ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 р. | № 14/8 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., -головуючого, |
Кота О.В., Панченко Н.П., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”- металургійний завод” |
на рішення | господарського суду Донецької області від 16.03.2006 року |
у справі господарського суду | Донецької області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Міттал Стіл Кривий Ріг” |
до | Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”- металургійний завод” |
про | стягнення нестачі у сумі 3633,18 грн., |
в судове засідання прибули представники сторін: |
позивача: | Федько В.С., |
відповідача: | Животов О.А., |
ВСТАНОВИВ:
У січні 2006 року ВАТ “Криворізький гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь” звернулось до господарського суду з позовом до ЗАТ “Донецьксталь” –металургійний завод” про стягнення вартості недостачі продукції в сумі 3633,18 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.03.2006 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням ЗАТ “Донецьксталь” –металургійний завод” подало касаційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2006 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Судове рішення цим вимогам не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 27.12.2004 року між ВАТ “Криворізький гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь” (правонаступником якого є ВАТ “Міттал Стіл Кривий Ріг”) та ЗАТ “Донецьксталь” –металургійний завод” було укладено договір № 4874дс/161.
Відповідно до умов договору, відповідач зобов’язується з 01.02.2005 року передати, а позивач прийняти та оплатити кокс доменний в кількості 20000 тонн (+10000 в опціоні).
Договором передбачено, що поставка здійснюється на умовах FCA, що означає –поставка товару здійснюється шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці –станція відправника.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 2 ст. 664 ЦК України встановлено, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця передати товар, зобов’язання покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Враховуючи, що спір виник з приводу недостачі вантажу –коксу доменного, що надійшов на адресу позивача за залізничними накладними № № 52119571, 52119570 від 01.07.2005 року, місцевий господарський суд не надав належної юридичної оцінки підставам та обґрунтуванням щодо заявленого позову та відповідно заявленої суми до стягнення, а також не з’ясував чи є відповідач відповідальною особою зі спору, виходячи з норм Цивільного кодексу України та Правил FCA Інкотермс в редакції 2000 року.
Відповідно до ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
За таких обставин, суд першої інстанції повинен був залучити до участі у справі ЗАТ “Макеевкокс”, як відправника вантажу так і залізницю, як перевізника.
Враховуючи вище наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд порушив вимоги ст.43 ГПК України та прийняв незаконне рішення.
Згідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 та ст.38 ГПК України, повно, всебічно та об’єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 16.03.2006 року у справі № 14/8 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суд Донецької області.
Головуючий М. Черкащенко
Судді: О. Кот
Н. Панченко