Справа № 22-3072/2007 р.                                     Головуючий у 1 інстанції - Беспалов О.О.

                                                                                  Доповідач - Мараєва Н.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26.09.2007 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.Києва в складі: Головуючого - Мараєвої Н.Є., Суддів - Барановської Л.В., Остапчука Д.О. При секретарі - Шаховніній М.О. Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві Цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 27.11.2006 р. в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3- особи : ОСОБА_1, Дарницька РДА у м.Києві, відділ опіки та піклування Дніпровської РДА у м. Києві

про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у зв'язку із вибуттям на інше постійне місце проживання та за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, З-особи : Дарницька РДА у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7

про визнання приватизації квартири та договору купівлі-продажу недійсними, -

заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи клопотання, колегія суддів, -

Встановила:

Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 27.11.2006р. в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. до ОСОБА_5., ОСОБА_6., 3- особи : ОСОБА_1, Дарницька РДА у м.Києві, відділ опіки та піклування Дніпровської РДА у м. Києві про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у зв'язку із вибуттям на інше постійне місце проживання та за позовом ОСОБА_6. до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_1, 3-особи : Дарницька РДА у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання приватизації квартири та договору купівлі-продажу недійсними, - було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у зв'язку із вибуттям на інше постійне  місце  проживання та задоволено  позов  ОСОБА_6.  про     визнання

приватизації квартири та договору купівлі-продажу недійсними; сторони повернуто в первісний стан.

В апеляційній скарзі на зазначене рішення відповідачка ОСОБА_1 просить це рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позов ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4, визнати ОСОБА_5 і ОСОБА_6 такими, що втратили право користування АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 ОСОБА_6 в позові відмовити, посилаючись на його незаконність, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 були зареєстровані в спірній квартирі за адресою АДРЕСА_1.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 після свого народження з 1987 р. разом із батьками ОСОБА_5. та ОСОБА_4. проживали у спірній квартирі. У спріній квартирі також проживали бабуся позивача - ОСОБА_2 та дід - ОСОБА_2, який був відповідальним квартиронаймачем; позивач був прописаний у цій квартирі у 1992 р. як член родини.

У 1997-1998р. стосунки між батьками зіпсувалися, через неприязні стосунки у сім»ї мати відповідача ОСОБА_5. вимушена була залишити спірну квартиру і забрала із собою і його.

Постановлюючи рішення суд виходив з того, що після залишення відповідачами спірної квартири, вони проживали за різними адресами, що підтверджується наданими суду письмовими доказами, іншого постійного місця проживання не мали, тому суд обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав визнати останнє місце проживання відповідачів у АДРЕСА_2 їхнім іншим постійним місцем проживання.

Суд правильно вважав, що на час залишення спірної квартири - 1999 рік -відповідач ОСОБА_6 був неповнолітнім і проживання його з матір»ю обумовлювалося не його бажанням, а волею законних представників - його батьків.

Тому суд обгрунтовано вважав, що основний позов про визнання такими, що втратили право право користування жилим приміщенням у зв'язку із вибуттям на інше постійне місце проживання не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Суд також правильно дійшов висновку про те, що приватизація АДРЕСА_1була здійснена з порушенням законодавства України, без участі відповідачів по первісному позову; що правочин, згідно якого було відчужено спірну квартиру на користь ОСОБА_1 є нікчемним, оскільки обмежив права відповідача щодо спірної квартири, а тому обгрунтовано дійшов висновку про задоволення зустрічного позову.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Суд повно з»ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 27.11.2006 р. - залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.