Справа № 22-к- 2939/07

Головуючий у 1-й інстанції - Шатілова Л.Г.

Доповідач - Мороз Л.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 вересня 2007 року    Апеляційний суд м. Києва в складі суддів судової палати в цивільних справах

Головуючого: Євтушенко О.І.

суддів: Мороз Л.Л., Білич І.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Маріупольської міської ради про визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю, договору купівлі-продажу земельної ділянки, договорів дарування будинку, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Донецької області від 27 грудня 2005 року

Апеляційний суд ,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2002 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про усунення перешкод в користуванні приватизованою земельною ділянкою .

У лютому 2003 року ОСОБА_2 звернувся в суд з зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 14 березня 2001 року , укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1., про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю , виданих на ім»я ОСОБА_3 01 червня 2000 року , на ім»я ОСОБА_4. 25 серпня 1999 року та на ім»я ОСОБА_1. 01 лютого 2002 року, про відновлення межі земельної ділянки і відшкодування моральної шкоди по 1500 грн. з ОСОБА_1. і ОСОБА_3 у зв'язку з порушенням ними меж землекористування .

У липні 2005 року ОСОБА_2 доповнив свої позовні вимоги і просив визнати недійсним договір дарування АДРЕСА_1

 від 30 жовтня 1995 року , укладений між ОСОБА_7. і ОСОБА_3 , договір дарування від 26 квітня 1999 року 1/10 частини зазначеного будинку , укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також просив відшкодувати витрати , понесені ним на проведення експертизи по справі в розмірі 600 грн..

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13 вересня 2005 року у задоволені позову ОСОБА_1. відмовлено . Позов ОСОБА_2. задоволено частково , визнані недійсними державні акти на право приватної власності на земельну ділянку АДРЕСА_1і № 1443, виданий 01 червня 2000 року на ім.»я ОСОБА_3, № 1169, виданий 25 серпня 1999 року на ім.»я ОСОБА_4. та № 1717 , виданий 01 лютого 2002 року на ім»я ОСОБА_1. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 14 березня 2001 року і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8, сторони приведені у первинний стан - на користь ОСОБА_1. з ОСОБА_3 стягнуто 10400 грн., отриманих за договором купівлі - продажу земельної ділянки , стягнуто з ОСОБА_3 державне мито в розмірі 105 грн. У решті частини позову ОСОБА_2. відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1. до ОСОБА_2. задоволено, зобов'язано ОСОБА_2. усунути перешкоди у користуванні земельної ділянки в домоволодінні АДРЕСА_1 шляхом знесення встановленої огорожі по межі з АДРЕСА_1, а у разі відмови - виконання рішення покласти на позивача з відшкодуванням витрат за рахунок ОСОБА_2..

У задоволені позову ОСОБА_2. до ОСОБА_1. , ОСОБА_3 , ОСОБА_4. , ОСОБА_5., ОСОБА_6, Маріупольської Ради про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю на ім»я ОСОБА_1, ОСОБА_3,, ОСОБА_4., про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.- відмовлено. В решті частини рішення залишити без зміни.

ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлене в справі рішення апеляційної інстанції , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. 342 ЦПК України як підстави для скасування ухвал, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України та Законом України "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року № 697 та главою 2 розділу V ЦПК України, Апеляційний суд м. Києва,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 27 грудня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Маріупольської міської ради про визнання недійсними державних актів про право приватної власності на землю, договору купівлі-продажу земельної ділянки, договорів дарування будинку - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.