Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого: Іващука В.В.

суддів: Баглика С.П., Сачука В.І.

за участю прокурора Іванціва М.Р.

розглянувши 20 листопада 2012 року у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Сарненського районного суду від 16 серпня 2012 року , -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народжений та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, освіта середня, непрацюючий, неодружений, раніше не судимий,

- засуджений за ч.2 ст.240 КК України на два роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки та з покладенням обов'язків відповідно до ст.76 КК України.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, народжений та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше не судимий,

- засуджений за ч.2 ст.240 КК України на один рік шість місяців обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік і шість місяців з покладенням обов'язків відповідно до ст.76 КК України.

Вирішено питання щодо речових доказів по справі.

За вироком суду 3 березня 2012 року приблизно о 16 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою, в групі осіб, з неповнолітнім ОСОБА_3 в урочищі «Болото»неподалік смт. Клесів Сарненського району, порушуючи порядок, встановлений Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 року, використовуючи мотопомпу для подачі води під тиском, незаконно видобули 21,60 г. бурштину-сирцю, вартістю 6 грн. 89 коп., який згідно постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12 грудня 1994 року «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення»являється дорогоцінним камінням -корисною копалиною загальнодержавного значення.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.2 ст.240 КК України, як незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

В поданій на вирок суду апеляції, прокурор не оспорюючи фактичні обставини справи, правильності кваліфікації дій засудженого, вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_3, який на момент вчинення злочину був неповнолітнім, судом допущено неправильне застосування кримінального закону, оскільки до неповнолітніх не можна застосовувати покарання у виді обмеження волі. Просить вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_3 скасувати, та постановити щодо ОСОБА_3 новий вирок, яким призначити покарання за ч.2 ст.240 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, на підставі ст.ст.75,104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 рік 6 місяців, та зобов'язати виконувати вимоги, передбачені п.п.2, 4 ч.1 ст. 76 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про підтримання поданої у справі апеляції, клопотання засуджених про призначення їм менш суворого покарання, ніж зазначено у вироку суду першої інстанції, так як вважають що обмеження волі є надто суворим покарання, оскільки вони повністю визнали свою вину та розкаялися у вчиненому, дослідивши доводи викладені в апеляції перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Винність засуджених у вчиненні інкримінованого їм злочину встановлена сукупністю зібраних у встановленому законом порядку доказів, яким судом дана повна та всебічна оцінка і в апеляції не заперечується.

Однак, судом першої інстанції при призначенні стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 240 КК України, в порушення вимог ст. 98 КК України, помилково застосував до нього обмеження волі. Так, згідно з ч.3 ст.61 КК України, до неповнолітніх не застосовується обмеження волі. Крім того, як зазначено у п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», перелік видів покарань, визначених у ст.98 КК України, є вичерпним, інші основні або додаткові покарання до неповнолітніх не застосовуються.

Тому апеляція прокурора в цій частині підлягає до задоволення.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.365 КПК України якщо розгляд апеляції дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, щодо яких апеляції не надійшли, апеляційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.

Перевіряючи вирок в частині призначення покарання засудженим, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував вимоги ст. 65 КК України, а саме, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчинили злочин середньої тяжкості і сума заподіяних ними збитків державі становить всього 6 грн. 89 коп., які повністю відшкодовані, їх позитивні характеристики з місця навчання та проживання, те що злочин вчинено вперше, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

На думку колегії суддів, визначене судом покарання, відносно засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_1, у виді обмеження волі є надто суворим, виходячи з ступеню тяжкості вчиненого ними злочину та даних, що характеризують їх особи.

Натомість, сукупність наведених вище пом'якшуючих покарання обставин, колегія суддів вважає такими що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженими злочину, та рахує за можливе застосувати до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ст.69 КК України і призначити відносно них покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ч.2 ст.240 КК України, тобто застосувати ст.69 КК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити частково.

Вирок Сарненського районного суду від 16 серпня 2012 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 змінити.

Вважати засудженими:

ОСОБА_1 за ч.2 ст.240 КК України у виді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) грн.;

ОСОБА_3 за ч.2 ст.240 КК України у виді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) грн.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді:

Іващук В.Я. Баглик С.П. Сачук В.І.