної плати.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.08.2005 у справі №5/353 (суддя: Гетя Н.Г.) позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Щедра” на користь Полтавської корпорації “Облсільгосптехніка” 36850,00 грн. –боргу, 120650,00 грн. неустойки, 4597,29 грн. пені, 1610,97 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.02.2006 у справі №5/353 (колегія суддів: Рибченко А.О. –головуючий, Зеленіна Н.І., Ткаченко Б.О.) рішення господарського суду Полтавської області від 09.08.2005 змінено і викладено в наступній редакції: “Позов задовольнити частково. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Щедра” на користь Полтавської корпорації “Облсільгосптехніка” 36850,00 грн. боргу по орендній платі, 90873,34 грн. неустойки, 2383,45 грн. пені, 1301,06 грн. держмита, 94,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції в частині стягнення неустойки, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.02.2006 у справі №5/353 в частині стягнення 90873,34 грн. неустойки і прийняти нове рішення про зменшення розміру неустойки.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено:
Між ПК “Облсільгосптехніка” та СТОВ АФ “Щедра” були укладені договори оренди №1 від 01.03.2004 та №3 від 15.09.2004, відповідно до умов яких відповідач прийняв в оренду від позивача сільськогосподарську техніку.
Загальна вартість орендної плати в місяць згідно вказаних договорів №1 та №3 складає 23 900,00 грн.
Відповідно до п. 4.2. договорів оренди термін оренди майна складав 2 місяці.
Сторони до лютого 2005 року не наполягали на розриві договірних відносин, а тому договори були чинними у січні 2005.
04.02.2005 позивач направив на адресу відповідача рекомендований лист №7 з повідомленням про закінчення терміну дії договорів оренди №1 від 01.03.2004 та №3 від 15.09.2004 з проханням повернути орендоване майно за актом передач по місцю його постійного зберігання в термін до 15.02.2005.
Вказана вимога №7 залишена відповідачем буз відповіді.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі становить 36850,00 грн., що не заперечується СТОВ Агрофірма “Щедра” у касаційній скарзі.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Пунктом 8.1 договору №1 від 01.03.2004 передбачено: після закінчення терміну оренди Орендар зобов’язаний протягом 7 днів повернути майно, що орендується, орендодавцю разом з тарою, упаковкою та технічною документацією (комплектно) за актом передачі в місце зберігання, вказане Орендодавцем.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що дію договору №1 було продовжено до 01.03.2005, то право на нарахування неустойки за вказаним договором виникло у позивача з 08.03.2005, а по договору №3 –з 15.02.2005, частина орендованого майна була повернута відповідачем 01.04.2005, інша частина –22.06.2005.
Висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення місцевого суду в частині нарахування неустойки у подвійному розмірі місячної оплати по обох спірних з 15.02.2005 у сумі 120650,00 грн. та нарахування неустойки за несвоєчасне повернення техніки у розмірі 90973,34 грн., є вірними, відповідними до обставин справи та норм права.
З огляду на це та інші встановлені судом фактичні обставини, слід зазначити, що згідно ст.ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справі лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.
У зв’язку з цим, порушені у скарзі питання нарахування неустойки слід залишити поза увагою. Адже згідно наведених імперативних вимог судова колегія не вправі у касаційному проваджені піддавати сумніву оцінки доказових матеріалів в їх сукупності, встановлених судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи Київським міжобласним апеляційним господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма “Щедра” на постанову від 02.02.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду №5/353 залишити без задоволення.
Постанову від 02.02.2006 Київського міжобласного апеляційного господарського суду №5/353 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
С.Самусенко