ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.06 р. Справа № 2/277а
10 год. 45 хв. – 11 год. 45 хв. Зала судових засідань – кабінет № 232
м. Донецьк вул. Артема, 157
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Ханової Раїси Федорівни
при секретарі судового засідання Бахар Світлані Володимирівні
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою
Комунального підприємства “Макіївський міськводоканал” м. Макіївка
до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції м. Макіївка
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2006 року № 0001571840/0 та № 0001581840/0
За участю
представників сторін:
від позивача: Бірюков С.А. – за дов. від 8 лютого 2006 року
Мясищева В.І. – за дов. від 19 серпня 2006 року
від відповідача: Малушко Г.Ю. – за дов. від 13 листопада 2006 року
Єфременко Т.В. – за дов. від 13 листопада 2006 року
Царікова Г.Ю. – за дов. від 13 листопада 2006 року
за участю експерта: Кузнєцової Г.О. – за посв. від 7 червня 2006 року № 273
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Донецької області заявлено позов (том 1 арк. справи 4-6) Комунальним підприємством “Макіївський міськводоканал” м. Макіївка до Центрально-міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївка про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2006 року:
№ 0001571840/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 1819946 грн. 01 коп. (том 1 арк. справи 14);
№ 0001581840/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 89036 грн. 12 коп. (том 1 арк. справи 13).
Відповідач у письмових запереченнях від 23 серпня 2006 року № 349/10/10-013 (том 1 арк. справи 76-77) та його представники під час розгляду справи проти позовних вимог заперечують.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на незаконність акту перевірки несвоєчасної оплати сум до бюджету, наслідки якої стали підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків їх сплати. Вважає застосовані санкції адміністративно–господарськими відповідно до статей 238 та 239 Господарського кодексу України та прийнятими з порушенням строків їх застосування, що визначені статтею 250 зазначеного Кодексу.
Відповідач вважає, що спірні податкові повідомлення–рішення прийняті ним правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства, доводить безпідставність застосування норм Господарського кодексу України до спірних відносин.
Ухвалою від 28 серпня 2006 року господарський суд Донецької області задовольнив клопотання представника позивача та призначив судову економічну експертизу (том 1 арк. справи 83-84), а також ухвалою від 28 серпня 2006 року зупинив провадження по справі до отримання результатів судової економічної експертизи (том 1 арк. справи 85-86).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 9 листопада 2006 року провадження по справі поновлено у зв’язку із отриманням висновку судової економічної експертизи (том 1 арк. справи 89-148).
Ухвалою від 14 листопада 2006 року господарський суд Донецької області здійснив заміну не належного відповідача Центрально-міську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Макіївка на її правонаступника Макіївську об’єднану державну податкову інспекцію у зв’язку із реорганізацією (том 2 арк. справи 1-5, 11).
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до вимог пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, експерта, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство “Макіївський міськводоканал” м. Макіївка є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 5 листопада 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 03361543, знаходиться на податковому обліку Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції (том 1 арк. справи 9-12).
27 березня 2006 року працівниками Центрально-Міської міжрайонної державної податкової інспекції м. Макіївки проведена перевірка своєчасності сплати до бюджету платежів, результати якої викладені у акті перевірки № 901/15-211 (том 1 арк. справи 19-25).
29 березня 2006 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001571840/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати на 469 календарних днів узгодженої суми податкового зобов’язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 1819946 грн. 01 коп. (том 1 арк. справи 14);
№ 0001581840/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати на 1015 календарних днів узгодженої суми податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 89036 грн. 12 коп. (том 1 арк. справи 13).
Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.
Нормами зазначеного підпункту визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цих Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у розмірах в залежності від календарних днів затримки. Абзацом четвертим підпункту передбачено при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, штраф застосовується у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкова декларація подається за базовий (звітний) період.
Податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, про що зазначено пунктом 5.1 статті 5 наведеного Закону.
Нормами пункту 5.3 даної статті передбачені строки погашення податкового зобов’язання. Податкові зобов’язання , зазначені платником податку у податковій декларації підлягають сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Висновками акту перевірки (том 1 арк. справи 24) визначено, що позивачем порушені норми підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Збір за забруднення навколишнього природного середовища запроваджений Законом “Про охорону навколишнього природного середовища”.
Збір за спеціальне використання водних ресурсів запроваджений Водним кодексом України.
На виконання вимоги частини сьомої статті 1 Закону України “Про систему оподаткування”, згідно з якою будь–які податки і збори, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону, зазначені збори включено до Закону про оподаткування (пункти 13 та 14 частини першої статті 14 Закону).
Відповідно до статті 44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 49 Водного кодексу України порядок погодження та видачі дозволів на списання водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. Встановлення нормативів збору за спеціальне водокористування і порядку його справляння відповідно до пункту 8 статті 14 наведеного Кодексу належить до компетенції Кабінету Міністрів України.
На виконання вищезазначених норм Кабінетом Міністрів України постановою від 1 березня 1999 року № 303 затверджений Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (надалі - Постанова № 303) та постановою від 16 серпня 1999 року № 1494 затверджений Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (надалі - Постанова № 1494).
Пунктом 9 Постанови № 303 визначено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року. Відповідно до пункту 10 Постанови № 303 збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації (надалі – збір за забруднення).
Згідно з підпунктом 14-1 пункту 14 Постанови № 1494 розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Збір сплачується водокористувачами протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації (надалі – збір за водокористування).
Зазначені збори розраховувалися та розраховуються за квартал, півріччя, 9 місяців та календарний рік наростаючим підсумком з початку звітного календарного року згідно Інструкцій щодо складання податкових розрахунків з цих зборів.
Штрафні (фінансові) санкції у сумі 89036 грн. 12 коп. застосовані за несвоєчасну сплату збору за забруднення у розмірі 178072 грн. 24 коп. Як вбачається з акту перевірки об’єктом обчислення зазначеного штрафу стала несвоєчасна сплата податкових зобов’язань за 4 квартал 2001 рік у сумі 27471 грн. 95 коп. (том 4 арк. справи 62), 1 квартал 2002 року у сумі 31077 грн. 33 коп. (том 1 арк. справи 38-41), 2 квартал 2002 року у сумі 20837 грн. 92 коп. (том 1 арк. справи 35-37), 3 квартал 2002 року у сумі 21814 грн. 50 коп. (том 1 арк. справи 32-35), 4 квартал 2002 рік у сумі 39189 грн. 24 коп. (том 1 арк. справи 29-31), 1 квартал 2003 року у сумі 37681 грн. 30 коп. (том 1 арк. справи 26-28).
Таким чином, порушення термінів сплати податкових зобов’язань за 6 звітними податковими періодами призвело до застосування штрафу.
Штрафні (фінансові) санкції у сумі 1819946 гр. 01 коп. застосовані за несвоєчасну сплату збору за водокористування у сумі 3639892 грн. 02 коп. Як вбачається з акту перевірки об’єктом обчислення зазначеного штрафу стала несвоєчасна сплата частини податкових зобов’язань за 2 квартал 2003 року у сумі 219833 грн. 40 коп. (том 1 арк. справи 48-49, 19), 3 квартал 2003 року у сумі 628833 грн. 10 коп. (том 1 арк. справи 50-51), 4 квартал 2003 ріку у сумі 658898 грн. 24 коп. (том 1 арк. справи 52-53,20-21), 1 квартал 2004 року у сумі 696377 грн. (том 1 арк. справи 54-55,21), 2 квартал 2004 року у сумі 682594 грн. (том 1 арк. справи 56 – 57,21), 3 квартал 2004 року у сумі 208193 грн. (том 1 арк. справи 58-59,21-22), 4 квартал 2004 ріку у сумі 195140 грн. (том 1 арк. справи 60 – 61, 22), 1 квартал 2005 року у сумі 342425 грн. (том 1 арк. справи 62 – 67,22), 2 квартал 2005 року у сумі 7598 грн. 28 коп. (том 1 арк. справи 68 – 69,22).
Таким чином, порушення термінів сплати податкових зобов’язань за 9 звітними податковими періодами призвело до застосування штрафу.
Висновком експертизи встановлено, що позивачем сплата узгоджених податкових зобов’язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з лютого 2002 року по березень 2006 року та збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з серпня 2003 року по березень 2006 року проводилася частково не у відповідності із законодавчо встановленими граничними строками.
Експертом встановлено, що розмір та сума застосованих спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних (фінансових) санкцій частково відповідає первинним документам бухгалтерського обліку та даним облікової картки позивача.
Розбіжності даних експертного дослідження з даними податкового органу посвідчують невідповідність застосованих штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму у розмірі 900544 грн. 24 коп. в бік зменшення, в тому числі по спірним податковим повідомленням-рішенням № 0001581840/0 на суму 43318 грн. 14 коп. та № 0001571840/0 на суму 857226 грн. 10 коп., утворилися в результаті того, що при погашенні податкових зобов’язань черговість погашення по даним облікових карток проводилася без врахування призначення платежу, вказаного у платіжному документі, суми зменшення податкового зобов’язання за уточнюючим розрахунком в обліковій картці проводилося не на зменшення до сплати сум узгодженого податкового зобов’язання визначеного до уточнення позивачем, а на погашення податкового боргу попередніх звітних періодів, а також, у зв’язку із тим, що штрафні санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями нараховані на суму податкового боргу, яка на день їх прийняття не була погашеною.
Стосовно збору за забруднення експертними дослідженнями встановлені розбіжності на загальну суму 43318 грн. 14 коп. в сторону зменшення застосованих штрафних (фінансових) санкцій (в рахунок зменшення – 46438 грн. 33 коп., в рахунок збільшення – 3120 грн. 19 коп.), (том 1 арк. справи 96).
За несвоєчасну сплату збору по розрахунку № 535 від 21 лютого 2002 року у сумі 27471 грн. 95 коп. застосований штраф у сумі 13735 грн.98 коп. Обставини які впливають на застосування зазначеного штрафу, а саме факт звітування зазначеним розрахунком, сплата узгоджених ним зобов’язань з затримкою понад 90 днів підтверджені експертними дослідженнями (том 1 арк. справи 146), внаслідок чого застосування штрафу у сумі 13735 грн. 98 коп. є правомірним.
Відповідачем за порушення термінів сплати узгодженої суми податкових зобов’язань визначених розрахунком № 37128 від 20 травня 2002 року за 1 квартал 2002 року (том 1 арк. справи 38 -41) у сумі 31077 грн. 33 коп., яку належить сплатити на користь місцевого бюджету, застосований штраф у розмірі 15538 грн. 67 коп.
З експертних досліджень (том 1 арк. справи 146) вбачається, що податкові зобов’язання у сумі 7000 грн. були сплачені до настання граничного терміну сплати, внаслідок чого зазначені суми не можуть бути підставою для застосування штрафу.
Сплата податкових зобов’язань за зазначений звітний період у сумі 5000 грн. здійснена 29 травня 2002 року із затримкою 9 днів, внаслідок чого розмір штрафу повинен дорівнювати 10 відсоткам, сума штрафу – 500 грн.
16 липня 2002 року та 23 липня 2002 року позивачем здійснена сплата відповідно 2000 грн. та 5000 грн. із затримкою сплати на 57 та 64 календарних днів, внаслідок чого розмір штрафу повинен дорівнювати 20 відсоткам, сума штрафу – 1400 грн.
30 квітня 2003 року та 22 вересня 2003 року позивачем було сплачено відповідно 5000 грн. та 7077 грн. 33 коп. із затримкою відповідно 345 та 490 календарних днів, внаслідок чого розмір штрафу дорівнює 50 відсоткам, сума штрафу - 6038 грн. 67 коп.
Враховуючи наведене, застосування штрафу за аналізований звітний період є правомірним у сумі 7938 грн. 67 коп., а безпідставним – 7600 грн. 01 коп.
Відповідачем застосований штраф у сумі 10418 грн.96 коп. по розрахунку № 42023 від 9 серпня 2002 року за 2 квартал 2002 року за несвоєчасну сплату зобов’язань у сумі 20837 грн. 92 коп. (том 1 арк. справи 35-37, рядок 7.2 декларації).
З експертних досліджень (том 1 арк. справи 147) вбачається, що відповідачем правомірно застосований штраф у сумі 2082 грн. 52 коп. внаслідок сплати позивачем зобов’язань 22 вересня 2003 року у сумі 2922 грн. 67 коп. та 28 листопада 2003 року у сумі 1242 грн. 36 коп.
Безпідставно застосований відповідачем штраф у сумі 8336 грн. 45 коп., внаслідок того, що сплата зобов’язань у сумі 16672 грн. 89 коп. здійснена позивачем до настання граничного терміну сплати, а саме до 19 серпня 2002 року, з урахуванням призначення платежу визначеного у платіжних документах.
Об’єкт застосування штрафу у вигляді погашеної суми податкового боргу на момент прийняття спірного податкового повідомлення – рішення відповідачем не доведений.
Правова оцінка щодо призначення платежу у межах спірних відносин буде наведена нижче у даній постанові.
По розрахунку № 50033 від 9 жовтня 2002 року за 3 квартал 2002 року (том 1 арк. справи 32-34) розбіжності щодо безпідставно застосованого штрафу у сумі 10907 грн. 25 коп. склалися внаслідок того, що узгоджене податкове зобов’язання у сумі 21814 грн. 50 коп. за даними дослідження не були погашені на дату складання акту та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення (том 1 арк. справи 147).
Відповідач не довів погашення даної суми на момент розгляду справи.
Відсутність об’єкту обчислення штрафу у вигляді погашеної суми доводить безпідставність його застосування.
Внаслідок порушення термінів сплати податкових зобов’язань у сумі 39189 грн. 21 коп. (у акті перевірки 39189 грн. 24 коп.) по розрахунку № 63319 від 20 січня 2003 року за 4 квартал 2002 року (том 1 арк. справи 39-41) відповідачем застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 19594 грн. 62 коп.
Суд дійшов висновку щодо безпідставності застосування зазначених штрафних (фінансових) санкцій у сумі 19594 грн. 62 коп., внаслідок того що за даними облікової картки 11756 грн. 76 коп. сплачені до настання граничного терміну сплати (19 лютого 2003 року), а податкове зобов’язання у сумі 27432 грн.45 коп. не було погашеним на момент складання акта перевірки, а саме 27 березня 2006 року, та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Наведені обставини встановлені експертними дослідженнями (том 1 арк. справи 147) та не спростовані відповідачем.
Розрахунком № 4036 від 11 квітня 2003 року за 1 квартал 2003 року визначені до сплати податкові зобов’язання у сумі 43921 грн. 67 коп. (том 1 арк. справи 26-28). Відповідачем занижена сума штрафних (фінансових) санкцій на 3120 грн. 19 коп. внаслідок того, що об’єктом обчислення штрафу визначена сума 37681 грн. 30 коп., тоді як з експертних досліджень вбачається, що вся сума збору, а саме 43921 грн. 67 коп. (том 1 арк. справи 147), була сплачена у повному обсязі на момент складання акту перевірки з затримкою понад 90 днів, внаслідок чого розмір штрафу дорівнює 21960 грн. 84 коп. Зазначені обставини відповідачем не спростовуються.
Виходячи із наведеного, сума правомірно застосованих санкцій складає 45717 грн. 98 коп., безпідставно застосованих 43318 грн. 14 коп. (7600 грн. 01 коп. + 8336 грн. 46 коп. + 10907 грн. 25 коп. + 19594 грн. 62 коп. – 3120 грн. 19 коп.).
Стосовно призначення платежу.
Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.
Так, норми підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7, пункту 10.1 статті 10, підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 зазначеного Закону уповноважують податковий орган на здійснення самостійних заходів з погашення податкового боргу за платника податків (а не через нього, як у даному випадку, при самостійному виконанні таким платником свого конституційного обов’язку по сплаті сум податку) шляхом винесення безпосередньо податковим органом як органом стягнення: рішення про стягнення активів, надіслання банку, обслуговуючому платника, платіжної вимоги на суму податкового боргу, складення та надіслання платнику податків повідомлення про здійснення перерозподілу суми, що сплачена платником податку саме в погашення податкового боргу, окремо на погашення пені та інше. В матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про складення податковим органом будь-яких із вищенаведених документів. Відповідно до норм Конституції та законів України податковий орган зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на зазначене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов’язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов’язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.
Стосовно застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів сплати збору за водокористування. Розбіжності між даними податкового органу та експертними дослідженнями склали 857226 грн. 10 коп. (том 1 арк. справи 95 – 96).
Відповідачем за порушення граничних термінів сплати понад 90 днів частини податкових зобов’язань 2 кварталу 2003 року за розрахунком № 10896 від 11 серпня 2003 року у сумі 219833 грн. 40 коп. (том 1 арк. справи 48–49,19) застосований штраф у сумі 109916 грн. 70 коп. Факт сплати зазначеної суми з порушенням граничних термінів понад 90 днів підтверджений висновками експерта (том 1 арк. справи 142), внаслідок чого застосування штрафу у сумі 109916 грн. 70 коп. є правомірним.
По розрахунку № 19357 від 20 жовтня 2003 року (том. 1 арк. справи 50 – 51) за третій квартал 2003 року та розрахунку № 28314 від 21 січня 2004 року (том 1 арк. справи 52 – 53) за 4 квартал 2003 року розбіжності відповідно на суму 0,05 грн. та 0,12 грн. утворились внаслідок округлень при розрахунку штрафних санкцій. Зазначені розбіжності приймаються відповідачем.
З огляду на значення рядка 16 наведених розрахунків (том 1 арк. справи 50,52 відповідно 628833 грн. та 658898 грн.) суд приймає дані експертних досліджень (том 1 арк. справи 142-143) і не приймає дані наведені у акті перевірки (том 1 арк. справи 20), оскільки за даними розрахунків сума зобов’язань до сплати визначена позивачем без 10 та 24 копійок. Застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 314416 грн. 50 коп. та 329449 грн. є правомірним.
По розрахунку № 9583 від 20 квітня 2004 року (том 1 арк. справи 54-55) до сплати визначено 696377 грн. За даними експертних досліджень (том 1 арк. справи 143) на дату складання акту перевірки і як наслідок цього на день прийняття спірного податкового повідомлення–рішення було сплачено з порушенням граничних термінів сплати понад 90 днів - 417875 грн. 42 коп., сума зобов’язань у розмірі 278501 грн. 58 коп. не погашена на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Виходячи із наявності об’єкта обчислення штрафу, а саме розміру погашеного податкового боргу, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 208937 грн. 71 коп., безпідставно - 139250 грн. 79 коп.
За даними експертного дослідження сума штрафу у розмірі 341297 грн. застосованого за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань у сумі 682594 грн. по розрахунку № 21158 від 21 липня 2004 року (том 1 арк. справи 56-57) за другий квартал 2004 року застосована безпідставно.
Зазначена безпідставність обумовлена тим, що зобов’язання у сумі 543083 грн. сплачені до настання граничних термінів сплати, а зобов’язання у сумі 139511 грн. не були сплачені на момент складання акту перевірки (том 1 арк. справи 143), який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення–рішення.
Враховуючи наведене, відсутність порушення граничних термінів сплати суми зобов’язань у розмірі 543083 грн. та відсутність об’єкту обчислення штрафу, а саме наявність погашеної суми у розмірі 139511 грн., застосування штрафу у сумі 341297 грн. є безпідставним.
За даними експертного дослідження сума штрафу у розмірі 104096 грн. 50 коп. застосована відповідачем за несвоєчасну сплату частини податкових зобов’язань по розрахунку № 35913 від 9 листопада 2004 року за 3 квартал 2004 року у сумі 208193 грн.(том 1 арк. справи 96, 58-59,21-22) при сплаті зазначеної суми до настання граничного терміну сплати, яким є 19 листопада 2004 року.
Відповідач не довів погашення податкових зобов’язань у визначені ним актом перевірки дати та суми такого погашення.
Суд приймає висновки експерта (том 1 арк. справи 143-144) як такі, що засновані на даних первинного обліку, відсутність складу правопорушення, а саме відсутність термінів затримки при сплаті зазначених зобов’язань обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 104096 грн. 50 коп.
За порушення граничних термінів сплати податкових зобов’язань по розрахунку № 47689 від 2 лютого 2005 року (том 1 арк. справи 60–61) за 4 квартал 2004 року у сумі 195140 грн. відповідачем застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 97570 грн. (том 1 арк. справи 22), з експертних досліджень вбачається, що зазначені зобов’язання сплачені позивачем до настання граничних термінів сплати, а саме до 21 лютого 2005 року (том 1 арк. справи 144). Відповідачем зазначений висновок не спростований.
Суд дійшов висновку що відсутність підстав для застосування санкцій обумовлює неправомірність їх застосування у сумі 97570 грн.
Відповідачем за порушення граничних термінів сплати податкових зобов’язань за 1 квартал 2005 року у сумі 342425 грн., що визначені розрахунком № 11173 від 22 квітня 2005 року (том 1 арк. справи 62–63) у сумі 142450 грн. та розрахунком № 11174 від 28 квітня 2005 року (том 1 арк. справи 64–65) у сумі 199975 грн. (загальна сума дорівнює 342425 грн.) застосований штраф у сумі 171212 грн. 50 коп. Виходячи із аналізу нижченаведених доказів та з урахуванням експертних досліджень зазначений штраф застосований безпідставно з огляду на нижченаведене (том 1 арк. справи 144-145).
До настання граничних термінів сплати податкових зобов’язань, визначених у розрахунках № 11173 та № 11174, а саме до 20 травня 2005 року, податкові зобов’язання у сумі 195614 грн. були сплачені, внаслідок чого підстави для застосування штрафу у сумі 97807 грн. є відсутніми.
Уточнюючим розрахунком № 25365 від 5 серпня 2005 року позивач зменшив податкові зобов’язання за спірний податковий період на 38834 грн. (том 1 арк. справи 64-65), за даними облікової карти відповідач скерував зазначену суму в рахунок сплати податкових зобов’язань інших податкових періодів. Правові наслідки зменшення податкових зобов’язань на думку суду полягають у наступному.
Уточнюючим розрахунком, який наданий позивачем до податкового органу відповідно до абзацу 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зменшена сума узгоджених податкових зобов’язань. Зазначене зменшення не посвідчує факт сплати узгодженої суми податкових зобов’язань і не є погашеною сумою в розумінні приписів частини 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року № 1251-12, відповідно до якої обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням, або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Таким чином, врахування суми, на яку зменшене податкове зобов’язання відповідного звітного податкового періоду, яка не сплачена до бюджету, і обов’язок сплати якої скасований самим фактом зменшення, не посвідчує факт сплати.
Суд не приймає посилання відповідача на врахування зменшеної суми податкових зобов’язань в рахунок сплати узгодженої суми податкових зобов’язань з огляду на недоведеність факту погашення зазначених зобов’язань певним чином.
Враховуючи зазначене застосування штрафу у сумі 19417 грн. на зменшену до сплати суму податкових зобов’язань 38834 грн. 2 кварталу 2005 року є безпідставним.
Залишок податкових зобов’язань за 1 квартал 2005 року у сумі 107977 грн. за даними дослідження (том 1 арк. справи 145) є непогашеним на день складання акту перевірки, а саме 27 березня 2006 року, що доводить відсутність об’єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 53988 грн.50 коп. спірним податковим повідомленням–рішенням.
З акту перевірки (том 1 арк. справи 22) вбачається, що об’єктом застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3799 грн. 14 коп. за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань за 2 квартал 2005 року (із визначених розрахунком № 23383 від 10 серпня 2005 року (том 1 арк. справи 68–69) зобов’язань у розмірі 193350 грн.) визначена сума 7598 грн. 28 коп.
З експертних досліджень (том 1 арк. справи 145) вбачається, що узгоджене податкове зобов’язання за даний звітний податковий період у сумі 173840 грн. було сплачене до настання граничного терміну сплати, а саме до 19 серпня 2005 року, а сума 19509 грн. 50 коп. є не погашеною на дату складання акту перевірки, а саме на 27 березня 2006 року, а також на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.
Недоведеність відповідачем складу порушення (як наявності термінів затримки, так і відсутність об’єкту обчислення штрафу) посвідчує відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3799 грн. 14 коп.
Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням–рішенням у сумі 857226 грн. 10 коп. є безпідставним, а у сумі 962719 грн. 91 коп. є правомірним, внаслідок чого спірне податкове повідомлення–рішення є недійсним щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 857226 грн. 10 коп.
Суд не приймає посилання позивача на порушення порядку здійснення перевірки та складання акту перевірки як підставу неправомірності спірних рішень оскільки застосування штрафних (фінансових) санкцій за нормами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не поставлене в залежність від здійснення або не здійснення перевірки. Відповідач використав зазначений акт як доказ, яким доводить склад правопорушення позивачем щодо термінів затримки сплати узгоджених сум податкових зобов’язань, який оцінений судом сукупно з іншими доказами.
Суд не приймає посилання позивача на порушення застосування відповідачем статті 250 Господарського кодексу України щодо строків застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з огляду на нижченаведене.
Згідно преамбули Господарський кодекс України встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності.
Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.
Згідно статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Відповідно до статті 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб’єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією і не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання.
Здійснення відповідачем як державним органом контрольних функцій з питань оподаткування платників податків не є відносинами у сфері господарювання, оскільки його компетенція визначається не господарським законодавством і він не здійснює безпосередньо організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання.
Витрати по сплаті судового збору за приписами статей 87,94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених позовних вимог.
Витрати, пов’язані із проведенням судової економічної експертизи відповідно до частини 1 статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України покладаються на позивача, враховуючи заявлене ним клопотання.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Комунального підприємства “Макіївський міськводоканал” м. Макіївка до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції м. Макіївка про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 29 березня 2006 року: № 0001571840/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в розмірі 1819946 грн. 01 коп. та № 0001581840/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 89036 грн. 12 коп. задовольнити частково.
Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2006 року № 0001571840/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 857226 грн. 10 коп.
Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2006 року № 0001581840/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 43318 грн. 14 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Присудити з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства “Макіївський міськводоканал” м. Макіївка (86119, м. Макіївка Донецької області, вул. Волгоградська,1, рахунок № 26006210102701 в УСБ м. Макіївки, МФО 334174, ЄДРПОУ 03361543) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 30 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 14 листопада 2006 року в присутності представників сторін, експерта.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ханова Р.Ф.
вик. Бахар
3056723
Надруковано 4 примірники:
1 – у справу
2 – позивачу
3 – відповідачу
4 - експерту