19.11.2012
Справа № 212/5592/2012
Провадження № 1/232/50/12
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2012 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Іванченко Я. М.,
секретарів - Шевчук І.О.
за участю прокурора - Соловйова О.В.,
захисника - ОСОБА_1,
потерпілої: ОСОБА_2,
представника потерпілої -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого доцентом Вінницького державного аграрного Університету, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 19.09.2011 року біля 15.00 год. в м. Вінниці керуючи технічно справним автомобілем «Опель Кадет», державний номер НОМЕР_1 по проспекту Юності, рухаючись в напрямку вулиці Стахурського, в районі заїзду до прилеглої території будинку № 22, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість, не надав дорогу пішоходу і з необережності вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, яка перетинала проїзну частину дороги по дорожній розмітці «Пішохідний перехід».
В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 від отриманих травм загинула. Згідно висновку експерта судово - медичної експертизи № 621/12 від 02.03.2012 року у ОСОБА_5 виявлено сполучну травму у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (підшкірний крововилив в тім'яній ділянці, перелому кісток склепіння та основи черепа, поширеного субарахноїдального крововиливу, субдурального крововиливу зліва (клінічно), забиття головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки (перелом 4,5,6,7,8,9,10,11 ребер зліва), закритої тупої травми живота (дрібні крововиливи у тканині печінки, поширений крововилив у правій наднирковій залозі), закритий двох кісточковий перелом правої гомілки. Також при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено синці та садна тулуба, верхніх та нижніх кінцівок . Всі вищевказані тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер і утворились одночасно від дії тупих предметів, можливо 19.09.2011 року за обставин дорожньо-транспортної події. Смерть ОСОБА_5 настала від вищевказаної сполучної травми тіла, яка в своєму перебігу ускладнилась набряком набуханням та дислокацією головного мозку. Між смертю та сполучною травмою тіла є прямий причинний зв'язок. Оскільки, вищеописана сполучна травма тіла у ОСОБА_5 призвела до загрозливих для життя явищ (набряку, набухання та дислокацією головного мозку), вона належить до тяжких тілесних ушкоджень. Згідно висновку автотехнічної експертизи № 52 а від 27.02.2012 року :
В даній дорожній обстановці водію автомобіля «Опель Кадет»д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 необхідно було діяти згідно з вимогами п. 18.1 Правил дорожнього руху.
В умовах даної пригоди водій автомобіля «Опель Кадет»д.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода терміновим гальмуванням. У дорожній ситуації, що склалась в діях водія автомобіля «Опель Кадет»д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України.
Водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху -«Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.», які є в причинному зв'язку з наслідками.
Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину в скоєні інкримінованого злочину та цивільний позов потерпілої не визнав, дав суду показання, що 19.09.2012 року він рухаючись на автомобілі «Опель кадет»зі сторони вул. Келецької, побачив жінку яка стояла на тротуарі. Відстань між ним та жінкою була приблизно 60 м. Жінці на вигляду було більше 50 років. Він їхав зі швидкістю біля 60 км/год. В автомобілі він був один.
Вперше жінку він побачив на тротуарі, вона стояла в межах розмітки пішохідного переходу. З дій пішохода він не бачив, що особа хоче переходити дорогу. Раптом жінка в темпі швидкого руху почала перебігати дорогу, він застосував екстрене гальмування, проте здійснив наїзд на пішохода. Він вийшов з автомобіля викликав швидку та працівників міліції, після цього він надав першу допомогу потерпілій. По приїзду працівники міліції склали протоколи, проводили відповідні заміри, при цьому були присутні поняті. Він пропонував допомогу сім'ї потерпілої, але від його допомоги потерпіла відмовилась.
Перед ДТП втомленим він не був, ліків того дня не приймав, медичний огляд проходив за 2 роки до ДТП. Яка була відстань пішохода від дороги, він не пам'ятає.
Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_4 вини у вчиненні інкримінованого злочину, його вина у вчиненні злочину повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства.
Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні дала показання, що вона являється донькою загиблої ОСОБА_5. Очевидцем події ДТП вона не була. До неї зателефонував її брат і повідомив, що матері роблять операцію. Після ДТП її мати прожила 10 днів, їй було 67 років. ОСОБА_5 ніколи не перебігала дорогу, пересувалась повільно, оскільки за 3 роки до ДТП у неї стався інфаркт, після чого вона не могла швидко ходити, тим більше бігти. В ОСОБА_5 був хороший зір, в окулярах вона не ходила та могла читати також без окулярів.
Підсудний дійсно підходив до її брата і пропонував надати йому чеки, по яких його страхова компанія все відшкодує. Просила відшкодувати на її користь 10 тисяч грн., які вона витратила на надання юридичної допомоги. Відносно міри покарання підсудному поклалась на розсуд суду.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання, що до ДТП з підсудним ОСОБА_4 він знайомий не був. Він виїжджав на місце пригоди, складав схему ДТП, протокол за участю понятих, очевидців ДТП виявлено не було. Було допитано підсудного та призначено авто-технічну експертизу. Згідно дослідження, в діях водія не вбачалось порушення ПДР, а тому він виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Пояснення ОСОБА_4, додатковий допит та слідчі дії проводились в межах 10 днів. Слідчі дії ми запропонували провести жінці віком 40-45років, це була знайома підсудного.
Під час додаткового огляду, речей в руках жінки не було. Наїзд стався на пішохідному переході. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи була скасована прокуратурою Вінницької області. Показання, які він надавав на досудовому слідстві, підтримав в повному обсязі.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що ОСОБА_5 ніколи не скаржилась на зір, в окулярах не ходила.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання, що вона не була очевидцем ДТП. Однак, з потерпілою ОСОБА_5 вони були сусіди напротязі 40 років. ОСОБА_5 була спокійна, тиха та врівноважена, ходила дуже повільно. Який зір був у останньої вона не знае, однак ОСОБА_5 ніколи не ходила в окулярах.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала показання, що зі ОСОБА_5 вона була знайома на протязі 20 років. На проблеми з зором потерпіла ніколи не скаржилась, чи ходила остання в окулярах, їй не відомо. Вона впевнена, що ОСОБА_5 не могла бігти через проїзну частину дороги, так як і ходити швидко вона не могла.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дала показання, що вона була сусідкою ОСОБА_11, була з померлою в дружніх відносинах. ОСОБА_5 скаржилась на ноги, а саме на те, що вони опухають, тому вона впевнена, що ОСОБА_5 не могла бігти через проїзну частину дороги, так як навіть ходити швидко вона не могла. ОСОБА_5 мала захворювання серця так, як перенесла інфаркт і захворювання ніг, при яких пересуватись швидко не могла. Проблем з зором у померлої не було.
З досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_12 встановлено, що 26.09.2011 року біля 18.00 годин він виїздив з магазину «Корона»на автомобілі «Мітсубісі Ланцер»дн. НОМЕР_2 . Його зупинив працівник ДАІ і попросив бути присутнім в якості понятого при проведенні слідчої дії на проїзній частині дороги. Він погодився і підійшов до «пішохідного переходу», де як йому пояснили сталась дорожньо - транспортна пригода. Крім нього, запросили ще одного понятого - чоловіка йому не знайомого. Слідчий пояснив, що вони повинні засвідчити своїми підписами в протоколі все, що буде відбуватись. Він після проведення слідчої дії підписав протокол, після чого поїхав займатись своїми справами. Чоловік, як він зрозумів, -водій, показував як він рухався автомобілем, потім вони заміряли відстань по розмітці «Пішохідний перехід». Чоловік-водій стояв на узбіччі, біля розмітки «Пішохідний перехід». Як рухалась статист-жінка по «Пішохідному переходу», в якому темпі і де в цей час знаходився чоловік-водій він вказати не може, так як не звернув уваги і не пам'ятає. Жінку-статиста він не пам'ятає. Це все, що він може пояснити з цього приводу. В протоколі додаткового огляду місця події, на сторінці «30»кримінальної справи, стоять його підпис, цей протокол він підписував, після того як його зачитав слідчий (т.1 а.с.114).
Крім показань потерпілої та свідків, вина підсудного ОСОБА_4 у скоєнні злочину також підтверджується ретельно дослідженими в судовому засіданні доказами, зібраними у справі, в тому числі:
- протоколом огляду місця пригоди від 19.09.2011 року з план схемою та фотоілюстрацією, в якому зафіксована слідова інформація та обставини ДТП (т.1 а.с.11-16);
- протоколом огляду автомобіля «Опель Кадет», д.н. НОМЕР_1, як речового доказу, де зафіксовані ушкодження в наслідок ДТП (т.1 а.с.88-92);
- висновком медичного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_4 в якому зафіксовано, що він був тверезий (т.1 а.с.19);
- висновком автотехнічної експертизи № 52 а від 27.02.2012 року, згідно якого:
В даній дорожній обстановці водію автомобіля «Опель Кадет»д.н. НОМЕР_1
ОСОБА_4 необхідно було діяти згідно з вимогами п. 18.1 Правил
дорожнього руху. В умовах даної пригоди водій автомобіля «Опель Кадет»д.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода терміновим гальмуванням. У дорожній ситуації, що склалась в діях водія автомобіля «Опель Кадет»д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху України (т.1 а.с.118-120);
- висновком судово-медичної експертизи № 621/12 від 02.03.2012 року, у ОСОБА_5 виявлено сполучну травму у вигляді відкритої черепно - мозкової травми ( підшкірний крововилив в тім'яній ділянці, перелому кісток склепіння та основи черепа, поширеного субарахноїдального крововиливу, субдурального крововиливу зліва ( клінічно), забиття головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки ( перелом 4,5,6,7,8,9,10,11 ребер зліва), закритої тупої травми живота (дрібні крововиливи у тканині печінки, поширений крововилив у правій наднирковій залозі), закритий двох кісточковий перелом правої гомілки. Також при судово - медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено синці та садна тулуба, верхніх та нижніх кінцівок . Всі вищевказані тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер і утворились одночасно від дії тупих предметів, можливо 19.09.2011 року за обставин дорожньо-транспортної події. Смерть ОСОБА_5 настала від вищевказаної сполучної травми тіла, яка в своєму перебігу ускладнилась набряком набуханням та дислокацією головного мозку. Між смертю та сполучною травмою тіла є прямий причинний зв'язок. Оскільки , вищеописана сполучна травма тіла у ОСОБА_5 призвела до загрозливих для життя явищ ( набряку набухання та дислокацією головного мозку), вона належить до тяжких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.133-136).
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в скоєні злочину доведена повністю, а його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковано за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
При цьому суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення таку кваліфікую ознаку злочину як порушення правил експлуатації транспортного засобу, що не відповідає фактичним обставинам справи та не підтверджується жодними доказами, зібраними в справі.
Суд дійшов такого висновку, оскільки в ході судового розгляду справи було встановлено, що водій автомобіля «Опель Кадет», державний номер НОМЕР_1, -ОСОБА_4 здійснив наїзд на пішохода -ОСОБА_5 -на нерегульованому пішохідному переході по проспекту Юності в м. Вінниці. Зокрема, підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що наїзд на пішохода ОСОБА_5 відбувся саме на пішохідному переході, що узгоджується з даними протоколу огляду місця пригоди від 19.09.2011 року та план-схемою ДТП (т.1 а.с. 11-16).
При цьому суд не бере до уваги висновок авто-технічного дослідження №235 а від 28.09.2011 року (а.с. 33-38), згідно якого водій ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 і що в його діях не вбачається порушень вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України, так як він базувався на вихідних даних отриманих при проведенні додаткового огляду місця події 26.09.2011 року (а.с.30-31) з участю водія ОСОБА_4, який вказав на темп руху пішохода, однак дані вказані ним щодо відстані яку подолала пішохід до наїзду та відстаней до краю дороги на якій він рухався автомобілем до наїзду, не відповідають слідовій інформації зафіксованій під час огляду місця події 19.09.2011 року і не можуть братись до уваги, оскільки оглядом місця події від 19.09.2011 року та план схемою до нього зафіксовано, що слід ковзання шини заднього правого колеса починається на відстані 5,20 метра від правого краю проїзної частини дороги, закінчується під заднім правим колесом на відстані 4,90 метра від правого краю проїзної частини, це свідчить про те, що до початку гальмування автомобіль рухався на відстані не меншій ніж 5,20 метра до краю проїзної частини дороги, а не 4,70 метра як вказав ОСОБА_4 під час додаткового огляду місця події 26.09.2011 року.
Для визначення відстані, яку подолала пішохід до наїзду, слід було враховувати і наявність пошкоджень в передній частині автомобіля, та на якій відстані знаходиться центр таких пошкоджень до крайнього правого габариту автомобіля. Оглядом автомобіля «Опель Кадет»д.н. НОМЕР_1 (а.с. 88-92) встановлено , що центр пошкоджень в передній частині автомобіля знаходиться на відстані 0,50 метра від правого бокового габариту.
Таким чином, до наїзду пішохід ОСОБА_5 подолала відстань 5,70 метра від краю проїзної частини дороги ( 5.20 метра - знаходився автомобіль до правого краю проїзної частини дороги + 0,50 метра відстань пошкоджень від центру до габариту), а не 4,80 метра як вказав ОСОБА_4 під час додаткового огляду місця події 26.09.2011 року .
Тому при призначенні експертизи (а.с.116), в постанові було зазначено, що з моменту виникнення небезпеки для руху ( вступ на проїзну частину дороги) до наїзду ОСОБА_5 подолала відстань 5,70 метрів в темпі швидкого бігу , що відповідає швидкості 9,50 кілометрів на годину.
Крім того показання ОСОБА_4 щодо того, що ОСОБА_5 почала рух по пішохідному переходу раптово в швидкому темпі, спростовуються показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які зазначили, що ОСОБА_5 мала хворобу серця та ніг, що унеможливлювало її швидко рухатись, темп її ходьби -повільний.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 621/12 від 02.03.2012 року, у ОСОБА_5 виявлено сполучну травму у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (підшкірний крововилив в тім'яній ділянці, перелому кісток склепіння та основи черепа, поширеного субарахноїдального крововиливу, субдурального крововиливу зліва (клінічно), забиття головного мозку, закритої тупої травми грудної клітки ( перелом 4,5,6,7,8,9,10,11 ребер зліва), закритої тупої травми живота (дрібні крововиливи у тканині печінки, поширений крововилив у правій наднирковій залозі), закритий двох кісточковий перелом правої гомілки. Також при судово - медичному дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлено синці та садна тулуба, верхніх та нижніх кінцівок . Всі вищевказані тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер і утворились одночасно від дії тупих предметів, можливо 19.09.2011 року за обставин дорожньо- транспортної події. Смерть ОСОБА_5 настала від вищевказаної сполучної травми тіла, яка в своєму перебігу ускладнилась набряком набуханням та дислокацією головного мозку. Між смертю та сполучною травмою тіла є прямий причинний зв'язок. Оскільки , вищеописана сполучна травма тіла у ОСОБА_5 призвела до загрозливих для життя явищ ( набряку набухання та дислокацією головного мозку), вона належить до тяжких тілесних ушкоджень (т.1 а.с.133-136).
Зі змісту проведених у справі криміналістичних досліджень випливає, що в дорожній обстановці, що склалася на час ДТП, водію автомобіля «Опель Кадет»д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 необхідно було діяти згідно з вимогами п. 18.1 Правил дорожнього руху. В умовах даної пригоди водій автомобіля «Опель Кадет»д.н. НОМЕР_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода терміновим гальмуванням. У дорожній ситуації, що склалась в діях водія автомобіля «Опель Кадет»д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимогам п.18.1 Правил дорожнього руху України. Водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху -«Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.», які є в причинному зв'язку з наслідками.
Суд, виходячи з принципів розумності та виваженості вважає, що пішохід ОСОБА_5 перетинаючи проїзну частину, не порушила вимог ПДР України, оскільки вона рухалась по пішохідному переходу, до моменту наїзду на неї встигла пройти відстань від тротуару біля 5,5 м., будь-яких перешкод в оглядовості дороги в області пішохідного переходу для водія автомобіля «Опель Кадет» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_4 встановлено не було, а тому в суду відсутні сумніви щодо правомірності дій потерпілої ОСОБА_5
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного.
Підсудний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, проте вчинив тяжкий злочин, у вчиненому не розкаявся, завдані потерпілим збитки не відшкодував.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, поведінки підсудного в судовому засіданні, його ставлення до вчиненого, суд вважає, що виправлення підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.
Приймаючи до уваги, що вчинення злочину було зумовлене внаслідок порушення ОСОБА_4 вимог ПДР України, внаслідок злочину настали тяжкі наслідки -смерть ОСОБА_5 -суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 додаткове покарання, передбачене санкцією кримінального закону -позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів.
Обговорюючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_2, згідно якого остання просила стягнути на її користь 10000 грн., які вона витратила за надання юридичної допомоги, - суд приходить до переконання, що він не підлягає задоволенню, оскільки його не обґрунтовано та не доведено будь якими доказами в судовому засіданні.
Суд також вважає, що відповідно до ст. 93 КПК України судові витрати необхідно покласти на підсудного, оскільки проведення криміналістичних досліджень було зумовлене вчиненням вищевказаних злочинів.
Вирішити долю речових доказів, а саме автомобіль «Опель Кадет», державний номер НОМЕР_1 слід повернути власникові.
Міру запобіжного заходу підсудному до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком 3 (три) роки;
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (Державного бюджету України) 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 24 коп. вартості проведення криміналістичних досліджень.
В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_2 - відмовити
Речові докази, автомобіль «Опель Кадет», державний номер НОМЕР_1, що знаходиться на штраф майданчику ВДАІ м. Вінниці -повернути власникові.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: Я. М. Іванченко