Справа № 1329/1677/12 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В.Ф.

Провадження № 22-ц/1390/6228/12 Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Кота І.Н..

суддів: Каблака П.І., Шандри М.М.

при секретарі: Зозуля В.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10 липня 2012р.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 10 липня 2012р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі й гідності та відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду оскаржив позивач. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність і необґрунтованість. Зокрема зазначає, що поза увагою і належною оцінкою з боку суду залишились доводи позивача та представлені ним докази про недостовірність поширеної позивачем інформації про стан його здоров»я. Крім того, вважає, що на суд першої інстанції чинився тиск з боку депутата Верховної Ради України та помічників.

Просить оскаржуване ним рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про задоволення пред»явленого позову в повному його обсязі.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.ст. 3, 4,11, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або спорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому , кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Здійснюючи правосуддя , суд захищає права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб лише у спосіб визначений законами України.

Реалізуючи надане йому право на звернення до суду, позивач просить захистити його особисте немайнове право у спосіб визначений главою 3-ю та ст. 277 ЦК України, а саме шляхом зобов»язання відповідача спростувати поширену ним недостовірну інформацію про стан здоров»я позивача та стягнення на його користь 20 000 грн. на відшкодування заподіяної йому поширенням такої інформації моральної шкоди й 1623,78 грн. витрат на лікування ( а.с.1-2).

Наявними у справі копіями заяв від 29.11.11р. та 31.12.11р. , надісланих відповідачем на адресу голови Яворівської районної адміністрації Львівської області та прокурора Яворівського району Львівської області ( а.с. 16, а.с.17) беззастережно доведено факт поширення інформації про стан здоров»я позивача , недоторканість якої охороняється ст.286 ЦК України, яка крім цього є ще й недостовірною.

Таким чином , позивач у відповідності з положеннями ст.10 ЦПК України та ст.227 ЦК України належними і допустимими доказами повністю довів факт поширення інформації відповідачем на адресу зазначених посадових осіб, тоді як відповідач її не спростував й не довів, що така поширювалась ним із дозволу позивача та є достовірною, тобто не виконав свого обов»язку покладеного на нього заначеними нормами закону.

Відтак, очевидним є , що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову про спростування такої інформації. В цьому зв»язку, покликання суду на публічність посади позивача, як сільського голови, та на практику розгляду справ зазначеної категорії Європейським судом з прав людини є безпідставними, оскільки у данному випадку йдеться про інформацію щодо стану здоров»я позивача, яка за будь яких обставин не могла бути поширеною без його згоди й підлягає безумовному спростуванню внаслідок її недостовірності.

Тому рішення районного суду в цій частині позовних вимог, як таке, що не відповідає вимогам матеріального закону й дійсним обставинам справи про права і обов»язки сторін щодо предмета спору залишатися в законній силі не може й підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про спростування недостовірної інформації.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне і обгрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову про стягення витрат на лікування та відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено, а в судовому засіданні не було здобуто жодних доказів про безпосередній причинний зв»язок між поширеною відповідачем у листопаді-грудні 2011р інформацією та перебуванням позивача на стаціонарному лікуванні з 01.02.12р. по 15.02.12р. ( а.с.18).

Таким чином, рішення суду в цій частині позовних вимог відповідає встановленим обставинам справи та роз»ясненям , що містяться у пунктах 3, 5, та 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р., з наступними змінами і доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди «, щодо необхідності подання доказів заподіяння моральної шкоди та її розміру.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 10 липня 2012р. в частині відмови у спростуванні недостовірної інформації скасувати з ухваленям судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позову в частині зобов»язання відповідача спростувати таку інформацію.

Зобов»язати ОСОБА_3, шляхом надіслання ним відповідних письмових заяв на адресу голови Яворівської районної адміністрації Львівської області та прокурора Яворівського району Львівської області , спростувати, як недостовірну, поширену у заявах позивача від 29.11.11р. та 31.12.11р. інформацію про те, що ОСОБА_2 є інвалідом 3- її групи з діагнозом «стійкий психічний розлад «, або з можливим таким діагнозом.

В решті розглянутих позовних вимог рішення районного суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом 20-ти днів з часу набрання законної сили, шляхом подання на нього касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

С у д д і :