УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2012 р. Справа № 120399/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Левицької Н.Г.,

судді: Хобор Р.Б.,

судді:, Клюби В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області на постанову Радехівського районного суду Львівської області від 30.12.2010р. по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області про стягнення суми невиплаченої пенсії дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2009р. ОСОБА_2, звернулася до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачене як дитині війни підвищення до пенсії за період за 2007-2008 роки.

Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 30.12.2010р. позовну заяву задоволено частково; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити щомісячну надбавку до пенсії, передбачену Законом України "Про соціальний захист дітей війни" позивачу за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у розмірі встановленому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком визначеної абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач: управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області з таким рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків. Законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії "дітям війни".

З урахуванням вимог ч. 8 ст. 1832 та п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в пенсійному посвідченні.

Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої у 2007 році визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Разом з тим, дія норм п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які передбачали вищевказані виплати, була призупинена.

09 липня 2007 року Рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З цього резюмується висновок, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно враховано посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, який передбачений ч.2 ст.99 КАС України.

Так, згідно ч.1 ст.99 КАС України, в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зважаючи на те, що підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не нараховувалось відповідачем з 09.07.2007 року, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано річний строк звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України, оскільки законодавством інших строків з цього приводу не встановлено і відсутні підстави для їх поновлення.

Суд при задоволенні позовних вимог позивачки за 2008 рік вірно виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, у відповідності до якого положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що обмежувало дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним, відтак починаючи лише з 22.05.2008 року і до 31.12.2008 року, вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 1832,, 195, 197, 198 п. 1 ч. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області залишити без задоволення.

2.Постанову Радехівського районного суду Львівської області від 30.12.2010р. по справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області про стягнення суми невиплаченої пенсії дитині війни залишити без змін.

Відповідно до вимог ч.10 ст.1832 КАС України ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.Г. Левицька

Суддя: Р.Б. Хобор

Суддя: В.В. Клюба