АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження №22ц /2090/6759/2012 Головуючий 1-ї інстанції Погасій О.Ф.

Справа №2027/13295/2012 Доповідач: Довгаль Г.П.

Категорія: сімейні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль Г.П.

суддів -Коровіна С.Г., Коваленко І.П.

при секретарі -Рудь А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року ОСОБА_2 заявлено до суду позов до ОСОБА_1 про поділ спільно нажитого майна подружжя.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що з 17.05.1986року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в період якого ними на спільні сумісні кошти було придбано: 1) шестикімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1 2) гараж АДРЕСА_2 3) житловий будинок АДРЕСА_3

Позивачем запропоновано свій варіант розподілу вищепереліченого майна, згідно якого вона просить виділити їй та визнати за нею право власності на квартиру та гараж, загальною вартістю 1 11 900,00грн., а за відповідачем право власності на житловий будинок вартістю 3 760.000,00грн., із стягненням з останнього на її користь грошової компенсації в розмірі 1 324 050,00грн.

У судовому засіданні суду першої інстанції позивач заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позов визнав частково, не заперечував проти визнання за позивачем права власності на квартиру та гараж, а за відповідачем на будинок, однак вважає, що оцінка вартості спірного майна, яку проведено ПП «ГЕО-МАЙСТЕР», зроблено без огляду в натурі цього нерухомого майна та без урахування вартості земельної ділянки, на якій розташовано житловий будинок з надвірними спорудами.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2012 року позов задоволено частково. В порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності: на 1/2ч. - квартири АДРЕСА_1 на 1/2ч. - гаражу АДРЕСА_2 на 1/2ч. - домоволодіння по АДРЕСА_3 В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, а саме визнати право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку розміром 0,0813га, що знаходяться в АДРЕСА_3, а за ОСОБА_2 визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 та гараж АДРЕСА_2, які розташовані по АДРЕСА_2 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи та на неналежну оцінку наданим сторонами доказам. Зокрема вказує, що висновки суду наведені в мотивувальної частини рішення, як він вважає, суперечать висновкам, викладеним у резолютивній частині рішення, оскільки судом було вказано, що спірну кватиру, гараж та домоволодіння сторони купували в період шлюбу, а тому кожному з них належить по 1/2ч. При цьому судом не вирішено правовий статус іншої половини спірного майна, оскільки, на його думку, якщо надати це рішення суду до виконання та реєстрації в органах, що здійснюють облік права на нерухоме майно він, як власник іншої 1/2ч., не зможе вільно користуватися та розпоряджатися належною йому частиною, т.я. єдиним правовстановлюючим документом буде рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Під час розгляду справи суд встановив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.05.1986р., який було розірвано за рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 серпня 2012 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину -дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., яка залишалася проживати разом з матір'ю та на утримання якої з відповідача на підставі вищеназваного рішення повинен сплачувати аліменти (а.с.83).

Як свідчать матеріали справи під час шлюбу сторони на сумісні кошти придбали:

1). шестикімнатну квартиру АДРЕСА_1 право власності на яку зареєстровано на ім'я відповідача ОСОБА_1, згідно рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова №83/30 від 20.03.2001р., на підставі якого йому було видане свідоцтво про право власності від 04.04.2001р. (а.с.19,20) ;

2) приватний гараж АДРЕСА_1 право власності на який зареєстровано на ім'я ОСОБА_1, згідно рішення виконавчого комітету Московської районної ради м. Харкова №172/12 від 04.07.2000р., на підставі якого йому видане свідоцтво про право власності від 03.08.2000р. (а.с.44-45);

3). житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований по АДРЕСА_3 право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 Вікторіїній на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2004року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3214.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Задовольняючи позовні вимоги, суд дійшов правомірного висновку, що за позивачем необхідно визнати право власності по 1/2ч. заявленого до розподілу спірного спільного сумісного майна подружжя.

Із матеріалів справи вбачається, що дійсно згідно договору купівлі-продажу від 17.05.2004року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим №3211, позивачу ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0813га, що знаходиться в АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вказана ділянка належала продавцю на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого виконкомом Харківської міської ради 31.08.2000року за №3594, бланк серії ІV-ХР №098515 (а.с.76).

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Оскільки, відповідач ОСОБА_1 з вимогами про визнання за ним права власності на 1/2ч. спільного сумісного майна подружжя, в тому числі про визнання права власності на вищевказану земельну ділянку, з позовом до суду не звертався, судового збору не сплачував, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними. Окрім того, він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом про визнання за ним права на 1/2ч. майна подружжя, а також заявити вимоги про розподіл іншого сумісного майна, яке не було включено позивачем до розподілу.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суттєвими не являються і не дають колегії суддів підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1), 308, 313, 314ч.1п.1), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -